Ні лісових доріг, ні водоймищ…

Знищення лісів та лісосмуг на Херсонщині призведе до нищівних пилових буревіїв.

Степову зону України охопила вітрова ерозія: бурі видувають родючий грунт, засипаючи піском і пилом сільгоспугіддя та села. Згорілі тисячі гектарів рукотворних лісів та пущені під сокиру лісосмуги звели нанівець титанічну працю кількох поколінь лісівників. Адже на території області розташована найбільша в Європі піщана арена площею понад 160 тисяч гектарів. Ця пустеля суттєво впливає на порушення екологічної рівноваги, а масштабні лісові пожежі дедалі загострюють проблему.

Про їх причини та наслідки йшлося під час круглого столу, ініційованого громадською радою при Херсонській облдержадміністрації, з залученням фахівців теруправління МНС, Держагентства лісових ресурсів, облуправління лісового та мисливського господарства й громадськості.

Заліснення Херсонщини розпочиналося вимушено з 1840 року, коли рух оголених пісків став стихійним лихом. Тоді штучно вкрили лісом 25 тис. гектарів. Другий етап заліснення відбувся в І половині минулого століття висадкою дерев на 93 тис. га. За радянських часів про планомірне насадження та охорону рукотворних нижньодніпровських лісів, які зупиняли піски, дбали на державному рівні. Нині ж домінують проблеми лісорозведення та поширення пожеж. Лише впродовж поточного року вогнем знищено 2,5 тис. га лісів, чим завдано шкоди на 50 млн. грн. Під час гасіння пожеж залучалася авіація, постраждали кілька ліквідаторів та згоріли 2 пожежні автомобілі. При розслідуванні причин загоряння та оцінці готовності відповідних служб до локалізації вогню компетентні органи чимало гріхів звалили на лісомисливські господарства. Так, Корсунське лісництво Каховського ЛМГ пожежа знищила майже повністю.

Звинувачення в тому, що ліси навмисне підпалюють лісники, аби мати зиск від продажу деревини, категорично спростував представник Державного агентства лісових ресурсів Віталій Білоус.

— Лісові господарства пожинають гіркі наслідки пожеж, адже ні величезна армія пожежних автомобілів, ані авіація довго не могли впоратися з вогнем, тому розкидатися словами «зумисні підпали» та «безгосподарність» безпідставно, — переконаний він. — Горілий ліс нікому не потрібен, бо це дешева неліквідна деревина. Та й розробляти горільники — важка тривала невдячна праця. У версію щодо пастуха, який нібито причетний до підпалів одночасно в кількох місцях на відстані 30—40 км, теж важко повірити.

Перший заступник начальника облуправління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко переконаний, що причина загоряння лісу таки в людському факторі, а не в битому склі чи зумисних підпалах. Херсонські ліси переважно хвойні (80%). За десятки років підстилка з голок та шишок сосни перевищує 30—40 см. Це сухий настил, який не перегниває і спалахує вмить від бодай найменшої необережності відпочивальників чи випалювання сухостою або стерні на прилеглих до лісу околицях населених пунктів чи полів. І саме лісники першими приймають на себе удар стихії, хоча спеціалізуються на вирощуванні та охороні лісів. Лісгоспи несуть мільйонні збитки: від гасіння пожеж та розробки горілих площ, на яких швидко заводяться шкідники. Нові насадження даються важко — вкладається праця, матеріальні ресурси, а деревця гинуть через нестачу вологи в грунті. В області вкрай потребують заліснення 13 тис. га земель у Новотроїцькому, Генічеському, Верхньорогачицькому та інших районах з деградованими грунтами.

Підтримав думку лісівників щодо впливу людської діяльності на виникнення лісових пожеж і перший заступник начальника Територіального управління МНС України в області Вадим Шулюк.

— Цей рік видався аномальним за кількістю спекотних днів, бо фактично літо розпочалося вже наприкінці квітня і тривало 5 місяців, — зазначив він. — Місяцями пожежами була охоплена Європа, а в нас завдяки готовності всіх причетних підрозділів та їх оперативності вдавалося уникати великих пожеж. На гасіння двох найкрупніших ми витратили 3 дні. Звісно, проблеми є. Передусім через застарілу техніку, якій по 30—35 років. Старі ЗІЛи не витримували високих температур і глохли посеред палаючого лісу. Перевитрати пального в глибоких пісках, далекі відстані до джерел водозабору, відсутність лісових доріг якраз і гальмували роботу рятувальників.

Під час діалогу лісівників, рятувальників, науковців та громадськості окремо давалася оцінка обласній цільовій програмі «Ліси Херсонщини», розрахованій до 2015 року, в якій акцент робиться на необхідністі побудувати 49 км протипожежних лісових доріг, з яких прокладено лише 2,6 км. Такими темпами з запланованим не впоратися й за 20 років. А саме дороги в непрохідних дюнах та близькість джерел водозабору є запорукою оперативного та ефективного гасіння пожеж, скорочення витрат на це державних коштів. Насправді науково обгрунтованими проектами протипожежного устрою лісів Херсонщини передбачено будівництво не 49, а 370 км лісових доріг, а ще 95 водойм та 35 природоохоронних комплексів. У програмі ж про це ані слова. Натомість за останні 9 років площа лісів області скоротилася на 18,6 тис. га (!), незважаючи на те, що поряд з втратами щорік ведеться насадження нових масивів. Втім, посадити ще не означає виростити. Так, упродовж останніх 5 років згоріло 11,5 тис. гектарів лісів, засаджено 12,2 тис. га, з яких майже половина не прижилися.

Внаслідок наступу пісків, деградації грунтів провідні екологи застерігають: у Херсонській, Запорізькій областях та в Криму реально вбачаються ознаки опустелювання. І знищення лісу ці процеси прискорює. Проаналізувавши темпи скорочення його площ внаслідок пожеж, шкідників, рубок, можна припустити, що за 20—25 років рукотворних нижньодніпровських лісів узагалі не буде.

На відновлення втрачених лісів п’ятирічною програмою передбачено 20 млн. грн. Вже витрачено на ці цілі 25 млн., з яких половину безрезультатно поховано в землю через посуху та нехтування рекомендаціями науковців, оскільки посадка велася неадаптованим до півдня садівним матеріалом. Плюс до цього — на розчищених згарищах уже наступного року після пожежі, не витримавши потрібних 3 років.

Представник громадської ради при ОДА Валерій Гурківський одним із резервів, які давно слід було б набагато ефективніше використовувати для будівництва пожежозахисних об’єктів у лісах, назвав діяльність комерційних структур, які нібито розчищають місце для будівництва доріг та водойм.

— Під прикриттям КП «Олешки», засновником якого лише формально є Цюрупинська райрада, під виглядом будівництва об’єктів протипожежного лісогосподарського призначення насправді організовано незаконний видобуток піску, — стверджує він. — Без відповідної ліцензії, зі сфальсифікованою проектно-кошторисною документацією та іншими підробленими документами. За період так званого будівництва тільки в 2008—2009 рр. КП «Олешки» та Цюрупинське ЛМГ незаконно вивезли та реалізували комерційним структурам понад 140 тис. тонн піску.

Далі апетити видобувачів зростали та коло споживачів розширювалося за межі області. Кошти ж від продажу, як зазначалося, жодним чином не витрачені в інтересах лісового господарства, а саме на них можна було б збудувати 40 км протипожежних лісових доріг. Там, де є дорога, там є і догляд за лісом, і під’їзний шлях до водойм. Як стверджують спеціалісти, одну водойму можна збудувати за місяць, однак за наявності дороги до неї. У даному разі піщані пагорби «вигребли», а обумовлених об’єктів так і не спорудили. Виходить, про капіталовкладення в ліси та їх охорону на державному рівні згадують, на жаль, лише в пожежному порядку, коли вони палають і вогонь загрожує стратегічним військовим об’єктам чи населеним пунктам…