20/02/2021
0
Щороку – новий відпочинковий куточок.
Лісова рекреація справа, як кажуть, не дуже вигадлива. Дуже часто лісівникам обрати місце для організації цивілізованого відпочинку на природі допомагає сама природа. Прохолодна лісова галявина, криничка із джерельною водою або просто затишне від сонця й вітру місце, – це і є найкращі орієнтири для вдалого вибору. А ще треба транспортне сполучення, як мінімум – тверда ґрунтова дорога, щоб легко і просто дістатися до відпочинкової зони. А на Поліссі із цим взагалі проблем не існує, тут майже кожна простора галявина поблизу автотраси або на березі річки приваблює подорожуючих туристів та місцевих любителів зеленого відпочинку.
– Напопулярнішим місцем «дикого» відпочинку серед місцевих жителів довгий час було урочище «Танковий міст», отож ми вирішили створити там цивілізований рекреаційний майданчик, – розповідає директор ДП «Лугинське спеціалізоване лісове господарство» Руслан Бондарчук. – Там ще зберігся міст, по якому 30 років тому танки переправлялися до полігона, а поруч криничка із джерельною водою. Насамперед, розчистили це місце, облаштували криничку, впорядкували під’їзну дорогу. Згодом встановили невеликий волейбольний майданчик, гойдалку для дітей та чотири окремих бесідки, які зробили власними силами. Весь цей рекреаційний комплекс розташований на березі річки Жерев й одночасно він може «розмістити» до 40 відпочивальників. І він по суті ні дня не «простоює», навіть взимку є гості. Там унікальна місцина, яку створила природа і привабила людей. Лісівники зробили її лише трішки цивілізованою і доступнішою. До речі, також встановили невеликий пірс (вихід до річки) і нові сміттєві баки.
– А скільки, загалом, на балансі Лугинського спецлісгоспу рахується рекреаційних центрів?– уточнюю у Руслана Петровича.
– Як правило, щороку ми облаштовуємо окрему рекреаційну ділянку. А всіх уже маємо чотири. І зупинятися, як кажуть, не збираємось, хоча витрати несемо відчутні.
– Витрати чималі?
– Для нашого невеликого лісгоспу (територія 24,197 га) значні, тим більше, що доводиться витрачатися на охорону і реабілітацію так званих «чорнобильських» угідь, де взагалі не проводиться господарська діяльність.
– Кажуть, що ліс – не парк, але в ньому має бути чисто?
– Ми самі слідкуємо за чистотою у лісових угіддях, де лісівники постійно підтримують належний санітарний стан і самі сміття вивозимо на утилізацію. На жаль, не всі цінують нашу добру справу, – резюмує Руслан Бондарчук.
– У нас, мабуть, усе ж менше сміття, ніж у лісах, що розміщені довкола великих міст, але й нам ця проблема дошкуляє, – долучається до розмови головний лісничий Лугинського держлісгоспу Сергій Бовсуновський. – Тому що чимало лісових масивів тут межують із великими автомагістралями, зокрема, з автотрасою Київ–Ковель, більш відомою як «варшавка», де за добу проїздять тисячі автомобілів. Чимало із них зупиняються на узбіччі або заїжджають до прилеглих лісових масивів і залишають купи пляшок, пакетів, серветок та іншого сміття. Все це потім, здебільшого, змушені прибирати лісівники. У свою чергу, ми робимо спільні рейди із екоінспекторами і громадськими активістами, але притягнути до відповідальності недбалих туристів надто важко, адже майже всі вони тут «транзитні», насмітили і швидко зникли. Зрозуміло, що із місцевим населенням взаєморозуміння знаходимо швидше, бо проводимо необхідну роз’яснювальну роботу, а в лісових кварталах на видних місцях встановили інформаційно-попереджувальні знаки, – пояснює Сергій Бовсуновський.
Отож лісівники готові й надалі споруджувати рекреаційні майданчики для відпочинку, але просять туристів та любителів зеленого відпочинку вести себе в лісі більш обачно, як і належить цивілізованим людям.
Володимир ВАСИЛЬЧУК,Газета “Природа і суспільство”
