Примус в умовах вільного ринку 

Чому переробники деревини не в захопленні від електронних аукціонів для всіх лісокористувачів.

В Україні триває державний експеримент із проведення обов’язкового продажу окремих партій необробленої деревини через електронні аукціони в електронній торговій системі ДП «ProZorro.Продажі». Щонайменше, 25 відсотків щомісячних запланованих до заготівлі обсягів цієї продукції мають проходити через такі торги.

В чому суть ініціативи?

Пілотний проєкт уведено в дію 1 лютого поточного року згідно з урядовою постановою від 04.12.2019 р. № 1178 на підтримку відповідної ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Дія експерименту поширюється на постійних лісокористувачів, чистий дохід яких за результатами 2018 року становив не менше 10 млн гривень включно. Пілотний проєкт має завершитись 1 квітня 2021 року.

При цьому до 15 лютого 2021 р. Міндовкілля зобов’язане поінформувати Кабінет Міністрів України про результати його реалізації та подати пропозиції щодо доцільності застосування згаданої процедури на постійній основі. Попри те, що ніхто нікому ще не відзвітував, наприкінці вересня на сайті Мінекономіки, у підпорядкуванні якому перебуває ДП «ProZorro.Продажі», вже оприлюднено проєкт змін до постанови № 1178. Автори цієї урядової ініціативи пропонують установити обов’язковість реалізації необробленої деревини виключно на аукціонах ЕТС ДП «ProZorro.Продажі» для всіх постійних лісокористувачів.

Як відреагував ринок?

Ініціативи можновладців викликали критику з боку деревообробних підприємств. Про це, зокрема, йшлось у зверненні учасників Першого Всеукраїнського лісопромислового форуму до Прем’єрміністра України від 30.09.2020 року. Представники ринку, насамперед, закликали Кабінет Міністрів усунути перспективу монополізації продажу необробленої деревини держпідприємством «ProZorro.Продажі» та скасувати дію постанови № 1178.

Свою позицію вони висловили в ході нещодавнього відкритого засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, яке відбулося у зум-режимі. Так вони відреагували на тривале ігнорування з боку Міндовкілля аргументів громадськості.

Що декларує Міндовкілля?

Перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський, взявши участь у цій події, підтвердив наміри відомства запровадити стовідсотковий продаж необробленої деревини через електронні майданчики, підключені до ЕТС ДП «ProZorro.Продажі». Передбачається, що одним із таких майданчиків стане торгова система Державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр» (ДП «ЛІАЦ»). На думку урядовця, це дасть змогу проаналізувати тенденції ринку необробленої деревини і створити більш прозорі й зручні умови для продавців, покупців і держави. «Ліс є державним ресурсом, і тому його продаж має регулюватися на державному рівні. Ціна ж на необроблену деревину має формуватися ринковими методами, тобто за результатами електронних аукціонів. Торгівля цією продукцією у такий спосіб має забезпечити створення відкритого ринку необробленої деревини та повну прозорість усіх угод з її продажу і водночас підвищити зручність, прогнозованість та доступність деревини для всіх учасників ринку – від малого до великого бізнесу», – зауважив Б. Боруховський.

Які недоліки експерименту вже визнали його ініціатори?

Мотиваційні реляції з боку керівництва Міндовкілля прозвучали на тлі недоліків експерименту, констатованих в пояснювальній записці до урядового проєкту змін постанови № 1178. Йдеться, зокрема, про низьку якість лотів, які виставляються у ЕТС «ProZorro.Продажі», бо там переважають лісоматеріали або дров’яна деревина сосни. Натомість лотів із листяними породами, що традиційно користуються високим попитом, майже немає.

Інша вада полягає в тому, що на практиці, зазвичай, ігнорується вимога постанови № 1178, згідно з якою організатори (лісозаготівельники) мають виставляти лоти на повторний аукціон із обов’язковим зниженням ціни до рівня, не нижчого стартової ціни лота, якщо відсутні покупці на першому аукціоні.

До недоліків реалізації пілотного проєкту урядовці віднесли і продовження дії прямих договорів, за якими в лютому-червні було реалізовано 2,6 млн куб. м необробленої деревини. Ідеться, насамперед, про довгострокові (до 10 років) угоди, які продовжують діяти і на виконання яких поставляється суттєва частина деревини.

Перебіг дискусії на засіданні Громадської ради при Держлісагентстві показав, що тотальному запровадженню ЕТС ProZorro на ринку деревини не бракує опонентів у середо­вищі провідних учасників лісової галузі.

Що не так із забезпеченням конкуренції на ринку?

«Система торгів через систему «ProZorro.Продажі» не здатна забезпечити здорову конкуренцію між її учасниками, а реальні підприємства – сировиною, – повідомив керівник Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття Ігор Соболевський. – Справа в тому, що до аукціонів допускаються юридичні особи, статутний капітал яких є мізерним, які не мають жодних виробничих потужностей, а деревообробка не значиться у їхніх реєстраційних документах. Із такими «фірмами» конкурувати неможливо, адже спекулянт не несе тих витрат, які притаманні переробнику: на технологію, енергоносії, зарплату, податки, соціальні програми тощо». На думку Ігоря Соболевського, запровадження аукціонів у ЕТС держпідприємства «ProZorro.Продажі» суперечать конституційному принципу про рівність усіх, незалежно від форми власності. Це дії на: створення єдиного монополіста у нашій індустрії; штучне підвищення ціни, маніпуляції власною переробкою, розгортання корупційних схем.

«Усталені правила торгівлі деревиною прості та відкриті, – заявляє голова Громадської ради при Держлісагентстві Василь Масюк. – Згідно з Господарським кодексом, кожне підприємство має право вибирати покупця та торгувати так, як йому вигідно. Ініціатива Міндовкілля у вигляді запропонованих змін до постанови № 1178 суперечить ідеям вільної конкуренції. Урядовці нав’язують монополізацію та концентрацію, які в нашій галузі неприпустимі. Вони пояснюють це тим, що високооплачувані хлопці в наглядовій раді єдиної компанії будуть ефективніші за багатьох директорів лісгоспів… Відверто кажучи, аргумент слабкий».

Міндовкілля проти децентралізації?

За оцінками учасників ринку, дія постанови № 1178 розгортає лісове господарство у бік від проголошеного в Україні курсу на децентралізацію. «Через неминуче в такому разі спрямування податків від реалізації сировини до Києва територіальні громади не матимуть змоги розпоряджатися цими коштами, регулювати зайнятість населення, відкривати робочі місця та наповнювати бюджети», – застерігає Ігор Соболевський.

«Зміни до постанови № 1178 мають єдину мету – зібрати 0,5% від вартості деревини в Україні, – каже Василь Масюк. – Де-факто, це ще один податок для лісівників і деревинообробників». Такі ініціативи, на думку експерта, суперечать стратегії децентралізації та не враховують інтереси місцевих громад. Вони здатні призвести до створення одного-єдиного суб’єкта господарювання для управління лісами України. Дії Міндовкілля містять ризики того, що попри задекларовані ними антикорупційні цілі, корупцію буде піднято на вищий рівень. Усе це в сукупності може спричинити банкрутство деревообробників та лісівників, утрату ринків української деревини та виробів з неї, і як наслідок падіння надходжень до бюджетів усіх рівнів, зростання безробіття, а також погіршення стану екологічної безпеки України.

В контексті цієї критики доволі дивною виглядає заява керівництва Закарпатської ОДА про перехід області на 100%-й продаж необробленої деревини через систему ProZorro. На засіданні Громадської ради при Держлісагентстві Олександр Мунтянов зауважив, що на Закарпатті адмінресурсом усі держлісгоспи вже заганяються на майданчик ProZorro.

Що пропонують учасники ринку?

Як зауважив Василь Масюк, деревинообробники прагнуть прогнозованого та стабільного забезпечення деревиною, причому з гарантуванням поставок на 3–5 років, щоби мати змогу планувати інвестиційну та маркетингову діяльність. Біржові торги, як би часто вони не відбувалися, не здатні створити такі умови для бізнесу. Перспектива сталого розвитку ринку – тільки у довгострокових прямих контрактах.

«Нам на місцях видніше, як ефективніше забезпечувати сировиною наші підприємства, а лісгоспам, як краще її продавати», – наголошує Ігор Соболевський. Він вважає, що забезпечувати сировиною має сенс те чи інше підприємство, враховуючи його податкове навантаження на кожний придбаний кубічний метр деревини. Отже, варто зберегти чинну систему торгів, за якою місцеві ресурси деревини реалізуються підприємствам через біржі, зареєстровані у відповідних областях, з голосу, під контролем громадськості та аукціонних комітетів, до складу яких входять представники регіональних профільних асоціацій.

На цю тему висловився завідувач кафедри технології меблів та виробів із деревини ННІ деревооброб­лювальних технологій і дизайну Національного лісотехнічного університету України, доктор технічних наук, професор Орест Кійко. Його запитання прозвучало як риторичне: «Що нам важливіше, умовно кажучи, щоби на Франківщині чи у Львівській області прийшов один інвестор із 200 млн євро і створив один лісопильний завод із переробкою один млн куб. м щороку, чи щоби там працювало 2500 малих підприємств, які забезпечували б роботою 4000 людей?»

Олександр КРИВЕНКО,Газета “Природа і суспільство”2020