19/11/2012
0Єгер Георгій Іванов показує шлях вовчої зграї до денного лігва в очереті. Хижаки тероризують жителів двох сіл та хуторів Кінбурнської коси.
Їх здобич – корови й телята, свійська птиця та ворог-конкурент – собака. /Свежайшие следы волков на Кинбурнской косе и вообще, – на аренах, мы /Попков, сотрудники НИЦЛ/ фиксировали регулярно и ежегодно. Начиная с августа 2007 года их стало много больше… Если людям так же "испортить жизнь", как и волкам, – сжечь дома, сады, поля… – то они тоже станут "заметнее"… Так кто виноват? Организация НПП на Кинбурне или исчезновение 16 тыс.га лесов (местообитаний и охотничьих угодий волка) в смежной Херсонской области? (цифра -16 тыс.га. сравнение данных учета лесопокрытых площадей в 2002 и 2011 году/по памяти/). Наверное, после пожара, волкам надо было на себя "лапы наложить", чтобы егерю – Георгию Ивановичу "глаза не мозолить"? Ситуация понятна, но в цивилизованных странах ею можно управлять, а мы в Украине её вполне можем "разрулить" … Я знаю у кого есть пристреленные карабины, не дорогие (бесплатно -это не дорого?) вертолеты и большее желание пострелять… М.П./
Сіроманці особливо нахабні восени, коли об’єднується у зграї. Їх часто бачать грибники, які виганяють вовків із улюблених засідок серед сосен.
Раніше кількість вовків корегували мисливці. Три роки тому вся територія коси увійшла до складу національного природного парку. Знищення звірів навіть із санітарною метою тепер заборонено. Тож популяція вовків на півострові нині перевищила норму в 2 рази. Науковці нарахували 15 дорослих та молодих тварин.
«У нашому районі виявлені випадки сказу. Скажений вовк – у два рази небезпечніший. І в цьому році ми намагалися цю чисельність відрегулювати на рівні діагностичного відстрілу, але все загрузло у бюрократичних процедурах», – каже заступник директора Національного парку «Білобережжя Святослава» Василь Чаус.
Степовий вовк – нічний хижак. Його можна роздивитися лише в зоокуточку Кінбурнського лісництва. Самець Вовчик – яскравий представник свого виду: кремезний, сильний, із хутром кольору осіннього степу. Такий сіроманець знищує всіх тварин на своєму шляху.
«Вовки прийшли з Херсонської області, зі степів. Тут для них прекрасні умови – є, де сховатися, прекрасна кормова база. Їх практично, за винятком грибників, ніхто не тривожить. Полювання немає. Чого б не жити?», – каже начальник Кінбурнського лісництва Ярослав Соляр.
У національному парку обіцяють розв’язати проблему в грудні, коли закінчиться сезон, і з лісу підуть грибники. Якщо, звісно, обласне управління екології надасть дозвіл на відстріл вовків.
