ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності (Проект)

Ниже проект закона, пояснительная записка, выводы главного научно-экспертного управления и экологического комитета ВР. Документ вносит много нового в обсуждаемые на Украинском лесоводе  проблему долгосрочного пользования лесом. Надо время, чтобы прочитать и разобраться. М.П.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів у зв’язку з удосконаленням дозвільної
системи у сфері господарської діяльності 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):

1) статтю 18 доповнити після частини четвертої новими частинами такого змісту:
“Рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами приймається протягом двадцяти робочих днів з дня подання суб’єктом (підприємство, установа, організація, громадянин України, іноземець та особа без громадянства, іноземна юридична особа) документів.
Порядок видачі рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозвільними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підставами для відмови у видачі рішення є:

• подання суб’єктом, зазначеним у частині п’ятій цієї статті, неповного пакета документів, необхідних для прийняття рішення, згідно з установленим Кабінетом Міністрів України вичерпним переліком;
• виявлення в документах, поданих суб’єктом, зазначеним у частині п’ятій цієї статті, недостовірних відомостей.

Письмове повідомлення про відмову у видачі рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування надається дозвільним органом суб’єкту, зазначеному у частині п’ятій цієї статті, особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови протягом двадцяти робочих днів.

Підставами для переоформлення рішення є:

• зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи;
• зміна місцезнаходження суб’єкта, зазначеного у частині п’ятій цієї статті.
• Підставами для видачі дубліката рішення є його втрата або пошкодження.

Рішення анулюється дозвільним органом, що його видав, у разі:

• звернення суб’єкта, зазначеного у частині п’ятій цієї статті, із заявою про анулювання рішення;
• припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);
• встановлення факту надання суб’єктом, зазначеним у частині п’ятій цієї статті, в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
• припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу.

Рішення про анулювання видається особисто або надсилається суб’єкту, зазначеному у частині п’ятій цієї статті, поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення.

Строк дії рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами — від одного до п’ятдесяти років.
Прийняття документів, необхідних для видачі рішення, а також видача рішення (переоформлення, видача дубліката, анулювання) здійснюються з урахуванням вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” на безоплатній основі.”.
У зв’язку з цим частини п’яту — восьму вважати відповідно частинами п’ятнадцятою — вісімнадцятою;

2) частину третю статті 57 виключити;

3) статті 59 і 61 викласти у такій редакції:

“Стаття 59. Переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства
Дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства, без їх вилучення у постійного лісокористувача видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Порядок видачі дозволу на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства, без їх вилучення у постійного лісокористувача або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозвільними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається протягом двадцяти робочих днів з дня подання документів постійним лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу є:

• подання постійним лісокористувачем неповного пакета документів згідно з установленим вичерпним переліком;
• виявлення в документах, поданих постійним лісокористувачем, недостовірних відомостей.

Письмове повідомлення про відмову у видачі дозволу на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства, без їх вилучення у постійного лісокористувача надається дозвільним органом постійному лісокористувачеві особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови протягом двадцяти робочих днів.

Підставами для переоформлення дозволу є зміна найменування або місцезнаходження постійного лісокористувача.
Підставами для видачі дубліката дозволу є його втрата або пошкодження.

Дозвіл анулюється дозвільним органом, що його видав, у разі:

• звернення постійного лісокористувача із заявою про анулювання дозволу;
• припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);
• встановлення факту надання постійним лісокористувачем в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
• припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу.

Рішення про анулювання дозволу видається особисто або надсилається постійному лісокористувачу поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення.

Строк дії дозволу — один рік.

Прийняття документів, необхідних для видачі дозволу, а також видача дозволу (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) здійснюються з урахуванням вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” на безоплатній основі.”;
“Стаття 61. Визначення місць розміщення, будівництва підприємств, споруд та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів
Визначення місць розміщення, будівництва підприємств, споруд та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, здійснюється у порядку, встановленому законом.”;

4) у частині першій статті 62 слова “, з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища” виключити.

2. У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532):

1) пункти 12, 38, 90 і 98 виключити;

2) пункт 132 у графі “Назва документа дозвільного характеру” викласти у такій редакції:
“132. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування (лісорубний квиток)”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова
Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з вдосконаленням дозвільної системи в сфері господарської діяльності»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з вдосконаленням дозвільної системи в сфері господарської діяльності» розроблено на виконання плану заходів з організації виконання Закону України від 19.05.2011 № 3392-IV «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 22.06.2011 (протокол № 43).

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту акта є приведення Лісового кодексу України у відповідність до Закону України від 19.05.2011 № 3392-IV «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а також до Закону України від 07.04.2011 № 3204-IV «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
На сьогодні пунктами 12, 38, 90, 98 та 132 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI, який набрав чинності з 1 січня 2012 року, до документів дозвільного характеру (додаток до Закону) віднесено:

• висновок щодо використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин (крім видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб), прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства (пункт 12);
• дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка) (пункт 38);
• погодження визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів (пункт 90);
• погодження зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (пункт 98);
• спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) (пункт 132).

Однак частиною першою статті 1 зазначеного Закону передбачено, що термін «документ дозвільного характеру» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Таким чином, особливістю документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та порядку їх видачі є те, що вони видаються суб’єктам господарювання для здійснення ними господарської діяльності тільки дозвільними органами.

Згідно зі статтею 1 цього Закону документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Дозвільним органом є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Таким чином, підлягають виключенню пункти 12, 38, 90, 98 з наступних причин:

1) пункт 12 додатка, оскільки відповідно до статті 62 Лісового кодексу України використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин (крім видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб), прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, проводиться після надання цих ділянок для зазначених цілей у порядку, встановленому земельним законодавством, з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Тобто висновок не є самостійним документом дозвільного характеру, а виступає лише підставою для прийняття рішення щодо надання цих ділянок згідно із земельним законодавством. Відповідно до статті 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища;

2) пункт 38 додатка, оскільки відповідно до статті 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям (тобто фізичним особам-громадянам, які не є суб'єктами господарювання), користувачами мисливських угідь (які не відносяться ні до органів виконавчої влади, ні до органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, уповноважених відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру, тобто не є дозвільними органами);

3) пункт 90 додатка, оскільки погодження не є самостійними документами дозвільного характеру, а тому і не дають права на провадження певних дій щодо господарської діяльності або видів господарської діяльності, і є складовою процедури прийняття рішення в встановленому законодавством порядку;

4) пункт 98 додатка, оскільки відповідно до статті 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Тобто погодження не є самостійним документом дозвільного характеру, а виступає лише підставою для прийняття рішення щодо надання цих ділянок згідно із земельним законодавством;

5) пункт 132 підлягає викладенню у новій редакції на підставі того, що Законом України від 09.06.2009 № 1483-VI «Про внесення змін до Лісового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» було внесено зміни до частини першої статті 69, частин другої та третьої статті 78 Лісового кодексу України і виключено слово «ордер». Тобто лісовим законодавством не передбачено дозвільного документа «ордер».

Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України лише спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства (тобто дозвільним органом). Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів (лісовий квиток) видається власниками лісів або постійними лісокористувачами (які не є дозвільними органами).

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють закони України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребує додаткового фінансового забезпечення з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта погоджено з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Міністерством юстиції України.

З метою врахування зауважень, зазначених у висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи, щодо невідповідності проекту актам такої ж юридичної сили та вимогам нормопроектувальної техніки були проведені консультації і робочі зустрічі з фахівцями Управління законодавства з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля Мін’юсту України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект не є регуляторним актом.

11. Прогноз результатів

Прийняття зазначеного акта законодавчо врегульовує питання здійснення державного управління лісовим і мисливським господарством і реалізує поетапне здійснення адміністративної реформи в Україні.

Перший заступник Міністра аграрної
політики та продовольства України І.Ю. Бісюк
«____» __________ 2012 р.

Висновок комітету 06.11.2012

До реєстр.№11327 від 12.10.2012 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності, поданий Кабінетом Міністрів України, (реєстр. № 11327 від 12.10.2012 р.).

Як зазначено авторами у пояснювальній записці, метою законопроекту є приведення Лісового кодексу України у відповідність до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", а також до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Особливістю документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та порядку їх видачі є те, що вони видаються суб’єктам господарювання для здійснення ними господарської діяльності тільки дозвільними органами, тобто органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, уповноваженими відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Пункти 12 та 98 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності законопроектом пропонується виключити у зв’язку з тим, що відповідно до статті 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Пункти 38 та 90 переліку також пропонується виключити, у зв’язку з тим, що не є дозвільними органами. Пункт 132 підлягає викладенню у новій редакції на підставі того, що лісовим законодавством не передбачено дозвільного документа "ордер".

Запропоновані зміни врегулюють розбіжності та протиріччя при видачі документів дозвільного характеру.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України відзначає, що за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно повернути на доопрацювання.

Громадські організації екологічного спрямування не погоджуються з виключенням пункту 38 Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", оскільки це не узгоджується із чинною редакцією статті 23 Закону України "Про тваринний світ" та статті 17 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Державне агентство лісових ресурсів України пропонує прийняти проект Закону за основу, частково погоджуючись із зауваженнями Головного науково-експертного управління та вважає, що їх можна доопрацювати при підготовці до другого читання.
Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності (реєстр. № 11327) прийняти за основу.
Співдоповідачем від Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Секретаря Комітету Глазунова Сергія Миколайовича.

Перший заступник Голови Комітету М. Шершун

 

ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності»
(реєстр. № 11327 від 12.10.2012 р.)

У проекті пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, якими визначити порядок видачі дозвільних документів у сфері господарської діяльності, до яких віднесено «рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами» та «дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель». Пропонується також вилучити з цього Кодексу низку норм щодо погодження з відповідними органами лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища питань, що виникають при зміні цільового призначення земельних лісових ділянок, «визначенні місць розміщення будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів» тощо. Крім того, із Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пропонується виключити деякі положення (пункти 12, 38, 90 і 98) як такі, що не відповідають вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

За результатами аналізу проекту Головне управління вважає за доцільне висловити наступне.

Насамперед викликають зауваження доповнення статті 18 Лісового кодексу України новими частинами, у яких визначаються строки прийняття рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами, порядок його «видачі» (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання), що має встановлюватись Кабінетом Міністрів України (пп.1 пункту 1 проекту). На нашу думку, ці проектні пропозиції не узгоджується з іншими нормами Лісового кодексу України та суперечать Конституції України.

Так, варто зазначити, що довгострокове тимчасове користування лісами (відповідно до ч. 1 ст. 18 ЛК України) – це засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо – виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Договір на довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою укладається між постійним лісокористувачем та зацікавленими юридичними чи фізичними особами (тимчасовими лісокористувачами). Лісовий кодекс (п. 1 ч. 1; п. 1, 2 ч. 2 статті 20 ЛК України) визначає, що тимчасові лісокористувачі мають право здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; зобов'язані приступати до використання лісів у строки, встановлені договором, виконувати обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором тощо. При цьому укладення відповідного договору здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами та на підставі рішення «відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства» (ч. 4 ст. 18 ЛК України). Тобто, рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами передує укладенню відповідного договору і не може бути самостійним дозвільним документом у сфері господарської діяльності, про що йдеться у проекті.

Також не зрозуміло, про які «дозвільні органи» йде мова у зазначених доповненнях до статті 18 Кодексу (абзаци 3, 7 пп. 1 пункту 1 проекту). Зазначимо, що органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи є суб'єктами владних повноважень, які самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені Конституцією України та законами України до їхньої компетенції (тобто виконують владні управлінські функції – нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу) та приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 3 статті 140, ч. 1 статті 144 Основного Закону України). Як суб'єкти владних повноважень відповідні органи діють і при вирішенні земельних питань, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010. При цьому встановлення Кабінетом Міністрів України, як зазначається у проекті, «порядку видачі» рішення, на нашу думку, порушує засади самоврядування – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що закріплено у статті 140 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Аналогічні зауваження викликає й нова редакція статті 59 Лісового кодексу (пп. 3 п. 1 проекту). Із змісту цієї статті випливає, що «переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства» має здійснюватись на підставі дозволу, який є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності і видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим. Як і у наведеному вище випадку, порядок видачі такого дозволу (відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозвільними органами) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стосовно цього слід зазначити, що стаття 59 входить до глави 11 «Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, визначення місць будівництва об'єктів, що впливають на стан і відтворення лісів» Лісового кодексу України. У даній главі (ч. 1 ст. 57 ЛК України) міститься норма, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Тобто така зміна цільового використання земель відбувається не на підставі документу дозвільного характеру, а на підставі рішення відповідних органів. Зазначене підтверджується й в інших статях цього розділу (наприклад, ч. 1 ст. 58 – «органи, що приймають таке рішення»). Стаття 59 Лісового кодексу визначає «особливості використання земельних лісових ділянок для цілей, пов’язаних із веденням лісового господарства». Зміст застосовуваного у статті словосполучення «з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства» означає, що відповідне рішення про зміну цільового використання лісових земель у даному випадку приймається зазначеними органами за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Тобто у даному випадку встановлюється спрощений порядок такого переведення, при якому не передбачається вилучення земельної ділянки та зміни землекористувача. Земельна ділянка вилучається зі складу Державного лісового фонду України, залишаючись у складі земель лісогосподарського призначення. А тому вважаємо, що стаття 59 Лісового кодексу має залишитись у чинній редакції.

Відповідно мають залишатись чинними й положення частини третьої статті 57 («зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища»), а також частини першої статті 62 («з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища») Лісового кодексу України, виключення яких пропонується у проекті (пп. 2 пункту 1; пп. 4 пункту 1 проекту). Вказане відповідає вимогам частини четвертої статті 20 Земельного кодексу України, відповідно до якого зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Викликає зауваження також нова редакція статті 61 Лісового кодексу України, яка зводить нанівець визначений у діючій статті порядок визначення місць розміщення і погодження проектів будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, замінюючи його на декларативне твердження, що погодження таких місць «проводиться відповідно до порядку, встановленого законом», що створює невизначеність норми і може негативно позначитися на стані навколишнього природного середовища.

Стосовно пропозицій проекту щодо виключення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пунктів 12, 38, 90 і 98, то слід зазначити, що у цілому це не призведе до усунення існуючих неузгодженостей цього Закону із чинним законодавством стосовно змісту дозвільних документів. Відповідне питання потребує вирішення не вибірково (щодо названих пунктів Закону), а концептуально та комплексно. Наприклад, як вірно зазначено у Пояснювальній записці до проекту, «висновок щодо використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин (крім видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб), прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства» не є самостійним документом, а виступає лише підставою щодо надання цих ділянок. При цьому у Законі залишаються чинними низка інших положень щодо надання дозвільних документів у формі висновків (пункти 4-10 Закону), які також не можна назвати самостійними дозвільними документами, а лише підставою для прийняття подальших рішень.

Сказане стосується й «погодження», визначеного зазначеним Законом як дозвільний документ. У проекті пропонується вилучити пункти 90 та 98 Переліку, що передбачають погодження визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, та погодження зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Однак чинними залишаються аналогічні норми Переліку, наприклад, п. 86, що стосується «погодження розміщення підприємств та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан», що має отримуватись відповідно до вимог Водного кодексу України.

Неприйнятною є пропозиція щодо нової редакції пункту 132 зазначеного Переліку, у якому дозвільним документом замість «спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток)» пропонується віднести «спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування (лісорубний квиток). Дана пропозиція не узгоджується із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 38), Лісовим кодексом України (ст. 65) стосовно того, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів. Тобто, у даному пункті має йти мова про «дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів», який включає лісорубний та лісовий квитки.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності» доцільно повернути на доопрацювання.

Керівник Головного управління В.Борденюк