Розмова з головою Профспілки працівників лісового господарства України Степаном Кривов’язим

– Степане Йосиповичу, хотілося б насамперед запитати про спадкоємність у професії. Чи багато серед ваших працівників молоді, зокрема молодих профспілковців?

– Більшість підприємств лісового господарства та їх підрозділи розташовані у сільській лісовій місцевості. Тому молодь буквально з дитинства – під опікою лісівників. І кожен із них, у міру власного досвіду та педагогічних здібностей, виховує у дітей шанобливе ставлення до природи, багато розповідає про ліс як про улюблене дітище, розкриває юним слухачам тонкощі роботи працівника лісу.

У нас давно у шкільних лісництвах запроваджена позаурочна форма навчання. Нині їх діє у галузі понад п’ятсот, де навчається майже 14 тисяч школярів. Щороку у переддень професійного свята працівників лісу організовуються цікаві та змістовні обласні й всеукраїнські зльоти команд учнів­ських лісництв.

Щовесни проводиться акція «Майбутнє лісу – у твоїх руках», яка спрямована на створення нових лісів, поліпшення стану довкілля, озеленення рідного краю, благоустрій та впорядкування місць відпочинку. Молодь шкільних лісництв бере в цій акції щонайактивнішу участь.

Якщо говорити про профспілкову роботу, то вона потребує нових форм і методів, які найбільш близькі та зрозумілі молодим людям. Тож профспілкові працівники підприємств галузі беруть участь у роботі молодіжних рад обласних федерацій профспілок, входять до складу їх постійних комісій, що опікуються питаннями профорієнтаційної роботи з молоддю, працевлаштування випускників, зміцнення позицій молодих людей на ринку праці. Приміром, голова профспілкового комітету ДП «Онуфріївський лісгосп» Кіровоградського облуправління лісового та мисливського господарства Олександр Агафонов є заступником голови Молодіжної ради Федерації профспілок Кіровоградської області.

Нині у галузі за направленням працюють понад 800 молодих спеціалістів, а останнім часом 153 із них висунуто на вищі посади. До речі, ніхто не уникає наставництва досвідчених старших колег, адже скільки у нашій професії родзинок, секретів і премудростей!

– Укрпрофліс – одна з найчисленніших членських організацій ФПУ. Який її фінансовий та організаційний стан?

– Маємо 25 обласних організацій (включно з Кримською республіканською), 425 первинних; загалом – 77 тисяч спілчан. Та далеко не все із задуманого вдається зробити. Звісно, через об’єктивні та суб’єктивні причини. Одна з них – брак фі­нансів, адже в наш час без грошей, як без води… Проте деякі підприємства галузі не квапляться переказувати профспілкові внески. Взагалі тривожить те, що рік у рік зменшується сума внесків, які відраховують обласним, Кримському республіканському та Центральному комітетам. Через це у профспілці лишився один технічний інспектор праці, немає жодного юриста. Тож, на мою думку, організаційне та фінансове зміцнення профспілки – одне з першочергових за­вдань Центрального комітету. Відтак президія ЦК створила робочу групу, котра має скласти пропозиції стосовно вдосконалення організаційної побудови у різних структурних ланках.

На жаль, за п’ять останніх років профспілка зазнала суттєвих кількісних втрат, зокрема через фінансово-економічну кризу 2008 року, котра не оминула жодне лісогосподарське підприємство, вплинула на виробничу й соціально-економічну сфери. Склався поганий ланцюг: проблеми з реалізацією лісопродукції на зовнішньому та внутрішньому ринках призвели до різкого спаду виробництва, а це, у свою чергу, спричинило низку негативних процесів у соціально-трудових питаннях. Це серйозно непокоїть профспілкові органи. Судіть самі: скорочення працівників, масове переведення людей на неповний робочий день чи тиждень, поширення практики надання безплатних відпусток… І це на багатьох під­приємствах! Відчутно вдарило й реформування лісового господарства, яке передбачає залучення суб’єктів підприємницької діяльності, а отже… знову звільнення. А звільненим практично нікуди влаштуватися, нові робочі місця не створюються.

Сільськогосподарських підприємств давно вже немає, тому вкрай непокоїть ситуація із зайнятістю в сільській місцевості, де мешкає основна кількість працівників лісового господарства.

Утім, останнім часом помітна тенденція до певного зростання профспілкового членства.

– Це чинник самостійний чи з’явився завдяки відповідній роботі профспілкових активістів?

– Гадаю, найкраща мотивація – надання спілчанинові всебічної правової допомоги, захист його соціальних і трудових інтересів. Тому робота Цен­трального комітету, Кримського республіканського та обласних профорганів постійно зосереджена на цих питаннях. Повз увагу профактиву не проходить жодне звільнення працівника, жоден випадок виробничих травм, під профспілковим контролем – режим та оплата праці, відпочинок і дозвілля спілчан.

Галузева угода передбачає забезпечення молодих спеціалістів житлом, часткову компенсацію витрат працівникам, які винаймають житло, витрат на житлово-комунальні послуги. До колективних договорів також закладено низку пільг для працівників галузі за рахунок прибутку підприємств. Головне, що в нас слово не розходиться з ділом, а це є сильною мотивацією вступу до профспілки.

– Ви згадали виробничі травми. Яка проводиться робота з охорони праці?

– Профспілка постійно опікується питаннями створення для трудівників безпечних і нешкідливих умов праці. Для запобігання виробничому травматизму в галузевих навчальних закладах запроваджено підготовку й перепідготовку працівників професій підвищеної небезпеки – вальників лісу, верстатників тощо. У навчальному центрі підвищення кваліфікації працівників лісового господарства «Укрцентркадриліс» регулярно проводиться навчання та перевіряються знання з охорони праці посадових осіб. Тут також навчаються й окремі профспілкові керівники.

За участі профактиву питання охорони праці систематично розглядаються на засіданнях колегії Держлісагентства та обласних управлінь лісового й мисливського господарства, на технічних радах підприємств. Налагоджено роботу оперативного адміністративно-громадського контролю всіх рівнів. Зрештою, стан охорони праці регулярно обговорюється на пленумах, президіях і семінарах Центрального комітету та обласних профспілкових організацій.

– Отже, соціальне партнерство – на висоті?

– У принципі, так. За останні роки його вдалося поглибити. Виробляємо з роботодавцями, органами державної влади та місцевого самоврядування спільні позиції, знаходимо найприйнятніші компроміси. Разом ми домоглися відчутного зростання середньомісячної заробітної плати в галузі: у першому півріччі цього року вона становила 2625 гривень, тобто на 301 гривню більше, ніж за відповідний період минулого року. (Проте, на жаль, через високу вартість життя, реформи в сфері житлово-комунальних послуг, постійне зростання цін на продукти й промислові товари, соціально-економічне становище більшості трудівників нашої галузі суттєво не поліпшилося).

Голови Кримської республіканської й обласних організацій профспілки беруть участь у засіданнях відповідних колегій обласних управлінь лісового й мисливського господарства, територіальних профспілкових об’єднань, активно співпрацюють з підрозділами Національної служби посередництва й примирення на місцях, інспекціями праці та Держгірпромнагляду.

У галузевій угоді між профспілкою та Державним агентством лісових ресурсів України закладено норму про недопущення звільнення з ініціативи роботодавця протягом року понад 10 відсотків працівників. Нині готується наступна Гене­ральна угода на 2013–2015 роки.

Підсумки накресленого й напрацьованого розглядаються на засіданнях президії ЦК профспілки двічі на рік за обов’язкової участі представників Держлісагентства.