21/01/2021
12Борейко продолжает демонстрировать крайне примитивный и не конструктивный подход к охране природы и вот почему:
- Большинству перечисленных видов угрожают не рубки, а отсутствие мест обитания, гнездования и убежищ. Существует масса способов их сохранения без значимого сокращения заготовки древесины. Другими словами, при рубках, даже сплошных, есть много лесоводственных приемов, позволяющих сохранить условия существования видов.
- В природе идет постоянная ротация экологических ниш, благоприятных для тех или иных видов. Они появляются и исчезают вновь. К этому надо относится спокойно.
- В послевоенное время Украине существовал большой дефицит спелых лесов. Однако сейчас ситуация изменилась в сторону их значительного увеличения.
- Существует набор редких видов для существования которых нужны горельники, а также большие площади усыхающего леса и завалы мертвой древесины. Жаль, что их не включили в этот список, который полезен, только в качестве промежуточного материала для дальнейшей доработки.
По-моему, мнению позиция Борейко и его сателитов, которая сводится к поиску редких видов и автоматическому заповеданию территории на которой их обнаружили, вредна и малограмотна.
Фактически, его деятельность направлена не на охрану редких видов, а на увеличение процента лесов выведенных из хозяйственного использования. При этом исповедуется принцип, чем больше запретим тем лучше. Тем самым Борейко рождает негативное отношение большинства лесоводов к охране природы.
Например. Есть лесхозы на территории которых ежегодно гнездится 5-7 пар черных аистов. Показать эти гнездовья, – значит вывести из эксплуатации площадь близкую к площади одного лесничества и подставить себя под драконовские проверки экоинспекции.
Тоже самое касается краснокнижных растительных видов…
Лет 5-7 назад, в одном из лесхозов мы попросили не включать в рубку главного пользования уже отведенный участок 134 летнего сосняка и вместо этого изредить его, оставив только благонадежные деревья с хорошо развитой кроной. После изреживания до полноты 0,3 – 0,4 несколько деревьев усохло, но остальные заметно увеличили размер и плотность кроны, стали активно расти по диаметру… Древостой благополучно пережил “короедные годы”, увеличил полноту до 0,5. Появился, пусть ещё редкий, разновозрастный подрост. Но вот БЕДА, параллельно под пологом насаждения стали расти ранее отсутствующие краснокнижные виды в том числе сон-трава и лесные лилии. Лесники беспокоятся: увидев их Борейко сразу побежит организовывать заказник или памятник природы… Хоть пропалывай….
Тут невольно задумаешься: А стоит ли экспериментировать с природосберегающими и природовосстанавливающими способами ведения лесного хозяйства?
Печально, но во всех таких случаях прежде всего страдают предприятия с самым честным и порядочным руководством, заботящимся об охране природы при ведении лесного хозяйства. К сожалению, этого никто не хочет понимать. Борейко правит бал и никто ничего пртивопоставить ему не может: ни Гослесагентство со своими ОУЛМГ, ни лесная наука двойного подчинения, ни вся многочисленная лесная академия Украины…
Мои, уже надоевшие всем упреки в бездействии, обычно адресованы лесным ученым, призванным продвигать лесное хозяйство и отстаивать истину. Они, особенно высший эшелон, обижаются, когда я называю их дятлами… Признаю был неправ и приношу свои извинения…. дятлам. Это полезные птицы. От нынешней научной лесной элиты я никакой пользы не вижу, она видит свою миссию в защите Гослесагентства и обосновании интересов его руководства при любой, даже самой непрофессиональной и коррумпированной власти… Все остальное для них нежизнеспособная теория. Думаю, дело здесь не в глупости (хотя мой жизненный опыт показывает, что доля идиотов среди лесоводов с научной степенями заметно выше, чем у лесоводов – практиков), а в “академической осторожности”, которая обычно базируется на чисто человеческой трусости и жадности.
Иногда задумываюсь, – почему я должен говорить об этом один, уже много лет подвергаясь обструкции со стороны Гослесагентства и их тщательно подобранных и послушных подчиненных? Впрочем ответ я знаю…
М.П.
Список видів тварин Червоної книги України, яким загрожують лісогосподарські заходи (згідно Червоної книги України):
- Кордулегастер двозубчастий – лісозаготівля.
- Пилкохвіст лісовий – вирубування лісів.
- Тріскачка ширококрила – вирубування лісів.
- Красотіл пахучий – вирубування лісів.
- Стафілін волохатий – санітарні рубки лісу.
- Бистрик короткокрилий – знищення гірський лісів.
- Кведій карпатський – санітарні рубки лісів.
- Бронзівка особлива – санітарні рубки.
- Жук-самітник – санітарні рубки.
- Жук-олень – санітарні рубки.
- Вусач великий дубовий – вирубування лісів, санітарні рубки.
- Вусач альпійськи – санітарні рубки
- Морімус темний – вирубування старих дерев.
- Вусач-червонокрил Келлера – санітарні рубки.
- Вусач мускусний – вирбука старих дерев.
- Ковалик Паррейса – вирубування соснових лісів.
- Ковалик сплощений – вирубування лісів.
- Плоскотілка червона – вирубування лісів.
- Жиряк гладенький – вирубування лісу.
- Аполлон – вирубування лісів.
- Мнемозина – вирубування лісів.
- Носатка-листовидка – порушення природної структури лісу.
- Люцина – заміна природних лісів штучними.
- Стрічкарака тополева – зміна природньої структури лісів.
- Райдужниця велика – вирубуваня природних лісів.
- Сонцевик фау-біле – зміна породної структури та густоти деревного покриву лісу.
- Сатир залізний – вирубування лісів.
- Сінниця Геро – інтенсивне лісокористування.
- Синявець Буадюваля – вирубування лісів.
- Сатурнія мала – зміна природної структури лісу.
- Сатурнія руда – скорочення площ букових та грабових лісів.
- Стрічкарка дизюнктивана – зменшення площ дібров.
- Ведмедиця велика – знищення підліску.
- Ведмедиця-господиня – вирубування лісів та чагарників.
- Рогохвіст-авгур – санітарні вирубки.
- Орусус паразитичний – санітарні вирубки.
- Мегариса рогохвоста – санітарні вирубки.
- Мегариса перлата – санітарні вирубки.
- Доліхомітус головастий – санітарні вирубки.
- Горіхотворка велитенська – санітарні рубки.
- Сапіга-полохрум – санітарні рубки.
- Дисцелія зональна – санітарні вирубки лісу.
- Ксилокопа звичайна – санітарні рубки.
- Ксилокопа фіолетова – санітарні рубки.
- Ліометопум звичайний – вирубування старих дуплистих дерев.
- Ктенофора прикрашена – санітарні вирубки лісів.
- Пилкоротиця південня – санітарні рубки.
- Красновуска Маккара – санітарні рубки.
- Оксихілюс Кобельта – санітрані рубки.
- Серуліна зубчаста – санітарні рубки.
- Простеномфалія карпатська – лісогосподарська діяльність.
- Трохулюс опушений – лісогосподарська діяльність.
- Дробація банатська – лісогосподарська діяльність.
- Хондруля Більця – лісогосподарська діяльність.
- Плікутерія Любомирського – лісогосподарська діяльність.
- Аріанта ефіопська – лісогосподарські роботи.
- Ялець-андруга європейський – вирубка лісу.
- Харіус європейський – знищення лісів на прибережних ділянках.
- Саламандра плямиста – зміна біотопів (лісових).
- Тритон альпійський – зміна біотопів (лісових).
- Тритон карпатський – зміна біотопів (лісових).
- Лелека чорний – вирубування лісів.
- Гоголь – вирубування старих дуплистих дерев.
- Скопа – знищення гнізд під час рубок лісу.
- Шуліка рудий – знищення старих ділянок лісу.
- Змієїд – знищеня старих ділянок лісу.
- Орел-карлик- скорочення площі старих лісів.
- Підорлик великий – знищння ділянок старого заплавного лісу.
- Підорлик малий – знищення старих ділянок лісу.
- Могильник – вирубування старих ділянок лісу.
- Беркут – знищення старих ділянок лісу.
- Орлан-білохвіст – лісогосподарська діяльність.
- Тетерук – лісогосподарська діяльність.
- Глушець – вирубування лісів.
- Орябок – лісогосподарська діяльність.
- Голуб-синяк – зменшення площ старих лісів.
- Совка – зменшення площ старих лісів.
- Сич волохатий – вирубування дуплистих дерев.
- Сичик-горобець – вирубування лісів.
- Сова довгохвоста – вирубування старих лісових масивів.
- Сова бородата – вирубування старих лісових масивів.
- Жовна зелена – вирубування залпавних лісів.
- Дятел білоспинний – суцільні рубки старих лісів.
- Дятел трипалий – скорочення площі старих лісів.
- Золотомушка червоночуба – зростання об’ємів лісогосподарських робіт.
- Нічниця довговуха – масштабні санітарні рубки.
- Нічниця Наттерера – зменшення площі заплавних лісів.
- Нічниця ставкова – вирубка старих дуплистих дерев.
- Нічниця Брандта – вирубування дуплистих дерев.
- Нічниця вусата – санітарні рубки.
- Вухань звичайний – знищення дуплистих дерев.
- Вухань австрійський – знищення площі старих лісів.
- Широковух європейський – зменшення площі старих лісів.
- Вечірниця руда – зменшення площ та омолодження лісів.
- Вечірниця мала – зміни у породноу складі лісів.
- Вечірниця велетенська – зменшення площ стиглих деревостанів.
- Нетопир звичайний – вирубування дуплистих дерев.
- Нетопир-карлик – вирубування дуплистих дерев.
- Нетопир Натузіуса – вирубування дуплистих дерев.
- Лилик двоколірний – вирубування дуплистих дерев.
- Заєць білий – вирубування лісових масивів.
- Соня садова- масштабні санітарні рубки.
- Мишівка Штранда – вирубка байрачних лісів.
- Полівка татранська – суцільні рубки лісу.
- Кіт лісовий – скорочення площ старих листяних лісів..
- Рись – інтенсивна експлуатація лісів.
- Бурий ведмідь – інтенсивна експлуатація лісів.
Список видів рослин і грибов з Червоної книги України, яким загрожують лісогосподарські заходи (згідно Червоної книги України):
1.Дифазіаструм сплюснутий – суцільна рубка лісу.
2. Дифазіструм триколосковий – суцільна рубка лісу.
3. Дифазіаструм Цайллера. – рубка лісу
4. Плаун річний – вирубування лісів.
5. Баранець звичайний – суцільні рубки лісів.
6. Аспленій чорний – рубка лісу.
7. Гронянка півмісяцева – рубка лісу.
8. Гронянка ромашколиста – рубка лісу.
9. Гронянка віргінська – рубка лісу.
10. Яловець високий (дерево) – вирубування.
11. Яловець смердючий (дерево) – вирубування.
12. Модрина польська (дерево) – вирубування.
13. Сосна кедрова (дерево) – вирубування лісу.
14. Сосна крейдова (дерево)– вирубування.
15. Сосна Станквича( дерево) – вирубування.
- Тис ягідний (дерево) – вирубування.
17. Цибуля ведмежа – суцільні рубки.
18. Нектароскордій болгарський – суцільні рубки.
19. Підсніжник звичайний – суцільні рубки лісу.
20. Підсніжник складчастий – суцільні рубки лісу.
21. Кліщинець білокрилий – рубки лісу.
22. Кліщинець східний – суцільні рубки ліу.
- Осока біла – лісогосподарські заходи.
24. Осока буріюча – рубка лісу.
25. Осока збіднена – рубка лісу.
26. Осока кулястоподібна – рубки лісів.
27. Осока пажитнице подібна. – знищення лісів.
28. Осока притуплена – суцільні рубки лісів.
29. Осока малоквіткова – вирубування лісів.
30. Осока щетиниста – вирубування лісів.
31. Осока затінкова – суцільні рубки лісів.
32. Осока піхвова – суцільні рубки лісів.
33. Еритроній собачий зуб – суцільні рубки.
34. Лілія лісова – рубка лісу.
35. Тюльпан дібровний – суцільні рубки лісів.
36. Булатка великоквіткова – суцільні рубки лісів.
37. Булатка довголиста – суцільні рубки лісів.
38. Булатка червона – суцільні рубки лісів.
39. Язичок зелений – вирубування лісів.
40. Комперія кримська – рубка лісів.
41. Коральковець тричінадрізаний – вирубка лісів.
42. Зозулині черевички справжні – вирубування лісів.
43. Зозульки серценосні – вирубування лісів.
44. Коручка ельбська – вирубування лісів.
45. Коручка темно-червона – вирубування лісів.
46. Коручка дрібнолиста – вирубування лісів.
47. Коручка пурпурова – вирубування лісів.
48. Надбородник безлистий – вирубування лісів.
49. Гудієра повзуча – вирубування лісів.
50. Билинець щільноквітковий- вирубка лісів.
51. Лімодор недорозвинений – вирубування лісів.
52. Зозулині сльози серцелисті – суцільні рубки лісу.
53. Зозулині сльози яйце листі – лісовпорядкувальні роботи.
54. Гніздівка звичайна – лісовпорядкувальні роботи
55. Неотіанта каптурувата – вирубування лісів.
56. Офрис кримська – вирубування лісів.
57. Зозулинець чоловічий – вирубка лісів.
58. Зозулинець дрібнокрапчастий – рубка лісів.
59. Зозулинець пурпуровий – вирубування лісів.
60. Любка дволиста – рубки лісів.
61. Любка зеленоквіткова – рубки лісів.
62. Костриця гірська – вирубування лісів.
63. Костриця різнолиста – вирубування лісів.
64. Костриця Порціуса – вирубування лісів.
65. Регнерія палермська – рубки лісу.
66. Рускус під’язиковий – суцільна рубка лісів.
67. Фісташка туполиста (дерево) – вирубуваня.
68. Свистуля татарська – рубка лісів.
69. Короличка пізня – вирубування лісів.
70. Береза дніпровська(дерево) – вирубування.
71. Березка Клокова – те саме.
72. Береза темна (дерево) – суцільні вирубування лісу.
73. Трубкоцвіт Біберштейна – порушення структури лісів.
74. Жеруха грецька – рубка лісів.
75. Жеруха ніжна – рубка лісів.
76. Лунарія оживаюча – суцільні вирубки.
77. Дзвінка кримська – вирубування лісів.
78. Жимолость голуба – вирубування криволісся.
79. Бруслина карликова – рубка лісів.
80. Суничник дрібноплідний – вирубування.
81. Чина гладенька – суцільна рубка лісу.
82. Чина трансільванська – рубки лісів.
83. Чина ряба – рубки лісів.
84. Сочевиця східна – рубки лісів.
85. Софора китникоподібна – вирубування кущів.
86.Дуб австрійський (дерево) – вирубування.
87. Бузок угорський – суцільні рубки лісу.
88. Півонія кримська – вирубування лісів.
89. Цикламен коський – суцільні рубки лісу.
90. Аконіт Бессера – вирубування лісів.
91. Аконіт опушеноплодий – вирубування лісів
92. Дельфіній високий – суцільні рубки лісу.
93. Вишня Клокова – вирубування.
94. Глід Пояркової (дерево) – вирубування.
95. Глід Торнефора – вирубування.
96. Берека (дерево) – вирубування.
97. Вальдштейнія гравілатоподібна – вирубування.
98. Ранник весняний – вирубування лісів.
99. Скополія карніолоійська – суцільні рубки.
100. Клокичка периста – суцільне вирубування лісів.
101. Вовче лико пахуче (боровик) – суцільні рубки.
102. Вовче лико Софії – рубка лісів.
103. Липа пухнастостовпчикова (дерево) – вирубування.
Мохи
104. Гукерія блискуча. – вирубування лісів
105. Анакамтодон сплахноподібний – вирубування лісів.
106. Гетерофіл споріднений – вирубування лісів.
Сумчасті гриби
107. Кладонія зірчаста – вирубування лісів
108. Лептогіум насічений – вирубування лісів.
109. Белонія геркулінська – вирубування лісів.
110. Гіалекта стовбурова – вирубування лісів.
111. Лобарія широка – вирубування лісів.
112. Лобарія легеневоподібна. – вирубування лісів.
113. Стікта закопчена – вирубування лісів.
114. Стікта лісова- вирубування лісів.
115. Нефрома рівна – вирубування лісів.
116. Нефрома загорнута – вирубування лісів.
117. Паннарія шерстиста – вирубування лісів.
118. Пармелієла щетинистолиста – вирубування лісів.
119. Алекторія паросткова – вирубування лісів.
120. Аллоцентрарія Океза – вирубування лісів.
121.Меланохалеа елегантна – вирубування лісів.
122. Пармотрема перли нова – вирубування лісів.
123. Тунерарія Лаурера – вирубування лісів.
124. Уснея квітуча – вирубування лісів.
125. Уснея найдовша – вирубування лісів.
126. Рамална канарська – вирубування лісів.
127. Гетеродермія прекрасна – вирубування лісів.
128. Торнабеа щитоподібна – вирубування лісів.
Базидоміцети
129. Саркосома куляста – вирубування лісів.
130 Білопечериця дівоча – вирубування лісів.
131. Мухомор Цезаря – вирубування лісів.
132. Мухомор щетинистий – вирубування лісів.
133. Боровик королівський – вирубування лісів.
134. Філопор рожео-золотистий – вирубування лісів.
135. Шишкогриб лускатий – вирубування лісів.
136. Крепідот македонськтй – вирубування лісів.
137. Білопавутинник бульбастий – вирубування лісів.
138. Модринофомес лікарський – вирубування лісів.
139. Герицій коралоподібний – вирубування лісів.
140. Грифола листувата – вирубування лісів.
141.Свинуха Зерової – вирубування лісів.
142. Трутовик зонтичний – інтенсивна лісоексплуатація.
143. Хрящ-молочник золотисто-жовтий – вирубуваня лісів.
144. Хрящ-молочник криваво-червоний – вирубування лісів.
145. Сироїжка синювата – вирубування лісів.
146. Спарасис кучерявий – знищення вікових сосен.
147. Ліофіл Фавре – вирубування лісів.
148. Рядовка опенькоподібна – вирубування лісів.
12 коментарів
Igor Sheigas
Вважав, що ця дискусія не зможе виникнути на порожньому місці. Лише вдумайтесь: як можуть загрожувати фауні-флорі рубки догляду, без яких ліс у сучасному антропогенному ландшафті країни не виживе, загине?
Але помилився. Червона Книга (як та фатально знаменита ЧК, як та граната у руках мавпи) ще попсує суспільству нерви.
Встряю у розмову, бо вважаю себе не стороннім, а навіть причетним (вірніше – винним) до створення деяких об’єктів сучасної мережі ПЗФ. Нічого не вдієш – юнацька віра у прекрасне: колись біля власної багатосекційної пробної площі з обліку кормової діяльності лося (Смолівське л-во Коростишівського ДЛМГ) побачив ЧУДОВУ лісову низинку з любкою дволистою, чорною жовною біля дупла, запропонував – і, як результат – у держлісфонді з’явлося маленька природоохоронна територія місцевого значення. «Мій» ПЗФ.
Давно то було. Майже 40 років тому. Тоді проблема «ліс і лось» звучала: «або ліс або лось». А у «мій» ПЗФ мене тикнули носом у позаминулому році під час «епопеї» з обліку лося на Поліссі. Знову Коростишів, знову Смолівка. По дорозі до «лосячої» проби помічаю захаращену сосново-березову ділянку. Не просто сухостій – апокаліптично захаращену хрест-нахрест сухими сосновими стовбурами ділянку. Жах. Питаю у інженера: «Що це у Вас таке?». «Не у нас, а у Вас» – відповідає, – «Ваша робота, ваш ПЗФ». І я згадав ту, колись ЧУДОВУ, лісову низинку.
Я не проти «ЧЕРВОНОЇ КНИГИ». Ні. Я проти «слона в посудной лавке», проти навішування лісникам ярликів невігласами, проти роздування проблем там, де їх нема, а замовчування, де є, та невигідно.
И не надо на нас удивляться!
popkov
Для Andrei Abramchuk. Если занимаешься международным сравнением то ничего не остается, как пользоваться официальными цифрами. А что Вы предлагаете?
Доказательство того, что эти цифры вранье приходится выносить в отдельную тему, что я и делаю. Что тут оригинального?
Кстати, текст на который Вы ссылаетесь на 90% заимствован у меня. Полякова (ныне Туристка) более 10 лет работала в моем подчинении, стала более умелой, но ума и порядочности это ей не прибавило. Вранье в современной украинской лесной статистике тоже её рук дело.
О какой мифологии в моем исполнении Вы говорите? Приведите цитату… Иногда у меня создается впечатление, что Вы сами себе что-то придумываете по аналогии с прошлым опытом. Если Вы дискутируете со мной то опирайтесь на мой текст и не приписывайте мне то, чего нет и в помине.
Мы единомышленники с Вами в том, что можно и нужно сочетать лесное хозяйство и охрану природы, более того охрану природы надо делать НЕОТЪЕМЛЕМОЙ частью лесного хозяйства.
Буду благодарен за работу для сайта. Возможно Вы поможете мне подобрать подборку Ваших опубликованных работ, актуальных и для Украины? Со своей стороны я постараюсь поддержать эту весьма актуальную для Украины тему.
Andrei Abramchuk
Очень оригинальный у вас подход. Вы используете для аргументации цифры, которые сами же называете “сознательным враньём”. Вместо того, чтобы, коль скоро используете те или иные показатели, разобраться в их адекватности.
Мифология о том что в бывших соцстранах (РБ, Украина и наверняка Россия) большая часть лесов природоохранные мне прекрасно знакома по риторике белорусского МЛХ. Однако, если в этих цифрах начинаешь разбираться детально то факты совсем другие. И да у меня есть на эту тему публикации, касающиеся РБ. Правда они старые. Ситуация несколько изменилась у нас в лучшую сторону. Например запретили сплошные РПГ, не без моего участия, на территории заказников. Но это только с 2018 года.
Я далеко от мысли что все надо заповедать и рубить нигде нельзя! Но и топором или характером охранять природу это не метод. Я убежден что можно сочетать и лесное хрзяйство и охрану природы. Постараюсь написать более свежий материал на эту тему для вашего сайта.
popkov
Андрей, сначала научитесь внимательно читать и понимать прочитанное. Фраза о том как называли в моей молодости людей которые пишут без аргументов, заменяя их разными упреками в адрес оппонента к Вам не относится. Просто ваши комментарии напомнили мне это стиль. Вот Ваши аргументы:
– “…делать выводы на основе материалов представленных Белта и чиновниками РБ, это примерно как узнавать о ситуации в Украине с российского телевидения…”;
– “… советую изучить хотя бы опыт Польши и Германии в управлении лесами….вы очевидно поверхностно знакомы с подходами к охране природы в Европе, в частности в Польше…”
Вы меня огульно и абсолютно бездоказательно обвиняете в том, чего нет . Как Вы предлагаете мне назвать этот стиль ведения дискуссии?
Это очень похоже на тот стиль, который широко практиковали те, кого в моей молодости называли “дешевкой”. Я Вам прямо советовал от него отказаться, чтобы в будущем так не стали называть и Вас.
При этом я совсем не собирался Вас обижать. Более того я заинтересован, чтобы Вы обогащали сайт своими знаниями. Небольшую подборку Ваших работ для читателей открытого леса я днями сделаю.
Что касается цифр, то я уже писал, что использовал последние официальные данные европейской лесной статистики. Речь идет о последнем отчете в рамках европейского лесного министерского процесса “State of Europe’s Forests 2020”. Вы легко найдете его поиском. За данные по Украине отвечают вполне конкретные люди координаты которых прямо указаны в документе. К ним и адресуйте свои вопросы. Я лишь использовал данные официальной статистики.
Я уже 30 лет твержу о том, что украинские специалисты делают много ошибок, а точнее осознанно врут, при подготовке международной статистики. В ближайшем времени уже со свежими данными планирую вернуться к этой теме, но с нашим разговором она не связана.
Andrei Abramchuk
Для начала научитесь дискутировать без оскорблений!
Теперь предметно. Вот источник:
https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=http://www.fao.org/tempref/GI/Reserved/FTP_FaoSeur/events/unece2/docs/Polyakova_ru.pdf&ved=2ahUKEwje24zd9rbuAhVKuqQKHTqfDqEQFjADegQIGhAB&usg=AOvVaw25iFNihq0Cbl_5Y29fKgMa&cshid=1611572622199
Здесь указывается что около 14% Украинских лесов заповедано!
Скажите как у вас получилась цифра 51,8% лесов Украины (по площади) доступны для рубок? А что с остальными 100-14-52(последние цифры, для удобства я округлил) = 34% – что там не рубят? Или говоря о 51,8 – вы имели ввиду рубки ГП (сплошные). Тогда почему для Польши и Германии указываете процент лесов где ведутся все виды рубок?
Ещё момент с заповедными лесами в Украине, знаю по фактам, даже если лес в составе заповедника, у вас это не значит что не рубят…
popkov
Я прилично знаю систему охраны природы и ведения лесного в Польше и большинстве лесных земель Германии. Там и близко нет того, что Вы предлагаете. В ЕС совсем иные подходы к организации и финансированию охраны природы, чем в Украине, которая, в своем стиле “лепит” европейские подходы поверх советской системы выделения ПЗФ и деления лесов на категории защитности. Достаточно посмотреть на последние цифры (декабрь, 2020) официальной европейской статистики:
лесов доступных для заготовки древесины, % от общей площади лесов:
в Германии – 87,1
в Польше – 87,9
в Украине – 51,8
лесов доступных для заготовки древесины, % от общего растущего запаса:
– в Германии – 95,7
– в Польше – 86,7
– в Украине – 65,5
Объектов классификации МСPFE классов 1.1. выращивание леса без активного вмешательства человека и 1.2 – при минимальном вмешательстве, тыс. га
– в Германии – 0.0; 220
– в Польше 72,4; 0
– в Украине 293; 244;
Как прокомментируете? Что порекомендуете Украине? Сравнение подсказывает, что для того, чтобы приблизиться к показателям Германии и Польши надо резко увеличить площадь лесов доступных для заготовки древесины и уменьшить площадь строго охраняемых объектов. Это так?
Отношение Гослесагентства к охране природы это ПОЗОРИЩЕ и БЕДА для Украины. Бал правят такие специалисты, как ЛДУЛ, Туристка и иже с ними… Это фарисеи и приспособленцы: у них нет, ни глубоких знаний, ни позиции… Они умеют “приласкаться” к любому Председателю, которые обычно не самостоятельны и собственной позиции не имеют. Те клюют на примитивную лесть и наукообразие, хотя после этого работают очень недолго. Потом приходит новый “клиент” и процесс повторяется. В Украине эта примитивная методика работает безотказно и до проблем охраны и восстановления лесных экосистем дело никогда не доходило… Противостоять часто безграмотным и вредным для леса рекомендациям экологом они не в состоянии, сделать нечто креативное тоже. Так и будет, пока в Гослесагентстве “не собака крутит хвостом, а хвост собакой”…
Параллельно Централизованное государственное лесное хозяйство теряет функции, полномочия и уважение. Оно все больше напоминает главный персонаж песни “Клен ты мой опавший…”
Я, конечно, с удовольствием размещу Ваши публикации о европейском опыте на фронтальной странице сайта. Если я угадал и Вы орнитолог, – начните с охраны птиц, в частности с размеров и режима охранных зон.
Все таки, надеюсь услышать от Вас нечто содержательное. Пока Ваши комментарии примитивны и сводятся к одному: Вы пытаетесь упрекнуть меня в не знании, не удосужившись хотя бы поиском найти материалы размещенные на этом сайте о РБ, Германии и Польше и почитать мои публикации.
В моей молодости практикующих такой подход называли – “дешевкой”. Не уподобляйтесь. Пишите содержательно.
Andrei Abramchuk
Для popkov:
Вы так уверенно дискутирует про российскую систему, наверняка знакомы с ней. Я нет, и советую изучить хотя бы опыт Польши и Германии в управлении лесами.
И вы очевидно поверхностно знакомы с подходами к охране природы в Европе, в частности в Польше. Будет время и интерес с вашей стороны – могу рассказать…
Петро Тєстов
Приємно бачити на цьому сайті після відновлення роботи дискусію по суті!
1. Список який запостив КЕКЦ взятий з ЧКУ. Вимоги щодо режиму збереження популяцій та причини зміни чисельності вносять в ЧКУ на виконання статті 12 ЗУ “Про ЧКУ”. Якби заходи з збереження біорізноманіття та рідкісних видів та їх моніторинг в лісгоспах вівся би в попередні роки реально, а не формально, і лісова наука була більш активна – то думаю ці режими відповідали би реальній практиці.
2. Те що Вам вдалось переконати лісгосп не проводити суцільну рубку на вже відведеній ділянці і замість неї зробити вибіркову – не значить що хтось інший має шанси так само переконати лісгосп. Знаю десятки протилежних випадків, коли наявність даних по ЧКУ і адекватні пропозиції науковців щодо збереження конкретних видів на конкретних ділянках завершились безрезультатно.
Я дуже ціную спілкування з директорами лісгоспів, які розуміють необхідність збереження біорізноманіття і готові здійснювати це по добрій волі, не “з під палки” – але таких одиниці.
3. Серед лісових науковців є дійсно висококваліфіковані фахівці-ботаніки, у яких гарна репутація серед природоохоронної спільноти. Але навіть зроблені цими науковцями (з системи Держлісагенства!) звіти по ЧКУ значна частина лісокористувачів просто складає на поличку, ставить “галочку” по сертифікації чи десь ще, і навіть не намагається використовувати при плануванні лісогосподарської діяльності.
4. Я згоден, що є можливість по окремим видам забезпечувати їх збереження без повного заповідання, завдяки грамотному веденню лісового господарства, виходячи з вимог конкретних видів та оселищ. На це і спрямована європейська мережа Natura 2000 і її аналог для країн які не є членами ЄС – Смарагдова мережа. Проте, серед лісівників я зазвичай зустрічаю лише два варіанта : “Смарагдова мережа незаконна і ми її виконувати не будемо” та “Смарагдова мережа це як ПЗФ, ми там нічого не зможемо робити”. Мої пропозиції лісовій науці долучитись до розробки відповідності лісових оселищ Смарагдової мережі існуючій класифікації типів лісу і взагалі бути більш активними в цьому питанні завершились безрезультатно. Хоча тим же польським лісівникам, яких Ви постійно ставите в приклад, включення 40% лісів до Natura2000 зовсім не заважає бути ефективним. А польським лісовпорядникам проводити ідентифікацію оселищ Natura2000 і розробляти рекомендації по їх збереження під час розробки 10-річних планів управління лісами. В результаті такого несприйняття є висока вірогідність, що в Україні всі режими по збереженню оселищ Смарагдової мережі будуть розроблені без участі лісової галузі, з відповідним результатом з точки зору ведення лісового господарства.
popkov
Назовите хотя бы одну европейскую страну, где реализована Ваша модель, сводящаяся к тезису: ” Лесники должны сохранять лес. Рубить должны другие.”…
Вы навязываете нам российский вариант, который спустя 20 лет апробирования и там признали несостоятельным. Это Ваше право и Ваш выбор, но будьте осторожны. Вам могут навесить ярлык, – “Агент Путина”. Говорю со знанием дела: я уже это проходил.
Свое отношение к предлагаемой Вами модели я выразил давным-давно, но последний раз вспомнил о ней буквально несколько дней назад. Прочитайте заметку ” В Гослесагенстве “потеряли берега”?”: она размещена 19 января и ещё не ушла с фронтальной страницы сайта. В ней есть обширная цитата из моей работы написанной в январе 2002 года, как раз о том варианте, который Вы предлагаете. Кстати, в своё время законопроект под его реализацию писал целый взвод депутатов, среди которых были и Тимошенко (Юлия) и Ющенко (Виктор). Тогда остановить их удалось с помощью единственного аргумента: представленный ими законопроект , основным автором которого был Андрей Бобко, на 60% являлся переводом на украинский Лесного Кодекса РФ. Надеюсь, Вы понимаете, что для реализации предлагаемого Вами варианта требуется полностью переписать Лесной Кодекс и внести иные крупные изменения в законодательство!? Когда будете над этим думать, не повторяйте ошибок предшественников.
Я бы с удовольствием поспорил с Вами, но не знаю, где прочитать Вашу аргументацию предлагаемой модели и конкретное описание той институциональной структуры, к которой Вы предлагаете перейти. Подскажите где прочитать? Если материалы не опубликованы, – высылайте: опубликуем и обсудим. В любом случае это будет полезно.
Что касается образованных и порядочных специалистов, то они есть и их не мало. Просто они в тени. Не надо ждать их появления: надо менять систему подбора и расстановки руководящих кадров в государственном лесном хозяйстве. Это далеко не единственное и даже не главное, из того что надо сделать, но это жизненно необходимый компонент лесных реформ.
Ваш лозунг “То что предназначено для охраны – то должно сохранятся, то что для экономики – эксплуатироваться”, – это отрыжка советской системы лесоуправления, родившейся на бескрайних просторах, малонаселенного Советского Союза. Европейская и советская лесные школы по разному трактуют термин “многоцелевое лесопользование”:
– советские лесные политики, подобно Вам, предлагают, для каждой цели (охрана природы, рекреация, защита почвы, эксплуатация и т.п. ) выделить специальную территорию;
– в Европе стремятся достигнуть всех целей одновременно и на одной территории.
Определитесь, по какому пути Вы хотите направить лесное хозяйство Украины: европейскому или российскому?
Когда-то много писал и говорил на эту тему, но некому было слушать. И здесь я предлагаю Вам усилить аргументацию, чтобы можно было обсуждать тему более предметно.
Andrei Abramchuk
Насчёт образованных и порядочных специалистов на 100% согласен. Но где их взять. Образованность и порядочность не появится вот так, вдруг, даже после революции достоинства…
И с запретами не все однозначно, и ждать образованных и порядочных можно долго. А пока работают те кто работают. И может статься так, что когда в лес вернутся образованные и порядочные, леса уже не будет!
Вы же понимаете, что посадка, тем более монокультуры, это ещё не лес?
У меня есть простой рецепт:
1. Лесники должны сохранять лес. Рубить должны другие.
2. То что предназначено для охраны – то должно сохранятся, то что для экономики – эксплуатироваться.
А дальше нюансы и их много, и в них трудности…
popkov
Для Андрей Абрамчук. Я вставил в свою преамбулу предложение, которое отвечает на Ваше справедливое замечание.
Борейко в своем перечне угроз редким видам обычно не детализирует о каких рубках речь. Он пишет – “вирубування лісів” очень редко детализируя это понятие. По моему мнению, природе вредят не рубки сами по себе, а НЕ ПРАВИЛЬНО СПЛАНИРОВАННЫЕ И ПРОВЕДЕННЫЕ РУБКИ.
Что касается пропагандируемого его “школой” режима заповедности на объектах ПЗФ то это вообще глупость.
Тоже касается борьбы против лесников. У меня противоположное мнение: надо бороться за возврат лесников (лесоводов), которых становятся всё меньше, в лес и расширения их полномочий по его выращиванию. Поверьте человек в форме лесной охраны, даже с маршальскими звездами это далеко не лесник. Это – “постоянный лесопользователь”, видящий в рубках свою основную зарплату и неофициальный доход.
Таких становится всё больше и это самая большая угроза украинском лесу. “Большие победы” Борейко и его запретительные инициативы только укрепляют их позиции и увеличивают давление на лес.
Успеха в охране биоразнообразия лесов добиваются не те страны, где запрещают рубки и заповедают много лесов, а те где за лесное хозяйство отвечают образованные и порядочные специалисты.
Andrei Abramchuk
Я на вас удивляюсь!
“site:openforest.org.ua Большинству перечисленных видов угрожают не рубки, а отсутствие мест обитания, гнездования и убежищ…”
А что значит – отсутствие мест обитания? Был лес – было место обитание. Срубили лес – место обитание отсутствует.
А теперь ещё раз – что угрожает лесным видам? Рубки леса (сплошные) или отсутствие мест обитания. Или рубки которые ведут к уничтожению мест обитания с последующим длительным их (мест обитания) отсутствием?
Comments are closed.