18/02/2021
1
Хоч і кажуть, що рідкісних тварин забагато не буває, але саме через це складається тривожна ситуація на острові Джарилгач у Чорному морі.
Його територія розділена між Національним природним парком “Джарилгацький” та Скадовським держлісгоспом, який використовує територію як розплідник великих копитних. Свого часу їх тримали тут для трофейного полювання за плату, але з часу створення НПП “Джарилгацький” комерційні відстріли тут припинилися. А відловлюють травоїдів для переселення недостатньо, через що на клаптику суші скорочується кормова база.
Днями на Джарилгачі фахівці Держпродспоживслужби спільно з лісівниками, працівниками Нацпарку “Джарилгацький” та експертами Степової філії НДІ лісового господарства провели зимовий облік тварин. І тільки благородних оленів, європейських ланей та муфлонів нарахували 593 особини. Що власників розплідника категорично не влаштовує — тварин тут надміру.
“Порівняно з минулим роком кількість оленів, ланей та муфлонів зменшилася на шістдесят голів. Цього вочевидь недостатньо для того, щоб знизити тиск на екосистему до прийнятного. Адже зберігати треба не тільки копитних, а й “червонокнижну” рослинність на острові, яка теж під охороною. Умова її збереження та відновлення — скоротити чисельність великих травоїдів на Джарилгачі вдвічі, десь до трьохсот особин. Але відстрілювати їх не можна: залишається тільки відловлювати та вивозити до інших лісгоспів і розплідників”, — розповідає директор Скадовського лісгоспу Валерій Войналович.
У Херсонській області копитних вирощують не тільки на Джарилгачі. Є ще й схожий острів Бірючий на території Азово-Сиваського національного парку, є заповідник Асканія-Нова, не рахуючи дрібних приватних розплідників у Каховському, Голопристанському та Олешківському районах краю. І практично всюди травоїдів надлишок: через карантинні обмеження й економічну кризу купувати їх стали значно менше. Тож не виключено, що й по інших резерватах незабаром постане проблема: куди подіти надлишок оленів та ланей, доки вони не повиїдали всю рослинність?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
1 коментар
Igor Sheigas
Проблем на Джарилгачі аж занадто. Ситуація напружена і щороку лише ускладнюється. Але необхідно розставити деякі акценти.
Територія Острова не поділена між Національним природним парком та ДП «Скадовське досвідне лісо-мисливське господарство». Це територія їх спільного користування з 2009 року, коли був створений НПП. «Скадовський держлісгосп» – не «розплідник великих копитних», а мисливське господарство, куди у 1973 році були завезені перші 20 оленів з о. Бірючий, а згодом (1989 та 1993 рр.) – лань та муфлон. Чисельність диких ратичних регулювалася шляхом ведення мисливства. На території Нац. парку «Джарилгацький» будь-яке полювання заборонене, хоча розумна (повторюю – розумна) регуляція чисельності диких тварин, у тому числі – шляхом мисливства, у більшості Національних парків світу проводиться.
В жорстких напівпустельних біоценозах острівної території, обмеженої морем, проживають переущільні популяції крупних рослиноїдних ратичних: оленя шляхетного (асканійського), перевищення величини оптимальної чисельності, визначеної “Проектом організації та розвитку мисливського господарства” – у 1,6 рази; лані європейської – у 1,9 рази; муфлона (вівці гірської) – у 4,1 рази. Плюс – висока чисельність хижаків (єнот. собака+лис). Ветеринарами на материку вже зафіксовані випадки сказу. На острові – анатомічні дефекти та хвороби кінцівок, очей, а також рогових утворень, генетичні аномалії, паразитарні захворювання у ланей та муфлонів.
Для оперативного вирішення питання необхідний контакт “Команди спільних інтересів” – “досвідне лісомисливське господарство – науково-технічна Рада Парку”, щоб прийнято єдине вірне рішення – відрегулювати щільність населення острівних популяцій диких тварин.
Є три шляхи вирішення проблеми:
– регуляція чисельності диких тварин на території острова;
– переселення ратичних на материк;
– кладовище.
Comments are closed.