22/01/2021
7В официальном пространстве я не встречал документов или правительственных заявлений подтверждающих это намерение. Где “дуже активізувалися размови” о которых нам сообщают экологи? Поделитесь информацией, иначе и этот текст, и заявление выглядят, как минимум, странно”.
К слову, отнесение государственного управления лесами к Министерствам, отвечающим за землепользование, как бы они не назывались. Это обычная европейская практика.
Согласитесь, довольно странно выглядит украинское Министерство охраны природы озабоченное не охраной природы, а правилами заготовки и торговли древесиной, а также реакцией арбитражного суда ЕС на закон о моратории…
Экологи любят твердить о разделении функций, но в упор не замечают того, что Минприроды объединяет конфликтующие функции охраны природы и управления бизнесом, основанным на эксплуатации природных ресурсов. Это близорукость, двойные стандарты или нечто иное?
Я , в своё время, много критиковал работу Министерства аграрной политики, но нынешнее Министерство защиты окружающей среды и природных ресурсов, в части управления лесами не лучше.
Впрочем, пока нет проектов документов и официальных заявлений, говорить не о чем, но на заметку взять надо. Месячный срок заканчивается через неделю.
М.П.
Чому це стане фатальною помилкою?
Не так давно керівництво нашої держави намагалося ухвалити безглузде рішення про звільнення Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. На щастя, здоровий глузд переміг і зусиллями всіх небайдужих міністр залишився на своїй посаді. Але час іде, з’являються нові “ідеї”.
Цього разу мова йде про передачу лісів та річок до сфери управління Міністерства аграрної політики. Останніми днями розмови про таку передачу дуже активізувалися.
З моменту свого створення в 2010 році робота Держлісагентства координувалася через Міністерство агрополітики. Координувалося – гучно сказано, адже аграрне міністерство не приділяло багато уваги лісам. Це цілком влаштовувало керівництво Держлісагентства, яке працювало “на благо” лісів у майже автономному режимі.
Ситуація змінилася в 2019 році, коли Держлісагентство почало координуватися спочатку через об’єднане Міністерство енергетики та захисту довкілля, а потім – через відновлене Міндовкілля.
Ми вже згадували, що під керівництвом Романа Абрамовського Міндовкілля почало системну роботу зі збереження українських лісів. Нарешті ліс почав сприйматися як складова довкілля, а не лише як купа дерев, які можна зрубати й продати. Не все було ідеально, але виглядає така робота доволі перспективно. Не дивно, що керівництву лісової галузі та пов’язаним з ним ділкам таке обмеження повноважень не подобається. І якщо не вийшло так просто звільнити міністра, то можна спробувати забрати ліси (а з ними й річки) назад у сферу управління Мінагрополітики.
Це вже не перша спроба повернути ліси й річки Міністерству агрополітики. Проте саме зараз така спроба може виявитися успішною. На практиці таке повернення означатиме згортання всіх позитивних процесів, які так чи інакше розпочалися в Міндовкілля. Інакше кажучи, регрес до стану кількарічної давнини. Незважаючи на очевидну роль лісів і річок у формуванні довкілля, мова знову може йти винятково про гроші, а не про збереження природи.
Саме тому дев’ять громадських організацій, серед яких і ми, підписали спільну заяву про недопустимість передачі Держлісагентства та інших органів під управління Мінагрополітики!
Ниже текст заявления, опубликованный на странице Фуйсбук организации “«Екологія – Право – Людина».
Двоє проти одного – громадськість проти перепідпорядкування МінАПК природоресурсних ЦОВВ та створення двох ЦОВВ у сфері сільського господарства
Постановою КМУ від 28 грудня 2020 року № 1344 про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України постановив відмінити рішення про реорганізацію Міністерства аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та зобов’язав у місячний строк підготувати і внести Кабінетові Міністрів України проєкти положень про відповідні центральні органи виконавчої влади та пропозиції щодо внесення змін до актів, що випливають з цієї постанови.
ЕПЛ стало відомо про підготовку проєктів низки постанов КМУ, якими планується затвердити нові положення про ці органи, що потягнуть за собою певну реорганізацію, зокрема, перепідпорядкування Держводагентства та Держлісагентства від Міндовкілля до МінАПК.
Така реорганізація суперечить Конституції України та законам України та свідчитиме про нестворення умов щодо належної охорони довкілля та захисту екологічних прав й розпорошення функції у сфері управління природними ресурсами.
Екологічні права людини напряму залежать від належної організації управління природними ресурсами. Про це зазначає велика кількість досліджень та існують спеціальні програми на міжнародному рівні, які допомагають країнам впроваджувати верховенство екологічного права [1]. Останні напрацювання стратегічних документів свідчать про те, що Президент України та Кабінет Міністрів України усвідомлюють важливість екологічної безпеки. Так, Указ Президента України №392/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» передбачає розробку Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату.
Екологічну безпеку, зокрема безпеку середовища життєдіяльності людини, визначено однією із найвищих пріоритетів. Україна повинна створити умови для підтримання екологічної рівноваги на території України, модернізації комунальної інфраструктури, посилити охорону навколишнього природного середовища, упровадити новітні системи поводження з відходами і скоротити промислові викиди, забезпечити ефективне використання природних ресурсів, захищати ліси і водойми, розвивати заповідний фонд, запобігати виникненню негативних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та усувати їх. Гарантувати це можливо лише шляхом підсилення ролі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як центрального органу виконавчої влади, що формує політику природокористування та охорони довкілля.
Неможливо буде забезпечити екологічно орієнтований розвиток агропромислового комплексу та продовольчу безпеку у разі перепідпорядкування Міністерству аграрної політики та продовольства України функцій щодо формування та реалізацію політики у водній, земельній та лісовій сферах.
Крім того, озвучена реформа створить два ЦОВВ, у компетенцію яких буде входити регулювання відносин у сільськогосподарській сфері, що суперечить повноваженням КМУ, визначеними Конституцією України . Також поставлена мета – безпека харчових продуктів та екологізація землекористування без активних дій саме із боку Міндовкілля не має шансів відбутися, що свідчить про важливість перепідпорядкування Держгеокадастру України цьому органу.
Вода для всіх, а не лише для аграріїв
Водний кодекс України визначає, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу, і є обмеженими та уразливими природними об’єктами. Враховуючи міжнародні зобов’язання щодо впровадження басейного принципу управління водними ресурсами України, який має на меті збалансувати інтереси всіх, хто потребує доступ до води, та враховуючи те, що відповідальним за реалізацію цього завдання є Міндовкілля та Держводагенство, перепідпорядкування Держводагенства МінАПК поставить під загрозу завершення реформ у сфері водних ресурсів.
Саме підпорядкування Держводагенства Міндовкіллю дозволило розробити та впровадити положення Водної рамкової директиви у національне законодавство України, зокрема, організувати моніторинг вод та розробку планів управління басейнами рік.Водні біоресурси – частина природних екосистем
Рибне господарство має розвиватися шляхом, що не тільки задовольняє економічні інтереси, а й забезпечує раціональне використання та відтворення водних біоресурсів, пом’якшення впливу на біологічне різноманіття риб, забезпечення харчової безпеки для наступних поколінь. Біля 30% морських водних біоресурсів світу знаходяться у стані перелову, а рибний промисел України щороку зменшує вилови, в першу чергу через відсутність екосистемних підходів у рибальстві. Підтримання екологічної рівноваги є обов’язком держави згідно Конституції України, а управління водними біоресурсами в першу чергу з господарчої точки зору не відповідає сучасним потребам, нехтуючи екосистемними пріоритетами. Тому збереження функцій з формування та реалізації політики у сфері рибальства за Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, і передача відповідних функцій у сфері аквакультури до Міністерства аграрної політики та продовольства України забезпечить умови для підтримки екологічної рівноваги відповідно до Конституції України.
Ліс – це в першу чергу природна екосистема, а вже потім – ресурс
Згідно з Лісовим кодексом України, ліс визначається в першу чергу як «тип природних комплексів (екосистема)». Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Отже, перепідпорядкування Держлісагенства МінАПК засвідчить про грубе порушення екологічних прав громадян.
Крім цього, саме відновлене Міндовкілля, маючи в підпорядкуванні ДАЛРУ, розробило проєкт Державної стратегії управління лісами України [2] до 2035 року, який є першим документом державного планування, що визначає напрямки розвитку лісової галузі України на такий тривалий термін і з урахуванням принципів збалансованого розвитку, зокрема збереження біорізноманіття, пом’якшення зміни клімату та адаптації до її наслідків. Зараз вже триває [3] процедура СЕО для цієї Стратегії і зміна підпорядкування ДАЛРУ серйозно затримає, якщо взагалі не зупинить, затвердження Лісової стратегії.
Також було розпочато комплексну системну реформу лісової галузі, ключовим завданням якої є розподіл повноважень Держлісагентства із залишенням за ним виключно функції з реалізації політики у сфері лісового господарства, без господарської складової, якою буде займатись окремий державний орган. Це допоможе зруйнувати численні корупційні схеми, які існують нині в лісовій галузі, та забезпечити водночас і ефективне використання лісових ресурсів, і їхнє збереження, відтворення та примноження.
Земля – національне багатство, яке слід зберігатиЗгідно з Конституцією України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання землі не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Також земля – це територіальна основа розвитку та існування людей, тваринного і рослинного світу, яка є обмеженими ресурсом, і який важко відновлювальним. Тому підпорядкування Держгеокадастру МінАПК є недопустимим і недоцільним з точки зору збереження та невиснажливого використання земельних ресурсів. Його слід підпорядкувати Міндовкіллю, щоб забезпечити максимально цілісне та ефективне формування і реалізацію держаної політики в сфері управління, використання та відтворення всіх природних ресурсів.
Враховуючи вищенаведене, вимагаємо:
. Залишити у підпорядкуванні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів функції формування та реалізації політики щодо охорони, використання та відтворення водних, земельних і лісових ресурсів.
. Перепідпорядкувати до сфери управління Міндовкілля Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.
. Передати функції сільського господарства від Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства до Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Команда МБО «Екологія – Право – Людина»,
Олексій Василюк, ГО «Українська природоохоронна група»,
Дмитро Скрильніков, ГО «Бюро екологічних розслідувань»,
Олександр Спрягайло, ГО “Екосоціум”,
Ростислав Романишин ГО “Збережемо нашу планету”,
Павло Данильчук, ГО “Волинська Фундація”,
ГО “Вільні люди Волинь”,Сергій Підмогильний ГІ “Зелені шляхи України”,Андрій Тупіков,
SCGIS UkraineГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”
Нікішова Марія, ГО «Слобожанці за краще життя»Г
О “Насіннєва скарбниця”Наталія Бігун
Актив Руху Голосіівський парк HELPХОГО “Регіональна рада підприємців”
Берьозкіна Олена, ГО «Слобожанці за краще життя»
Галина Проців, ГО “Екологічний клуб “Край”
Олексій Бурковський, ГО “Всеукраїнська екологічна ліга”
ГО Екопарк ОсокоркиГО ВЕА “Зелений світ”м.Вознесенська Миколаївської області
Сергій КолєсніковWWF Україна
Павловський Денис, ГО “Агенція з хімічної безпеки”
Аlexandr Fil
1 https://www.unenvironment.org/explore-topics/environmental-rights-and-governance/what-we-do/advancing-environmental-rights
7 коментарів
teren
Офіційних заяв ще ніде немає, але “диму без вогню не буває”. Не просто так зі сторони екологічних організацій на багатьох інформаційних ресурсах буквально шквал звернень та публікацій щодо недоцільності передачі лісів в МінАПК. Тільки чомусь лісівники, як завжди, мовчать.
Sorbus7
Боюсь, що всі екологи водночас “замовкнуть” коли державний ліс, під цей ” шумок”, передадуть в приватні руки.
Чи багато відвоювали екологи землі вже забудованих “хатинками” на прибережних захисних смугах вздовж морів, річок та навколо водойм , особливо біля великих річок, на які розповсюджується пряма дія “Водного кодексу України”, яка ЗАБОРОНЯЄ подібне будівництво ? ( стаття 89 п. 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; )
Bohdan Kuchenko
Для Sorbus7: Отут ви глибоко помиляєтесь. Якщо буде подібня затія, то я, як і всі мої колеги, з якими добре знайомий, будемо серед перших відстоювати дежвласність на ліси, поруч із лісівниками ))
Тому що для мене важливе збереження природних лісів, та біорізноманіття і екосистемних функцій лісів загалом. І найкраще зробити це саме в держвласності. Але ж це не означає, що ми (природоохоронці) маємо миритись з існуючою ситуацією в лісовій галузі, коли діяльність абсолютної більшості лісгоспів аж ніяк не є екологічно сталою.
“Чи багато відвоювали екологи землі вже забудованих “хатинками” на прибережних захисних смугах” – а особисто Ви пробували щось “відвоювати”, будучи настільки обізнаним в темі. На жаль, в Україні є чимало норм, на які більшість населення не зважає, а часто – і “правоохоронні” органи. Але з часом прийде черга і до виправлення цих помилок.
popkov
Прочитал, – “реформа… передбачає виведення лісового господарства з-під ДАЛРУ, і залишення за останнім лише реалізації лісової політики та консультативної підтримки для всіх лісокористувачів” Дальше читать не хочется. Сначала посмотрите какие функции возлагаются на агентства в системе управления украинской властью, а потом продолжим эту тему.
Кроме того, проект стратегии реформы лесного хозяйства Минприрды далеко не первый. Подобных документов было много. Но… обещать не значит жениться…Точно также разработать проект не значит его реализовать и провести реформу.
Для начала пусть опубликуют исправленную стратегию и дорожную карту её реализации, а потом поговорим. В любом случае что-то реформировать за 1-1,5 года это утопия.
Согласен с тем, что постоянные реорганизации – это беда. Но наша власть ничего больше делать не умеет.
Рентабельность лесной отрасли 1-2%. О какой экономической парадигме Вы говорите?
Для меня очевидно, что вы не знаете лесного хозяйства в степени, позволяющей его реформировать и просто пытаетесь защитить корпоративные интересы. Ради Бога, можете продолжать, но будьте готовы к тому, что в Вашей позиции найдут бреши, – размером со слона…
Лес многоцелевой ресурс. Его экологическая, социальная и ресурсная функция РАВНОЗНАЧНЫ. Сейчас очевидна попытка Минприроды тянуть одеяло в сторону экологии. Она обязательно породит соответствующее противодействие других игроков. Пробелов в позиции Минприроды пруд пруди, а специалистов способных её отстоять при серьезной атаке я не вижу. Давайте последим за развитием событий.
Лично для меня все эти переподчинения и обращения, – мышиная возня. Я не верю в их успех, также как и в реализацию стратегии Минприроды… Но это только моё субъективное мнение… Не хочу Вас расхолаживать. Дерзайте… Как видите тиражирование и обсуждение Вашей позиции мы обеспечиваем…
Смотрю на происходящее со стороны и вспоминаю строки настоящего лесного академика (не путать с нынешними), который почти 100 лет назад написал:
«Этапы жизни пролагая
И ей арену расширяя,
По лику пестрому земли,
При недостаточных познаньях,
Блуждаем мы в своих деяньях
Как средь тумана корабли!»
Г.Высоцкий, 1927
Bohdan Kuchenko
Для Popkov: 1) дякую за уточнення. Так, агентства дійсно створюються для управління держмайном. Але якщо ми говоримо про серйозні реформи, то не варто повністю обмежуватись нинішнім законодавством. Можливо, в нас буде не ДАЛРУ, а Державна лісова служба України.
Якщо говорити чисто про організацію, то мені подобається модель, коли Міндокілля формує лісову політику, ДАЛРУ (чи умовна ДЛСУ) – її реалізує (тобто видає всі накази, інструкції, які безпосередньо визначають правила і способи лісокористування), а лісгоспи в складі окремого державного(!!) суб’єкта господарювання – займаються лісовим господарством і не фінансують напряму ДАЛРУ. Інакше, жодна реформа не буде можливою, коли керівництво ДАЛРУ зацікавлене, щоб лісгоспи всіма доступними (в т.ч. і незаконними) шляхами заготовили більше деревини.
2) “В любом случае что-то реформировать за 1-1,5 года это утопия” – згоден, Але, маючи бажання, за цей термін можна продемонструвати серйозні успіхи. Я навів його просто щоб показати, що пройшло надто мало часу від створення Міндовкілля, щоб категорично казати, що воно “не лучше”;
3) “Рентабельность лесной отрасли 1-2%” – наскільки я розумію, йдеться про поточну ситуацію в Україні: https://www.kmu.gov.ua/news/golova-derzhlisagentstva-rozpoviv-pro-stan-lisovoyi-galuzi-za-2019-rik За бажання, цей показник можна підняти, без шкоди для довкілля;
4) “…что вы не знаете лесного хозяйства в степени, позволяющей его реформировать и просто пытаетесь защитить корпоративные интересы” – на реформи галузі я поки-що не претендую, але підтримую ті починання, де бачу очевидні переваги для збереження природних лісів та лісового біорізноманіття. І чиї корпоративні інтереси, на Вашу думку, я захищаю??
5) “Сейчас очевидна попытка Минприроды тянуть одеяло в сторону экологии.” – не повністю погоджуюсь. Якщо лісова реформа буде вдалою, то виграє від цього і охорона природи, і легальний бізнес, зокрема деревний, і населення. Але будемо спостерігати за ситуацією.
6) “Не хочу Вас расхолаживать. Дерзайте… Как видите тиражирование и обсуждение Вашей позиции мы обеспечиваем…” – за це щиро вдячний! Думаю, для подібних дискусію і створювався “Відкритий ліс”.
Поезія до речі, гарна, із глибоким змістом.
popkov
Да. Вы всё правильно понимаете.
Что касается односторонности (корпоративности) то она видна даже по последнему комментарию. Вы пишите, – “мені подобається модель, коли Міндокілля формує лісову політику”, при этом забывая, что лес это достояние народа и сосредоточение разных, часто конфликтующих интересов. Ни одно профильное министерство и даже Кабмин, её формировать не должны. Это дело ВР. Кстати, в ЛК ещё в 1994 году записано, что ВР обязано сформировать лесную политику. Сегодня на дворе 2021, а “воз и ныне там”… Эта недоработка очень дорого обошлась Украине, только мало кто это понимает.
Многое видно по последнему проекту “Стратегии”. Очевидно, что он написан с позиции экологов, которые не понимают, что записать и реализовать самое правильное пожелание это разные вещи и совсем не думают о том кто и за какие деньги будет выполнять их “хотелки”. Лет пять назад с тех же, но уже своих, позиций Стратегию писали чиновники Гослесагентства. Потом на тех же принципах готовили “Национальную лесную политику” их сателлиты из НУБиП. Жизнь показывает , что в лучшем случае, так готовятся мертворожденные документы, в худшем – вредные для леса и государства.
Даст Бог, после публикации исправленного варианта стратегии ещё об этом поговорим.
Кстати, Ваш комментарий о том, что ” За бажання, цей показник (рентабельнось) можна підняти, без шкоди для довкілля” подтверждает мою мысль и вызывает улыбку. Правильно говорил Козьма Прутков: “Специалист подобен флюсу: полнота его односторонняя”.
Только не обижайтесь: я говорю это с искренней симпатией к Вам лично, и вообще к экологам, способным вести аргументированную дискуссию.
Bohdan Kuchenko
1. Те, що офіційної інформації на урядових ресурсах немає – не означає, що поки не потрібно нічого робити. Коли з’являться офіційні новини на ресурсах Уряду – буде вже пізно. Якщо говорити про джерела інформації, то одним із публічних є заява ГС «Всеукраїнський аграрний форум» (https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zaklikaut-premera-ne-obmezuvati-povnovazenna-minapk), де вимагається відновлення МінАПК з поверненням йому функцій формування політики у сферах рибного, водного, лісового господарства. Причому, повернення 3-х відповідних агентств в структуру аграрного Міністерства нічим не аргументовано. На відмінну, від залишення цих органів під Міндовкілля, на користь чого навели аргументи і ЕПЛ, і UNCG, і WWF-Україна.
2. Стосовно “Минприроды объединяет конфликтующие функции охраны природы и управления бизнесом, основанным на эксплуатации природных ресурсов”, то тут Ви трохи маніпулюєте. Саме за відновленого Міндовкілля розпочалась реформа Лісової галузі, яка серед іншого передбачає виведення лісового господарства з-під ДАЛРУ, і залишення за останнім лише реалізації лісової політики та консультативної підтримки для всіх лісокористувачів. Відповідно Міндовкілля більше не буде займатись лісовим бізнесом, аналогічно можна сказати і про водне господарство.
3. “Но нынешнее Министерство защиты окружающей среды и природных ресурсов, в части управления лесами не лучше”. Так дайте попрацювати нинішній команді хоч 1-1,5 роки, щоб побачити конкретні результати. Якщо змінювати кожні півроку то Міністерство, то підпорядкування ДАЛРУ – то жодних реформ не вийде провести. Тим паче, що результати вже є: обмеження недоцільних рубок у Карпатах, розширення лісових ПЗФ тощо.
4. Що стосується об’єднання управління лісами під Міністерством, що відповідає за землекористування, то громадськість це і пропонує – підпорядкувати Держгеокадастр Міндовкілля, залишивши під ним ДАЛРУ, ДАВРУ і ДАРГУ.
5. “Экологи любят твердить о разделении функций, но в упор не замечают того, что Минприроды объединяет конфликтующие функции охраны природы и управления бизнесом, основанным на эксплуатации природных ресурсов. Это близорукость, двойные стандарты или нечто иное?” – тут Ви не праві. Об’єднання під Міндовкілля всіх природоресурсних ЦОВВ – найкраща можливість реалізувати дійсно ефективну природоохоронну політику, яка не буде гальмуватись МінАПК, що існує виключно в економічній парадигмі, і для якого забезпечення максимального прибутку якраз і є основною метою.
Comments are closed.