05/03/2021
1У Сереховичівської громади намагаються відсудити 18,5 гектара землі, яка в рамках закону відійшла сільраді після об’єднання. Ділянка сільськогосподарського призначення у справі фігурує як лісові угіддя.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Аверс».
У Волинському господарському суді прокуратура в інтересах держави намагається відсудити земельну ділянку, розташовану на території Сереховичівської сільської ради Ковельського району. Вона відійшла громаді, коли державні землі, що містяться за межами населених пунктів, передавали ТГ.
Зараз її знову прагнуть передати в державну власність, аргументуючи, що ці землі належать до лісових угідь.
Голова громади Ростислав Шиманський розповів, що ділянка мала статус сінокосу, тобто сільськогосподарських угідь.
«Земельна ділянка знаходилася за межами населеного пункту. Це землі Сереховичівської сільської ради, категорія – сінокіс, тобто сільськогосподарські угіддя. Ми отримали її відповідно до наказу Кабінету Міністрів і розпорядження Держгеокадастру про передачу земель із державної в комунальну власність. Відповідним чином вона була зареєстрована і прийнята до комунальної власності сільської ради. У складі лісових земель вона ніколи не перебувала.
Ділянку хочуть забрати, мотивуючи тим, що розроблені матеріали лісокористування, де ця земельна ділянка якимось чином опинилася у складі лісових угідь», – сказав він. Як додав, це не єдиний випадок, коли землі лісокористування накладаються на сільськогосподарські угіддя. Припускає, що в такій ситуації можуть опинитися ще майже 700 гектарів земель на території громади, серед яких є й людські паї.
«У нас, місцевих людей, забирають право розпоряджатися своїми землями. Якщо почнуть відбирати в людей їхню законну землю, тоді в нас порвуться і схеми паювання, і все», – акцентував Ростислав Шиманський.
Нагадаємо, процес передачі державної землі у межі громад триває досі.
1 коментар
Isachenko
Самі лісники породили беззаконня і підтримують дике правове свавілля в земельних питаннях, провокуючи численні конфлікти з громадами. В якій цивілізованій правовій країні можливо, щоб якісь картографічні матріали, які містять суто виробничу інформацію для суб,єктів господарювання – лісгоспів, були прирівнені до нормативно-правових актів? Як взагалі може бути, щоб матеріали лісовпорядкування з юридичної точкі зору були вище вимог Земельного кодксу, вище даних Державного земельного кадастру і навіть Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?! Замість того, щоб забрати нарешті той ганебний п.5 прикінцевих положень Лісового кодексу, ДАЛРУ протягує наприкінці 19 року зміни до цього пунку і прирівнює якісь там планово-картографічні папери до Державного реєстру! Більше того, от в таких земельних супречках між, фактично, лісівниками і ОТГ, про одну з яких йдеться вище, прокурори (це вже повний абзац!) спираються саме на лісовпорядкування! От навіщо, питається, сидів на Шота видатний юрист сучасності Заблоцький? Чи та сама земельна юристка Юшкевич? Правильно говорить голова ОТГ з Волині. Зараз через отаке юридичне свавілля і безголов,я люди позбудуться ще й своїх приватних ділянок сг призначення, бо на них накладається лісовпорядкування. У мене є статті щодо таких самих конфліктів лісівників з громадами сіл, де за цими лісовпорядкувальними картами – ліс, а в натурі – нові сільські вулиці з будинками, причому в межах населеного пункуту (про ті анахронічні межі – окрема розмова).
От чим треба зайнятися Болоховцю, а не потирати руки на майно лісгоспів.
Comments are closed.