07/11/2012
0З розуміння лісу, як екосистеми, що забезпечує екологічні, соціальні та економічні потреби суспільства, в словацькому місті Пряшів розпочався трьохденний семінар-тренінг для лісівників Карпатського регіону України, організований в рамках проекту «Безперервне навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства».
Метою цього семінару-тренінгу було отримання його учасниками професійних теоретичних та практичних знань про наближене до природи лісівництво та багатофункціональне ведення лісового господарства, а також набуття ними досвіду проведення лекційних та практичних занять з наведених тем для подальшого цілеспрямованого поширення цих знань і досвіду між лісівниками-практиками, управлінцями та науковцями, учасниками курсів підвищення кваліфікації, а також студентами вищих навчальних закладів відповідного освітнього напрямку.
В семінарі-тренінгу взяли участь 12 українських лісівників-практиків, управлінців та науковців, зокрема: Микола Чернявський та Руслан Вицега (Національний лісотехнічний університет України), Андрій Мигаль (Ужгородський національний університет України), Юрій Шпарик (Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва «УкрНДІгірліс), Василь Мочан (НПП «Зачарований край»), Михайло Квятковський, Володимир Зварич та Юрій Цолан (Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства), Роман Поціхович та Михайло Старчевський (Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства), Сергій Біланинець (Закарпатський лісотехнічний коледж) та Юрій Дербаль (ГО ФОРЗА).
В рамках програми першого навчального модуля (другий модуль заплановано провести весною наступного року) учасники семінару-тренінгу ознайомились з презентаційними матеріалами, зокрема з теоретичними підходами та практичним досвідом словацьких лісівників з впровадження наближеного до природи лісівництва. Учасники на підставі презентованих матеріалів (семи презентацій та роздаткових матеріалів) мали змогу відчути різницю між лісогосподарюванням, наближеним до природного і традиційним, за методом класів віку, та порівняти переваги таких способів господарювання для природи, суспільства та економіки. (З презентаціями можна буде ознайомитись пізніше на сайті проекту)
Впродовж першого дня семінару учасники розглянули практичні приклади лісівничих втручань в буково-ялицевих молодняках, тонкостовбурних 60-ти річних, а також стиглих деревостанах, що проводяться з метою створення умов і приведення існуючої структури модельних насаджень до цільової, наближеної до природної. Працюючи над спеціально підготовленими «робочими листами» учасники в процесі інтерактивної роботи визначали дерева, що підлягали першочерговому і подальшому видаленню з вищезгаданих насаджень та наводили лісівничі підстави для такого втручання. На прикладі існуючого 70-ти річного буково-ялицевого деревостану учасники мали змогу визначати процедуру і набути навики його переформування впродовж наступних восьмидесяти років (на етапі 90, 110, 130 і 150 років).
Наступного дня, під час польового семінару, що проводився в урочищі Краловчик лісового господарства Ганушовці, учасники на прикладі однієї з двох, створених в рамках проекту, демонстраційних пробних площ ознайомились з підходами наближеного до природи лісівництва в буково-дубовому насадженні з домішками явора, ясена, в’яза, граба та інших порід. З допомогою восьми інформаційних стендів, встановлених вздовж добре продуманого маршруту, всі відвідувачі демонстраційної ділянки мають змогу ознайомитись з принципами та практичними підходами наближеного до природи лісівництва та побачити його переваги, насамперед лісівничі і екологічні, вже безпосередньо в насадженні. Цей маршрут до того ж поєднано з пізнавальною екологічною туристичною стежкою, що підсилює відчуття переваг наближеного до природи лісогосподарювання.
На демонстраційній пробній площі учасникам семінару було продемонстровано результати різних лісівничих втручань та використання природозберігаючого обладнання та технологій, зокрема на одній ділянці – стан насадження після використання колісного трактора для трелювання деревини, а на іншій – після трелювання канатною установкою.
Безпосередньо в контрольній ділянці демонстраційної пробної площі, на якій пронумеровано всі дерева та визначено їх основні параметри, учасники на практиці відбирали дерева, що підлягають видаленню з тих чи інших причин, визначали обсяг та інтенсивність необхідного втручання задля створення умов для формування цільової структури деревостану.
«Для моєї роботи участь в семінарі і набуті знання дають хорошу основу та можливість поширювати підходи з наближеного до природи лісівництва серед лісових господарств Закарпаття під час постійних зустрічей з лісівниками-практиками, роботи в лісових насадженнях лісгоспів, що допомагатиме їх більш широкому практичному застосуванню», – зазначив учасник тренінгу Володимир Зварич під час обговорення результатів практичної роботи в лісі.
Впродовж третього дня семінару учасники ознайомилися з використанням принципів біологічної раціоналізації – природних процесів відтворення природної генетичної структури насаджень при взаємодії природного поновлення під наметом материнського деревостану (процесів самовідновлення, самозрідження, самоочищення від гілок), а також працювали з робочими листами.
На завершення семінару його учасники переглянули та обговорили відеофільм «Вибіркове господарювання в смереково-ялицево-букових лісах на Смольніцькій Осаді».
Наступний навчальний модуль буде стосуватись більш детального вивчення практичних прикладів наближеного до природи лісівництва в смереково-ялицево-букових деревостанах, його економіки, зокрема порівняння витрат на вирощування лісів при такому лісогосподарюванні та традиційному за методом класів віку, а також практичних кроків, що потрібні для більш широкого запровадження наближеного до природи лісівництва в лісогосподарську практику.
