Іще раз про корисні властивості лісів.

Обсуждение проблемы продолжается. Хотелось бы услышать мнение официальной лесной власти и не менее официальной лесной науки. М.П.

Поява на «Лісоводі» відповідей п. Олега Сторчоуса на зауваження до статті «Криза жанру, як діагноз» мене дещо спантеличила. Протягом декількох років я по мірі можливостей слідкував за його публікаціями. Деякі з них використовував, роздруковуючи та поширюючи серед колег-лісівників, як тлумачення лісового законодавства для полегшення правового обґрунтування діяльності лісництва чи лісгоспу при різного роду перевірках, відповідях на запити. Не знав, що п. Олег є одним з авторів Правил використання корисних властивостей лісів і мені через те доведеться вступати з ним у дискусію. Де з чим я погодився та залишається ряд питань, на які відповіді я не побачив.
Тепер щодо відповідей автора на зауваження, викладені у статті:

1. Відсутність в Правилах використання корисних властивостей лісів (ВКВЛ) застосованих термінів, методики їх визначень та одиниць виміру приведе до того, що скільки буде договорів на ВКВЛ, стільки ж буде і варіантів опису рекреаційних показників. А саме:
• п.3.1 тип ландшафту;
• ступінь стійкості до рекреаційних навантажень;
• стадії рекреаційної дигресії;
• рекреаційна, санітарно-гігієнічна та естетична оцінки;
• оцінка пішохідної доступності;
• ступінь благоустрою території;
• доступності території для огляду тощо.
Зрозуміло, що з методиками ландшафтної таксації знайомі лише лісовпорядники, але ж п. 3.1 дає право застосовувати ці методи і постійним лісокористувачам та власникам лісів. Де їм брати цю інструкцію? Тим більше, як мене завірили друзі з «Ліспроекту», ландшафтна таксація проводиться лише в лісових ділянках лісопаркової частини лісів зеленої зони. Це категорія рекреаційно-оздоровчих лісів. Але ж у довгострокове тимчасове користування (ДТКЛ) можуть передаватися лісові ділянки і в інших категоріях лісів. Для допомоги постійним користувачам та власникам лісів варто до Правил (ВКВЛ) долучити і відповідний додаток з вимогами щодо ландшафтної таксації, тому що інструкція по лісовпорядкуванню передбачена для використання лише таксатором.

2; 3. Погодьтеся, що термін «рекреація» Міністерство ОНПС трактує досить однобоко. Виходить, що крім об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) рекреація більше ніде не відбувається. Науковці ж доказують, що похід до музею – це також рекреація. Можливо краще опиратися на загально прийнятні наукові визначення цього терміну. Тим більше, що в переважній більшості об’єктів ПЗФ, відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд», положеннями про ці об’єкти та охоронними зобов’язаннями, використання цих ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей заборонене.

І знову ж таки навіть з визначенням Мінприроди в Правилах «масло масляне» залишилося. А посилання на ст. 67; 74 Лісового кодексу ще раз засвідчує недосконалість нашого лісового законодавства, яке необхідно терміново вдосконалювати (за галузь не зручно). Лісовий кодекс з 1994 року зазнав понад півтора десятки змін. Була можливість виправити недоліки і не тільки ці.

4. Тепер про такі корисні властивості лісів, як ведення мисливського господарства. Якщо Лісовий кодекс регламентує перелік корисних властивостей лісів то у Правилах (ВКВЛ) про них необхідно хоча б згадати. Потім повідомити, що ведення мисливського господарства регламентується відповідним Законом.

5. Так чи інакше, а п. 1.3 Правил однозначно не дозволяє людям для власних потреб збирати гриби, ягоди, букети, тощо. А що мали на увазі автори цього пункту інспектору не поясниш.

6. Цікаве посилання на пп. 4.1 – 4.5 щодо переліку видів корисних властивостей лісів. П.4.4 нас «потрясає» (до речі, ст. 67 ЛКУ також). Виявляється, що науково-дослідні роботи, спрямовані на застосування одержаних знань з метою вирішення конкретних завдань в галузі охорони, захисту, раціонального використання і розширеного відтворення лісів та інших компонентів природи не що інше, як використання корисних властивостей лісів. Відповідно наукова діяльність і наукові досягнення – це похідна корисних властивостей лісів. Тепер науковців та і шкільні лісництва (за компанію) можна обкласти відповідним збором за спеціальне використання лісових ресурсів. УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс збанкрутують тим швидше, чим більші обсяги наукових робіт вони будуть виконувати. Про шкільні лісництва і мови нема. Умов договору ВКВЛ вони не витримають.

7. Виділення лісової ділянки на місцевості. Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) України своїм наказом від 18.05.2010 р. N 376 затвердив інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою виконуються, а результати цих робіт оформлюються відповідно до Законів України “Про землеустрій”, “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність ”, Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.98 N 56. Проект землеустрою щодо організації території земельних ділянок розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку
ліцензії на проведення землевпорядних робіт. При чому тут Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, коли існує земельне законодавство і там чітко регламентується порядок виділення лісової ділянки на місцевості? Що пояснювати земельній інспекції? І чому для задоволення бізнесових потреб тимчасового лісокористувача за це має платити постійний лісокористувач чи власник лісів (п. 2.5)?

8. З відповіді автора щодо необхідності претенденту на ДТКЛ володіти певними фінансовими та матеріальними ресурсами я так і не зрозумів, як ці ресурси впливають на строки ДТКЛ, розміри самої ділянки. Автор апелює, що таким чином можна відсіяти недобросовісних претендентів, але в той же час не пояснює, як саме розмір фінансових статків впливає на наявність совісті у цих же претендентів. Але ж уникнути усіх цих ризиків можна шляхом укладання якісно оформленої угоди, в якій необхідно передбачити відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, коли недобросовісний тимчасовий лісокористувач замість задекларованої проводить заборонену діяльність договір ДТКЛ розривається і матеріали по цьому правопорушенню передаються в правоохоронні органи, щоб ті вирішили подальшу долю правопорушника.
Як саме визначити фінансові ресурси у претендентів? В одних вони є зараз, інші у разі отримання ділянки у ДТКЛ беруть банківський кредит, щоб розпочати свою діяльність. І той і інший претенденти повинні мати рівні права у розвитку свого бізнесу. Простіше всі вимоги п. 2.7 (в т.ч. і наявність кваліфікованих кадрів) передбачити у проекті використання корисних властивостей лісової ділянки, основні показники якого будуть закріплені договором про ДТКЛ.

9. Як нам стало відомо із частини 1 цієї статті ландшафтна таксація проводиться лише в лісових ділянках лісопаркової частини лісів зеленої зони. Це категорія рекреаційно-оздоровчих лісів. Тому звісно при лісовпорядкуванні решта ділянок, можливих для передачі у ДТКЛ цією таксацією охоплені не будуть. Тому цю роботу доведеться виконувати силами постійного лісокористувача чи власника лісів. Але, так чи інакше, використати п.3.1, як «правове дишло» можливо. Там є магічне слово «або». Тобто оцінку рекреаційної придатності можна здійснювати при лісовпорядкуванні «або» при обстеженнях, які виконують постійні лісокористувачі (власники лісів). Тільки вимогами, якого нормативного документу постійні лісокористувачі (власники лісів) будуть користуватися? Існуюча інструкція чинна для використання лише працівниками ВО «Укрдержліспроект».

10. Якщо п. 3.1 дозволяє постійним лісокористувачам (власникам лісів) здійснювати оцінку рекреаційної придатності, то тлумачення термінів п. 3.2 у Правилах необхідно передбачити окремим додатком або розробити відповідну інструкцію для лісокористувачів (власників лісів).

11. Суперечливість у змісті п.п. 3.5 та 3.6 також нагадує «правове дишло», яке можна повернути так, щоб «усе вийшло». У п. 3.5 ділянки, де можливі всі види лісокористування це багатофункціональні ліси А вже в п. 3.6 ділянки, у яких можна проводити санітарно-оздоровчі заходи, прохідні рубки та головне користування є рекреаційно непридатними. На мою думку, п. 3.5 слід просто доповнити словами « крім ділянок, що вказані у п. 3.6».

12. І знову проблеми з визначенням термінів. Дякую автору і колегам з Ліспроекту. Тепер і я знаю, що рекреаційне навантаження визначається при проведенні лісовпорядкування. Але цього не знають працівники постійних лісокористувачів (власників лісів). Як їм визначити рекреаційне навантаження. У яку бібліотеку йти щоб знайти Рекомендації УкрНДІЛГА? Якщо ці рекомендації існують, то чому їх не використали при написанні цих правил? Правила існують для того, щоб виконавці змогли знайти там усі відповіді.

13. У розділ ІV таки слід включити пункт про використання лісів для потреб мисливського господарства. У частині 4 цієї статті я це обґрунтував.

14. Наміри та наявні ресурси для використання ділянки у ДТК у зверненні претендента на ДТКЛ це добре але ще краще закріпити їх договором. Так надійніше.

15. Не зрозуміло чому відповідно п. 5.7 Правил постійні лісокористувачі (власники лісів) лише за зверненням тимчасового лісокористувача повинні виконувати свої функціональні обов’язки з формування, оздоровлення і поліпшення якісного складу лісів. Кваліфікований лісівник сам зобов’язаний планувати і проводити ці заходи. А звернення необхідне для неграмотного чи ледачого лісівника. В цьому випадку повинна діяти дисциплінарна відповідальність за невиконання ним своїх посадових обов’язків.

16. Вже коли пишу, що у п. 6.2 «випала» норма про припинення ВКВЛ у випадках незадовільного стану лісової ділянки внаслідок перевищення норм антропогенного навантаження та під час проведення заходів боротьби зі шкідниками, а також внаслідок незадовільного виконання взятих зобов’язань тимчасовим лісокористувачем, то знаю, що вона випала. У Проекті цих Правил були п. 6.6; 6.7 та 6.8, в яких більш чітко деталізувалися підстави для розірвання договору, необхідності відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення умов договору. Тимчасово зупинити або обмежити не завжди означає «розірвати договір» та «відшкодувати завдані збитки». У суді це доказ. А так, як пояснити директору лісгоспу, чому збитки не відшкодовані а порушник і далі перебуває на ділянці ДТКЛ. Правила повинні ще й захищати законні права постійного користувача та власника лісів.

17. Можливо ми з Вами дійсно по різному розуміємо п. 6.2. Я мав на увазі, що раз стороною договору є постійний лісокористувач та власник лісів то у випадках незадовільного стану лісової ділянки внаслідок перевищення норм антропогенного навантаження чи неналежного виконання визначених договором зобов’язань тимчасовим лісокористувачем органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо обмеження чи зупинення ВКВЛ мали б узгоджувати це з «господарем» цих лісів.

18. Посилання автора на вимоги містобудівного законодавства при спорудженні тимчасових будівель і споруд у лісі дещо дивне. Для чого тоді п. 5.2 де є категорична вимога: «Використовуючи корисні властивості лісів в порядку загального використання, громадяни зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки та санітарних правил у лісах, берегти ліс та природні ландшафти, раціонально користуватися ними способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів».

Ліс – це складний біоценоз. Тому при розміщенні споруд, доріжок тощо слід враховувати, що таке навантаження на грунт може призвести до подальшої деградації екосистеми, що представлена сукупністю видів рослинного та тваринного світу. Крім того існують вимоги пожежної безпеки та лісозахисту. Тому розміщення споруд, доріг, доріжок і т.п. повинне бути врегульовано договором.

На цьому все. Дякую п. Олегу за те що звернув увагу на мою статтю. Зважаючи на незначну кількість її переглядів (всього 120), я став за неї забувати й сам. Повірте, мені дуже цікаво було, як писати саму статтю, так і відповідати на Ваші аргументи щодо відстоювання своєї точки зору. Впевнений, що ця дискусія не залишиться марною тратою часу. Виникло два бачення розв’язання проблем з ВКВЛ. Можливо з часом з’явиться більш досконалий документ. Це буде лише усім на користь.

На майбутнє було б не погано проекти наступних Правил, Настанов і т.п. надсилати в лісгоспи для обговорення їх фахівцями галузі. Якість їх від цього була б значно вищою.

Бажаю Вам п. Олеже міцного здоров’я, життєвих гараздів і успіхів у нелегкій справі зі створення правового забезпечення лісогосподарської діяльності. Жаль таких фахівців у нашій галузі небагато. Не ображайтеся на мене.

Щиро Ваш
Іван Підлісний.
29.10.2012 р.