19/11/2012
0Поскольку сами картины – победителей конкурса увидеть не удалось, я позволю себе пофантазировать… на тему, какими бы они могли быть, если бы я рисовал их сам …. Я, конечно, рискую, но надеюсь на врожденное чуство юмора зрителей… (особенно одного из них), которое у некоторых индивидуумов …."умирает последним"… Природа не терпит пустоты: если бы нашлось место для рисунков победителей детского конкурса … я бы не стал фантазировать на тему " чтобы я нарисовал на их месте?"… Прошу прощения, но свою версию в номинации "Твір" пока представить не могу… – учусь языку… правда медленно… М.П. /P.S. Уважаемый Анатолий Емельянович! Хочу напомнить, что карикатур и памфлетов удостаиваются только великие люди. Ваш. М.П./
Державним агентством лісових ресурсів України спільно з Товариством лісівників України, при підтримці Міністерства освіти і науки України у 2012 р. в рамках Всеукраїнської акції "Майбутнє лісу – в твоїх руках" проведено конкурси на кращий дитячий малюнок і твір на тему «Людина та ліс».
Участь у конкурсах взяли майже 1800 учнів 1-8 класів ЗОШ Вінниччини. На першому етапі конкурсів 11 держпідприємств лісового господарства визначили 60 переможців. Фінансування конкурсів та нагородження переможців грамотами, цінними подарунками здійснено за рахунок коштів держпідприємств лісового господарства.
Конкурсні комісії визначили переможців другого етапу в кожній номінації:
МАЛЮНОК
1 місце:
Дзяд Анастасія, 4-А кл., Тульчинська загальноосвітня школа 1-3 ст. № 1 (ДП "Тульчинське ЛМГ")
2 місце:
Красиленко Діана, 3 кл., Сумівська загальноосвітня школа 1-3 ст. Бершадського району (ДП "Бершадський лісгосп")
3 місце:
Грецька Рада, 2 кл., Чечельницька загальноосвітня школа №2 1-3 ст. (ДП "Чечельницький лісгосп")
ТВІР
1 місце:
Климентова Валерія, 7 кл., Середня загальноосвітня школа 1-3 ст. с. Крикливець Крижопільського району (ДП "Крижопільський лісгосп")
2 місце:
Мазур Микола, 8–Б кл., Флоринська загальноосвітня школа 1-3 ст. Бершадського району. (ДП "Бершадський лісгосп")
3 місце
Задверняк Ірина, 6 кл., Бондурівська загальноосвітня школа 1-3 ст. Чечельницького району (ДП "Чечельницький лісгосп")
Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
Сталося диво!..
Сталося диво. Відвідуючи весняний ліс, мені вдалось підслухати щиру і відверту розмову тополинки і берізоньки (учасниками розмови мимоволі стали дуб, граб, ясен).
– Всім відомо про те, яку користь ми приносимо людям, – мовила берізонька, – очищаємо повітря, збагачуючи його киснем (хоча я чула, що на звання "легенів планети" претендують водяні рослини). У зрілому віці даємо незамінні будівельні матеріали. Образливо, що двері, вікна, меблі почали виготовляти з різного хімічного матеріалу, який вкорочує людський вік. Створюємо окрасу ландшафту суходолу, скріплюємо своїм корінням схили гір і пагорбів.
– Наші брати і сестри, плодові дерева, дарують людям свої вітамінізовані соковиті плоди, – додав горіх, який теж чув цю розмову, – будь-яка техніка не обходиться без нас, якщо не в конструкції, то для оздоблення.
– Хіба ж можуть бджоли обійтись без нас? – мовила липа і акація, приєднавшись до розмови. – Мед з нашого цвіту несе людям здоров'я, життєздатність.
– Мої плоди, – знову підкинув словечко горіх, – відновлюють клітини кори головного мозку, є важливою складовою ракетного пального, для освоєння космосу вони необхідні.
– А як людина ставиться до нас? – дружно зашуміли всі учасники лісової розмови. Зрізують десятки наших братів і сестер, садять одне деревце, і то в кращому випадку. Безжально займаються бракон'єрством.
Маленький ніжний пролісок тихесенько прошепотів:
– Нас виривають з корінням, топчуть ногами.
До розмови підключилися всі лісові квіти:
– А що роблять власники заводів, фабрик, хімічних комбінатів!
Заради наживи, мільйонних прибутків ні копійки не виділяють на очищення шкідливих викидів та відходів виробництва, які несуть нам хвороби та смерть, це все веде нашу планету до передчасної загибелі.
– Шановні господарі-фермери теж не відстають. Засмічують грунт гербіцидами, пестицидами, хімічними добривами та добавками, вода приносить все це до нашого коріння смертоносними структурами, – гірко видавив із себе суворий ясен.
– Від природи ми розумні, – встряв у розмову граб, – мало вологи – скручуємо листя, щоб вберегти його. Сонце хилиться до осені – змінюємо колір листя на жовтий, оранжевий, червоний, бо саме ці кольори дають можливість у цей час поглинути більше сонячної енергії. Стає зовсім погано – скидаємо листя.
– Не прощаємо, не забуваємо "дорогих" кислотних дощів зі всіма шкідливими елементами таблиці Менделєєва, – з болем промовила сосна, наїжачивши всі свої гілочки. – Вчені-атомщики роблять нас небезпечно радіоактивними.
– Де ж вихід? – запитала берізонька.
– Думаю, – відповіла тополенька, – людина повинна повернутись до нас лицем, збільшувати щороку лісонасадження, дбати про екологію, про кожне деревце, не знищувати заради збагачення, власних прибуткових проектів цілі лісові масиви. Всі ми, жителі лісів, сторицею віддячимо за турботу про нас.
Пам'ятай про це, людино!
Стихла розмова… Легенький, трепетний шелест дерев сповістив мене, що я стала учасником хвилюючої лісової розмови між деревами.
Люблю ліс. Щороку беру участь у висадженні саджанців вдома, у школі, у лісах, куди запрошують нас, школярів, дбайливі працівники лісу, віддані йому душею і серцем.
Колись, читаючи цікаві матеріали про охорону природи, я задумалась над такими словами: "Природа є джерелом і супутником нашого життя, яке ніколи, ні за яких умов не можна відділити від людини". Розглядаючи дерево чи його листочок, квітку чи окрему пелюсточку, крильця метелика чи пушинку тополі, кожен із нас не повинен забувати, що ліс – наше здоров'я і багатство. Бережіть його!
Валерія Климентова, 11 років, СЗШ I-III ступенів, с. Крикливець Крижопільського району
2012-11-19
