ДП «Вищедубечанський лісгосп» пробує “достукатись”

Давайте  сразу посмотрим фото, приведенные специалистами лесхоза в качестве аргументации.

Теперь просьба к неравнодушным. Прокомментируйте фото, постаравшись ответить на следующие вопросы:

  • Как связан древостой на верхнем снимке с фотографиями срубленных стволов и  единичных деревьев на снимках 2-3 рядов?
  • Похож ли древостой на первом снимке, на такой где лесхоз с помощью регулярных рубок сформировал ” насадження бажаного складу, необхідної повноти, форми стовбура”?
  • Считаете ли Вы, что все зеленые сосны в насаждении на первом снимке могут быть поражены ядровой гнилью + омелой и в них должны быть назначены сплошные санитарные рубки?

Теперь прочитайте текст специалистов лесхоза. Мне кажется в нем нет главного:

  • ссылки на публикацию оппонентов;
  • таксационных данных древостоев отведенных в сплошную рубку;
  • товарно-сортиментной структуры заготовленной древесины если рубка проведена.

Без этого вся аргументация для меня выглядит неубедительной. А для Вас?

Розуміючи, який резонанс та шквал негативних коментарів викличе ця публікація, все таки ризикнемо і спробуємо “достукатись” ?.

Нещодавно відбувся конфлікт між ДП «Вищедубечанський лісгосп» та місцевим активістом, який викликав на місце лісосіки під суцільно санітарну рубку цілу комісію і доводив, що при проведенні санітарно-оздоровчих заходів вирубуються не тільки сухостійні дерева, а й живі «здорові дерева».

Звісно, пояснити увесь процес проведення відведення дерев під рубку та чому саме ці, а не інші дерева, на словах у онлайн режимі досить важко, однак спробуємо хоча б трохи внести ясність.

Прогулюючись лісом ви бачите лише те, що помітно на перший погляд – цілий стовбур, гілки та зелені листочки, нібито здорове зовнішньо дерево, однак ви не бачити того, що відбувається в середи ні дерева. Тобто, може здаватись, що дерево ціле, неушкоджене ззовні, тому що насправді хворобливі процеси ще не пошкодили його наскрізь і не видимі оку, однак, якщо вражене дерево розрізати, то одразу буде видно ушкодження, бо як і всі живі організми дерева хворіють на свої специфічні захворювання, мають комах-шкідників та рослинних паразитів. Смола чи сік біологічно здорового дерева токсичні для будь-якої зовнішньої загрози, а послаблене дерево навпаки приваблює всіх своїх ворогів одночасно. Сезонні буревії, одна з основних причин, що запускає ланцюгову патологічну дію, які підриваючи коріння, порушують цілісність рослини та передачу поживних речовин у висхідному та низхідному напрямках. В утворені рани-розриви потрапляють спори грибв-паразитів, надломи стовбура і гілок заселяє Соснова губка, інші стовбурові шкідники.Послаблене дерево не може протидіяти проростанню насіння напівпаразитного куща омели Австрійської, яке щедро розносять птахи у своєму посліді.

Загалом хворі (ослаблені) дерева відстають у рості в висоту та прирості у діаметрі, крона зріджена, ажурна, хвоїнки вкорочені, за кольором від зелених до світло зелених, інколи з жовтувато-салатовим відтінком, часто об’їджені шкідниками і ці ознаки є малопомітними для не спеціалістів.

Тому проведення осінньо-зимових вибіркових санітарних рубок чи за необхідності суцільних санітарних рубок являється найкращою та дієвою профілактикою боротьби з виникненням та поширенням осередків шкідників і хвороб лісу, захистом лісових насаджень та заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

Крім того, не треба забувати, що всі ми використовуємо у повсякденному житті дерево і коли мова йде про будівництво чи меблеве виробництва, то хочемо «гарне», «рівне», «міцне», тобто дерево цінних порід так називаєму «ділову деревину».

Саме проведення рубок різних видів сприяє вирощенню цінної деревини, рубками лісгоспи формують насадження, щоб воно росло правильно.

Під час проведення цих рубок у насадженнях прибираються відсталі у рості дерева, екземпляри з кривими стовбурами. Формується насадження бажаного складу, необхідної повноти, форми стовбура, тому буває й так, що разом із ушкодженими деревами під рубку підпадають і дерева, які є фактично здоровими на даний момент, але у перспективі можуть стати джерелом розповсюдження шкідників.

Якщо не проводити відповідні рубки, то буде формуватись «дикий ліс», або взагалі загине у зв’язку із розповсюдженням шкідників та хвороб лісу, де не буде господарсько цінних порід, бо їх «заглушать» другорядні породи, з яких у віці стиглості можна мати лише дров’яну деревину.

Державні лісогосподарські підприємства призначають рубки згідно Санітарних правил в лісах України що затверджені постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1995 р. № 555, які являють собою сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, та враховуючи кількісні показники однієї з ознак чи їх комплексом за категоріями стану дерев.

Так проведення своєчасних обстежень лісових насаджень працівниками ДП «Вищедубечанський лісгосп» у 2018-2019 р.р. на предмет наявності Верхівкового короїда та миттєве проведення ними санітарно-оздоровчих заходів дало можливість локалізувати вогнища розповсюдження цього шкідника і знизити критичний та загрозливий для лісу рівень його поширення. Не всім лісогосподарським підприємствам на теренах України і навіть Польщі вдалось спрацювати вчасно, деякі оговтуються і до тепер.

ДП «Вищедубечанський лісгосп» щиро вдячний місцевим активістам за активну громадянську позицію, завдяки їм відбувається конструктивний діалог, обмін інформацією, знаннями, досвідом, що забезпечує сталий і невпинний розвиток лісового господарства вцілому, сприяє залученню громадськості до розуміння завдань і підтримки лісової галузі України, однак просимо все таки бути об’єктивними і не сприймати лісівників як «злочинців».

P.s. в коментарях наведено приклад того, як, на перший погляд, здорова сосна, яка насправді уражена, виглядає в середині.

3 коментаря

  • Для Firman_ua Мне очевидно, что уборка аварийных деревьев на границе села (нижние два ряда снимков где виден верхолаз, предварительно обрезающий крону), никакого отношение к обсуждаемой сплошной санитарной рубке не имеет. У села сфотографированы остатки лесов которым было не менее, а скорее заметно более 100 лет…

    Первый снимок вероятно реален: скорее всего он сделан со стороны недавней лесосеки. Это после военные культуры…в возрасте поздних проходных… Правда кажется “ранних” в них не было, но… Наверняка было первое прореживание…но очень давно… возможно ещё во времена УССР?

    Все мы знаем как реагируют перегущенные сосняки, в которые лет 20 (минимум) с уходами никто не приходил, на резкое осветление… Никаких признаков поражения насаждения омелой и сосновой губкой не видно… В этом возрасте в таких лесах я их вообще никогда и не видел… Судя по кронам – лесоводы долго содержали древостой, точнее деревья, на голодном водно-световом пайке, – как в Бухенвальде… Большинство деревьев выжило, но выглядят, как дистрофики… , – “не жильцы”…

    Видно денег на уходы нет и очень давно не было… Оно и понятно… Средняя зарплата в лесхозе в тяжелом короновирусном 2020 повысилась всего на 6.2 тыс.грн: в отрасли они по результатам года лидируют, но с очень скромной среднемесячной зарплатой, – всего 32,9 тыс.грн. (1100 евро) и достойной рентабельностью 1.3%… МОЛОДЦЫ…

    Это я не о тезке, -это о ЛДУЛе, Профсоюзе, ТЛУ и прочей лесной элите, отдавших всю жизнь ЗА СПРАВЕДЛИВОСТЬ и внедривших “польскую модель” в украинское лесное хозяйство… Приезжайте её изучать в Дубечню …, а потом мотнитесь в Луганск или Херсон… Настоящих польских лесоводов если можно пригласите…

    Вы правы…Ни ядровая гниль (старое дерево похоже на коралловый риф – середина в нем мертвая, а дерево живет прекрасно), ни омела, – жизни сосняков никогда не угрожали. По омеле ситуация изменилась в последние годы из-за засух… и обострившейся конкуренции за воду…

    Но это коснулось Черкасского бора и некоторых сосняков, которые были созданы ещё в 19 веке… Подобное локально наблюдается в Польше и Германии…

    Не хочу продолжать… Возможно в Вышедубечне найдутся специалисты способные привести необходимые данные и ответить на мои вопросы… Не хочу перебегать им дорогу…

    Тем более участка я не видел … о чем речь из их наукообразных текстов не понял… Но то, что они передергивают с фото, – думаю всем лесникам очевидно…

    Боюсь они не только легкие фото, но и тяжелые доски могут передергивать… Хрен заметишь…

  • Firman_ua

    Лісгосп вибрав на їх думку найвиразніші знімки, які не ілюструють стан деревостанів відведених у санітарні рубки. Ядрова гниль наведених на фото стовбурів формувалась не менше 10 років, за її наявності дерево цілком життєздатне, прибирати його доцільно якщо воно несе загрозу життю, майну чи комунікаціям, а так воно являється окремим біоценозом і середовищем існування окремих (в то числі і корисних комах, тварин і птахів). Знову ж, що значить “дикий ліс” і чому формування таких насаджень є негативним явищем.

  • Так, навыяло просто:
    – Вот что, – сказал я, удивляясь собственному спокойствию, – дело такое. Поздно. Девочка умирает. И ничто ей не поможет, кроме одного – операции. И сам ужаснулся, зачем сказал, но не сказать не мог. “А если они согласятся?” – мелькнула у меня мысль.
    – Как это? – спросила мать.
    – Нужно будет горло разрезать пониже и серебряную трубку вставить, дать девочке возможность дышать, тогда, может быть, спасем ее, – объяснил я.
    Мать посмотрела на меня, как на безумного, и девочку от меня заслонила руками, а бабка снова забубнила:
    – Что ты! Не давай резать! Что ты? Горло-то?!
    – Уйди, бабка! – с ненавистью сказал я ей. – Камфару впрысните, – сказал я фельдшеру.
    Мать не давала девочку, когда увидела шприц, но мы ей объяснили, что это не страшно.
    – Может, это ей поможет? – спросила мать.
    – Нисколько не поможет.
    Тогда мать зарыдала.
    – Перестань, – промолвил я. – Вынул часы и добавил: пять минут даю думать. Если не согласитесь, после пяти минут сам уже не возьмусь делать.
    – Не согласна! – резко сказала мать.
    – Нет нашего согласия! – добавила бабка.
    – Ну, как хотите, – глухо добавил я и подумал: “Ну, вот и все! Мне легче. Я сказал, предложил, вон у акушерок изумленные глаза. Они отказались, и я спасен”. И только что подумал, как другой кто-то за меня чужим голосом вымолвил:
    – Что вы, с ума сошли? Как это так не согласны? Губите девочку. Соглашайтесь. Как вам не жаль?
    – Нет! – снова крикнула мать.

    Natali Tsuprik 04.03.2021 о 15:39фото № 2: три вже трупи. Якби не зима, то вже й кора б із них пооблазила, а в гілочках отам на вершинах короїди якраз сидять, сплять і чекають, що право на їх життя відвоюють “екоактивісти”. Спалить би ті вершинки… так ні повилітають вони звідти через місяць та й продовжать плодитися в геометричній прогресії. О! на задньому фоні визирають там ще 3 трупи, а може й більше – по фото важко сказати.

    Natali Tsuprik 04.03.2021 о 15:43 Редагувати достукатись до невігласів? це неможливо. Вони не здатні сумніватися у власних переконаннях, хоч ти їм мать божу співай. Адже здатність сумніватися і хоча б – це ознака інтелекту

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.