26/10/2012
1Около двух месяцев назад мы разместили статью "Кризис жанра, как диагноз", присланную на наш сайт Иваном Подлесным /лично я думаю, что это псевдоним/. В статье приведены конкретные замечания к содержанию "Правил использования полезных свойств леса", утвержденных в середине августа этого года. Сегодня мы размещаем ответы на высказанные замечания юриста программы ФЛЕГ Олега Сторчоуса, который анализировал проблему и принимал участие в разработке правил. Хотелось бы узнать мнение и других специалистов по поводу обсуждаемой темы. В комментариях, к этим материалам Вы можете высказать свою точку зрения и задать свои вопросы разработчикам обсуждаемого норматива.
Ссылки на материалы, имеющие отношения к обсуждаемой проблеме:
Официальные документы
Наказ Мінагрополітики "Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів"
Анализ и обсуждение проблемы
Пропозиції змін у чинне законодавство стосовно довгострокового тимчасового користування лісами
|
Зауваження автора статті «Криза жанру, як діагноз» |
Відповідь |
| 1. «,,,,з’являється запитання, а для кого ці нові Правила? Якщо для всіх власників та лісокористувачів, то чому Правила використання корисних властивостей лісів не затверджуються постановою уряду? Адже у випадку затвердження цих Правил наказом Мінагрополітики вони будуть мати вузькогалузевий характер і поширюватися на ліси, що перебувають під юрисдикцією цього міністерства. | Згідно п. 4 п.п. 7.174 «Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України», яке затверджене 23.04.2011 року Указом Президента України № 500/2011, Мінагрополітики здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях – у тому числі затверджує Правила використання корисних властивостей лісів. Цей державний орган є головним в формуванні та реалізації державної політики в сфері лісового та мисливського господарства. (ст. 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».) Відтак, виконання норм, що містяться у Проекті Правил буде обов’язковим для всіх постійних, тимчасових лісокористувачів та власників лісів незалежно від відомчого підпорядкування, форм власності, правового статусу. |
| 2. Основним недоліком Правил є відсутність на початку тексту переліку термінів та визначень. Подальший аналіз цього документу це покаже. Через цей недолік суб’єкти договорів про використання корисних властивостей лісів стають беззахисними перед законом та перевіряючою братією. |
За логікою автора, в існуючих Правилах використання корисних властивостей лісів (надалі – ВКВЛ) немає стислого глосарію основних термінів, тому це створюватиме невизначеність у правовідносинах з контролюючими органами. Однак автор не конкретизує, що це будуть за проблеми, і яким чином вони пов’язані з відсутністю основних визначень в тексті. Між тим, у першому розділі Правил, для усунення можливих непорозумінь та плутанини, надано детальне роз’яснення, що ВКВЛ може здійснюватись в порядку загального та спеціального використання; що спеціальне може бути постійним та тимчасовим; детально роз’яснюється в чому різниця між короткостроковим і довгостроковим тимчасовим ВКВЛ та ін.. |
| 3. Дуже часто в тексті зустрічається модний термін – рекреація. Коли б вони ознайомилися з визначенням цього терміну, впевнений, якість Правил стала б набагато вищою. Що ж таке рекреація? Рекреа́ція – це… | При розробці документу враховувалось поняття «рекреація», що міститься у Наказі Міністерства ОНПС України № 330 від 22.06.2009 року, яке визначається як «…- відновлення за межами постійного місця проживання у визначених згідно із законодавством місцях природно-заповідних територій та об'єктів розумових, духовних і фізичних сил людини, що здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-пізнавального відпочинку, туризму, оздоровлення, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо…» |
| 4. Тепер занурюємося у п. 1.1 Правил. (1.1. Ці Правила встановлюють норми і вимоги щодо використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт). Є таке порівняння – «масло масляне». Тут таке ж саме – і культурно-оздоровчі спортивні, туристичні і освітньо-виховні цілі і також рекреаційні. До цього додумається не кожен. І так у кожному розділі. | При розробці підзаконних нормативно-правових актів повинна вживатись термінологія, що використовується у нормативах вищої юридичної сили – законах. Згідно ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, окремим видом спеціального використання лісових ресурсів є «використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.» Аналогічні визначення зустрічаються у ст. 74 ЛКУ. Тому у Проекті Правил вживається саме таке формулювання. |
| 5. Вже з початку тексту Правила йдуть в різнобій з текстом Лісового кодексу. Так у ст. 67 п. 4 Кодекс роз’яснює, що до використання корисних властивостей лісів відноситься також і використання лісів для потреб мисливського господарства. У п.1.1 Правил та і у всьому подальшому тексті згадки про ведення мисливського господарства в лісових угіддях немає. | Згідно ст. 75 ЛКУ, «використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно до цього Кодексу та законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання». Мисливське господарство – це специфічна сфера правовідносин, що вже має свою, сформовану базу правового регулювання, яка існувала до часу прийняття нової редакції ЛКУ. Нагадаємо, що такий вид спеціального використання лісових ресурсів як ВКВЛ, з’явився у новій редакції ЛКУ, що прийнята у 2006 році, тобто задовго до Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Відтак очевидно, що законодавець у згаданій статті ЛКУ розмежував використання корисних властивостей лісів на 2 умовні частини, щоб не створювати плутанину. Тому сфера дії розроблених Правил ВКВЛ не поширюється на мисливське господарство. |
| 6. Лісовий кодекс у ст. 66 дає пояснення, що таке загальне використання лісових ресурсів (Громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України…). Правила в п. 1.3 суттєво звужують права громадян, що «даровані» Законом (У порядку загального використання корисних властивостей лісів громадяни мають право вільно, безоплатно та без видачі спеціального дозволу перебувати у лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника – у лісах приватної власності…). | Наказ Мінагрополітики (тобто підзаконний акт) ніколи не може обмежувати чи звужувати норми, які містяться у Лісовому кодексі (тобто законі). Іншими словами, надане законом право громадян вільно перебувати у лісах та збирати гриби та ягоди для власних потреб (ст. 66 ЛКУ) не може скасувати Наказ Мінагрополітики. А тому громадяни, як і раніше, можуть йти у ліс, коли їм заманеться, та гуляти там (тобто це і буде фактично ВКВЛ у порядку загального лісокористування), збираючи собі гриби та ягоди для власних потреб (це включає в себе право загального лісокористування, але це не буде ВКВЛ, оскільки збір ягід та грибів не відноситься до цього виду спец використання лісових ресурсів, це вже буде інший вид – побічне лісокористування). Однак якщо громадянин, підприємець, чи суб’єкт господарювання хоче системно здійснювати діяльність, що передбачена ст.. 18 ЛКУ, перебуваючи на конкретній ділянці у лісі, то для цього він повинен укласти договір ДТКЛ або отримати лісовий квиток (це буде ВКВЛ у порядку спеціального лісокористування). При чому, якщо суб’єкт господарювання, який отримав ділянку у ДТКЛ, хоче зібрати для комерційних потреб гриби та ягоди, то йому потрібно буде отримати лісовий квиток (як вже згадувалось, це є окремим видом спеціального використання лісових ресурсів). |
| 7. Для зручності суб’єктів укладання договору довгострокового тимчасового користування лісами у розділі І Правил слід було б вказати перелік видів корисних властивостей лісів, на які поширюються ці ж Правила. |
Перелік видів корисних властивостей лісів вказується у п.1.1 Правил. Конкретизація напрямів діяльності кожного виду ВКВЛ перелічена у п.п. 4.1 – 4.5.
|
| 8. Певний дискомфорт для постійних лісокористувачів та власників лісів вносить п. 2.5, який вимагає від них провести процедуру виділення лісової ділянки на місцевості. Для цього потрібно замовити у проектній організації відповідну технічну документацію. А це чималі гроші, які невідомо чи окупляться. Доцільніше було б всі витрати з виділення лісової ділянки на місцевості покласти на зацікавлену сторону – тимчасового лісокористувача. | ВКВЛ здійснюється на лісових ділянках, які згідно п. п. 39. 41 Порядку спеціального використання лісових ресурсів (Постанова КМУ №761 від 23.05.2007 р.) повинні виділятись постійними лісокористувачами. Процедура виділення лісової ділянки у ДТК така ж сама як і при виділенні лісової ділянки у РГК чи під інші рубки. Замовлення проектної документації та відведення відповідної земельної ділянки виділення на місцевості лісової ділянки не потребує. Порядок дій при виділення лісових ділянок врегульовано у «Методичних вказівках з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлігсоспу», що затверджений наказом Держкомлісгоспу № 403 від 22.11.2010 року. |
| 9. Предметом для роздумів у лісників буде і вимога п. 2.7 (Строки надання у довгострокове тимчасове користування лісів та розміри лісових ділянок, що виділяються у тимчасове користування, повинні відповідати реальним можливостям тимчасового лісокористувача для їх ефективного використання (наявність необхідних фінансових та матеріальних ресурсів, кваліфікованих кадрів, господарських можливостей тощо). По яким таким критеріям ліснику визначати ці строки та розміри лісових ділянок? Хто більше дасть грошей, чи ще чогось? Крім того, що тут дуже близько «ходить» корупція, у разі вирішення спірних питань у судах чи правоохоронних органах власникам лісів та лісокористувачам важко буде пояснити чому вони прийняли те а не інакше рішення. І яке б рішення вони не прийняли б воно буде (м’яко кажучи) сумнівним |
До розробки вказаних Правил, фактично будь-який повнолітній громадянин та будь-який суб’єкт господарювання мав право отримати ліс у ДТКЛ без обмеження термінів та строків. При цьому законодавство не вимагало від претендента документів, що він може раціонально та дбайливо використовувати досить великий термін. Така ситуація в законодавстві створювала великі ризики, коли ділянки отримували фірми на 49 років, які зареєстровані на підставних осіб, що не мали жодних ресурсів, техніки і кадрів. В подальшому ділянки перепродувались шляхом продажу установчих документів. Крім того, мали місце випадки, коли ліс одержували користувачі, які проводили заборонену господарську діяльність. Кожна лісова ділянка, що надається у ДТКЛ має індивідуальні ознаки. Тому у кожному випадку слід ретельно вивчати реальні можливості претендентів на їх отримання, в тому числі – строк та площу ділянок. З запровадженням цієї норми, при виділенні лісових ділянок претенденти повинні будуть надавати детальні обґрунтування своїх можливостей у використанні той чи іншої ділянки ( з додаванням підтверджуючих документів). Це дозволить відсіювати недобросовісних користувачів, які не мають реальних намірів у користуванні лісом для декларованих потреб. Звертаємо увагу, що вказана норма є рекомендаційною, і вона узгоджується з п. 6.8. який вимагає від тимчасового лісокористувача затвердження проекту благоустрою ділянки. Тому, враховуючи неможливість узгодженням площ і строків надання лісових ділянок у ДТК з наявними ресурсами претендента, це питання має вирішуватись індивідуально. |
| 10. Не зрозуміло, чи відповідно до п.3.1 лісовпорядкування буде проводити оцінку рекреаційної придатності лісів для всіх виділів при базовому лісовпорядкуванні, чи це буде проводитися лише для ділянок, які вкаже постійний лісокористувач та власник лісів. Коли ж ці самі дії з успіхом може здійснювати постійний лісокористувач та власник лісів, то для чого тут лісовпорядкування. З таким же успіхом постійний лісокористувач та власник лісів може «в результаті обстеження» анулювати всі попередні висновки лісовпорядкування і запровадити нові, але вже свої. Також підстав для корупції більш ніж досить. |
До запровадження Правил, існуюче законодавство не містило будь-яких чітких критеріїв, з урахуванням яких повинна виділятись ділянка у ДТК. Тобто мала місце парадоксальна ситуація, коли будь-який ліс можна було надати у довгострокове користування. Запровадження оцінки рекреаційної придатності лісів дозволить визначати лісівничі критерії ділянок, які призначаються для ВКВЛ, що сприятиме раціональному використанню лісових ресурсів. Ця норма узгоджується з пунктом 34 Порядку спеціального використання лісових ресурсів (Пост. КМУ №761 від 23.05.2007 року), згідно якої виділення лісових ділянок здійснюється з урахуванням схем районного планування, генпланів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства АРК, областей, а також матеріалів лісовпорядкування. У разі відсутності зазначених схем, генпланів, програм, пропозиції можуть вносити органи лісового господарства, Таким чином, оцінка рекреаційної придатності ділянок повинна проводитись лісовпорядними організаціями та відображатись у матеріалах лісовпорядкування. Запроваджене положення дозволяє постійному лісокористувачу за відсутності оцінки рекреаційної придатності лісів у матеріалах лісовпорядкування самостійно проводити обстеження тієї чи іншої ділянки, щодо якої виникли наміри надання у ДТКЛ. При чому самостійне «анулювання попередніх висновків лісовпорядкування» постійним лісокористувачем буде порушенням ст. 49 ЛКУ. |
| 11. «3.2. При оцінці рекреаційної придатності лісів визначаються наступні показники:….».Хто скаже, як відповідати на ці запитання ? Де методики для визначення та обґрунтування цих показників ? На що посилатися і що пояснювати правоохоронцям ? |
Відповідно до ст. ст. 46, 47 ЛКУ оцінка рекреаційної придатності, як складова частина лісовпорядкування, лісів повинна проводитись державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Вирішальним фактором при визначенні рекреаційної придатності лісових ділянок згідно Правил, є поділ лісів 3 категорії: непридатні – тобто ті, які взагалі заборонено надавати у ДТК., багатофункціональні – тобто ті ділянки, які вибірково можливо надавати у ДТК, а також придатні – тобто ліси, які безумовно є придатними для виділення у ДТК. Підставами для перевірок правоохоронних органів будуть факти, коли у ДТК виділятимуться рекреаційно- непридатні ліси. При цьому оцінка показників рекреаційної придатності ділянок матиме другорядне значення, адже вона по суті є сукупністю лісівничих критеріїв, що використовуються при проведенні лісовпорядкування. |
| 12. «3.5. До багатофункціональних лісів належать ліси різних категорій із високим рекреаційним потенціалом, в яких рекреаційна функція не є основною». Виходячи з цього виникає запитання. Що таке рекреаційний потенціал? Які методи його визначення та одиниці виміру? | Поняття «рекреаційний потенціал» є умовним, узагальненим критерієм оцінки рекреаційної придатності лісової ділянки. Цей критерій використовується при проведенні лісовпорядкування. |
|
13. Пункт 3.5 продовжується. «…У багатофункціональних лісах, одночасно із використанням рекреаційних якостей насаджень, поєднуються всі види лісокористування згідно із встановленими правилами із врахуванням специфіки кожного об’єкта та інтенсивності його використання в рекреаційних цілях». Наче все нормально, якби не п. 3.6 «До рекреаційно-непридатних лісів належать: … лісові ділянки із стиглими і перестійними деревостанами, можливими для експлуатації; лісові ділянки із деревостанами, можливими для експлуатації, за один клас до віку стиглості…». З одного боку (п. 3.5) насадження, де поєднуються всі види лісокористування згідно із встановленими правилами можливі для використання в рекреаційних цілях, з іншого (п. 3.6) ці насадження є рекреаційно-непридатними. Парадокс. |
Якщо певна лісова ділянка не відноситься до рекреаційно-непридатних лісів, її можливо розглядати як «багатофункціональні ліси», що визначається державними лісовпорядними організаціями або постійним лісокористувачем. |
| 14. Ще не розібралися з рекреаційним потенціалом, а вже п.3.7 «підкидає» нові запитання. «3.7. На основі визначення рекреаційних навантажень, приймається рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території для використання корисних властивостей лісів…» А як же все таки визначити рекреаційні навантаження? Що це? Де методики, критерії, одиниці виміру? Як це пояснити при вирішенні спірних питань? |
Пункт 3.7 дублює п.35 Порядку спеціального використання лісів (Пост. КМУ №761 від 23.05.2007 р.). Рекреаційне навантаження визначається при проведенні лісовпорядкування лісів. Питання визначення рекреаційних навантажень розглядаються у п.п. 3.3.4 «Рекомендаціях щодо комплексної оцінки стійкості рекреаційно-оздоровчих лісів, організації їх моніторингу та оптимізації рекреаційного лісокористування в них», що схвалені Вченою радою УкрНДІЛГА (протокол №16 від 18.10.2010 року) |
| 15. В розділ IV слід включити пункт про використання лісів для потреб мисливського господарства. Інакше це буде суперечити ст. 67 Лісового кодексу. | Включення пункту про використання лісів для потреб мисливського господарства у цей норматив не потрібно. Адже згідно п.1.1 Правил, вони не поширюються на використання лісів для потреб мисливського господарства. Ця особливість ВКВЛ закріплена у ст.75 ЛКУ. |
| 16. V розділ також починається з загадок. П. 5.1 пояснює: «Умови та особливості використання корисних властивостей лісів на конкретних ділянках, виділених для цієї мети, встановлюються з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування…». Ким ці умови встановлюються, до кого звертатися? | Даний пункт кореспондується з п. 34 Порядку спеціального використання лісових ресурсів (Пост. КМУ №761 від 23.05.2007 р.). Під «умовами та особливостями ВКВЛ» слід розуміти мету, строки, площу ділянки, що виділяється у ДТК. Вони визначаються у погодженні постійного лісокористувача, ОУЛМГ та у при прийнятті рішення органом влади щодо виділення лісової ділянки у ДТК тимчасовому користувачу. |
| 17. Весь зміст розділу V підказує, що перед заключенням договору ДТКЛ тимчасовому лісокористувачеві слід скласти відповідний проект, де буде чітко вказана мета та напрямок його майбутньої діяльності на цій ділянці. В проекті слід вказати чітку кількість та місце розташування об’єктів, вказаних у п.5.5. В такому разі постійному лісокористувачеві та власнику лісів зручно буде контролювати порядок використання ділянки тимчасовим лісокористувачем, та виконання умов договору. | Положення про необхідність складання проекту благоустрою закріплена у п. 6.8 Правил. Наміри використання та наявні ресурси для використання ділянки у ДТК тимчасовий лісокористувач повинен вказати у зверненні до постійному лісокористувача, де він просить виділити йому лісову ділянку. |
| 18. П. 5.7 «За зверненням тимчасового лісокористувача на виділеній лісовій ділянці постійний лісокористувач (власник лісів) за наявності відповідних підстав проводить рубки формування і оздоровлення лісів, що мають на меті створення сприятливих умов для відпочинку» слід доповнити словами «… якщо це відповідає лісівничим вимогам». | Під «відповідними підставами», про які вказується у тексті, слід розуміти лісівничі вимоги. Це синоніми, оскільки більшість рубок повинні проводитись на підставі як нормативних актів так і згідно матеріалів лісовпорядкування, які в контексті цього абзацу названо «відповідними підставами». |
| 19. У п. 6.2 чомусь випала норма про припинення використання корисних властивостей лісів на праві загального та спеціального використання у випадках незадовільного стану лісової ділянки внаслідок перевищення норм антропогенного навантаження та під час проведення заходів боротьби зі шкідниками, а також внаслідок незадовільного виконання взятих зобов’язань тимчасовим лісокористувачем. | У п.6.2 як раз і йдеться про тимчасове зупинення та обмеження ВКВЛ у випадках незадовільного стану лісової ділянки внаслідок перевищення та під час проведення заходів боротьби зі шкідниками. Вказівка щодо обмеження чи припинення загального та спеціального ВКВЛ «внаслідок незадовільного виконання взятих зобов’язань тимч. користувачем договірних зобов’язань» не може містити цей пункт. Ця умова повинна вказуватись у договорі ДТКЛ, у розділі «підстави розірвання» |
| 20. У цьому ж пункті є дуже цікавий юридичний казус. Відповідно до п. 1.5 «Використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку…», а вже п.6.2 трактує наступне «Заборона на користування лісами встановлюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у межах наданих їм повноважень». А як же права суб’єктів договору власника лісів та постійного лісокористувача? Їх у цьому випадку можуть і не спитати. |
Тимчасового лісокористувача, чи громадян, органи влади і не повинні питати у випадку запровадження ними заборони чи обмеження на відвідування лісів населенням при наявності передбачених законом підстав. Такі підстави перелічені у ст. 88 ЛКУ, а повноваження органів влади щодо припинення відвідування лісів – у ст. ст.. 28-33 ЛКУ. Застереження щодо заборони/обмеження відвідування лісів у встановлених договором або законом випадках, повинні обумовлюватись у договорах ДТКЛД. |
| 21. Чи інший випадок. Розірвання договору з ініціативи власника лісів чи постійного лісокористувача тепер неможливе без згоди чи бажання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Ці органи могли б звернутися з відповідним клопотанням до власника лісів чи постійного лісокористувача або до суду. Як бачимо можливостей для зловживань більше ніж достатньо. |
Підстави розірвання договору передбачені законом та договором. Чинне лісове законодавство не містить норм щодо обов’язкової згоди органу влади на розірвання договору ДТКЛД з тимчасовим користувачем. Орган влади не є стороною договору, і тому він не може без підстав вимагати дострокового розірвання договору. Примусово розірвати договір, визнати його недійсним може тільки суд. Реальних підстав для зловживань з боку органів влади у цьому зв’язку не вбачається. |
| 22. П. 6.4 «Спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів)» слід доповнити словами «… відповідно до затвердженого проекту». | Містобудівне законодавство не вимагає обов’язкової наявності затвердженого проекту на розташування тимчасових споруд. Тому запровадження вказаної вимоги суперечило б чинному законодавству. |
| 23. Якимось дивним чином в Правила не потрапили з Проекту Правил два пункти про відповідальність і відшкодування завданої шкоди внаслідок порушення умов договору, та вимог лісового законодавства. Як завжди крайнім залишиться лісник. |
Норми щодо відповідальності та відшкодування завданої шкоди внаслідок порушення вимог лісового законодавства передбачені ст. 105 ЛКУ. Загальні підстави відшкодування завданої майнової шкоди передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Умови відповідальності сторін щодо порушення договірних зобов’язань повинні обумовлюватись у відповідному договорі (651 ЦКУ). Тому відсутність згаданої норми у Наказі Мінагрополітики не є недоліком, оскільки цю норму встановлює закон та може визначати відповідний договір ДТКЛ. Користуючись законом, постійний лісокористувач може звернутись до суду з позовом про стягнення завданої шкоди, його посадовці можуть притягнути тимчасового до адміністративної відповідальності, передати матеріали у прокуратуру для порушення кримінальної справи тощо. |
| 24. Наприкінці тексту Правил вимога п. 6.11 по порядок огляду місць використання корисних властивостей лісів відповідно до Порядку спеціального використання лісових ресурсів наводить на думку. А чому б не вдосконалити сам Порядок спеціального використання лісових ресурсів замість того щоб писати ці Правила? Адже лісозаготівлі, як і спеціальне використання корисних властивостей лісів відповідно до ст. 6 Лісового кодексу є використанням лісових ресурсів. Це було б зручно, як суб’єктам договору про надання ділянок у довгострокове тимчасове користування, так і контролюючим органам. |
Ця норма є відсилочною, і спрямовує правозастосувача до п. п. 56 – 65 Порядку спеціального використання лісових ресурсів (Пост. КМУ №665 від 23.07.2008 р.). Пропозицією включити положення Правил ВКВЛ в єдиний документ, що врегульовує спеціальне використання лісових ресурсів, можна визнати раціональною, проте на даний час вона немає правового обґрунтування. Це пов’язано тим, що розробка Правил ВКВЛ прямо передбачена Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 р. та Указом Президента № 500/2011. |
О.В.Сторчоус
1 коментар
admin
Ниже я привожу несколько вопросов для "затравки" дискуссии. Хотелось бы получить ответы не только от Олега Сторчоуса, но и от тех, кто разрабатывал Лесной Кодекс, а так же узнать мнения лесных ученых, лесоводов-практиков, экологов, юристов… точку зрения простых граждан.
1.Почему в работе над Правилами полностью проигнорирована статья 6 Лесного Кодекса, содержащая перечень полезных свойств леса?
2.На каком основании к полезным свойствам леса отнесена возможность его использования в учебно-воспитательных и научно-исследовательских целях? /Подобные свойства имеет любой объект во вселенной/. Есть ли прецендент подобной трактовки свойств леса или это ноу-хау?
3.В случае, если базовый закон содержит противоречивые положения, как следует поступать при разработке развивающих его нормативно правовых актов? Выберете один из предложенных вариантов ответа или дайте свой:
а) базироваться на том положении, которое встречается в тексте закона первым
б) базироваться на том положении, которое встречается в тексте закона последним
в) выбирать то положение, которое больше нравиться
г) инициировать внесение исправлений устраняющих противоречия в базовом законе до издания правил
д) спросить у начальства и сделать так, как оно скажет
е) свой вариант ответа
4.Какими нормативными актами регулируется порядок принятия решений о выделении лесных участков для долгосрочного временного пользования лесами , порядок регистрации договоров на право долгосрочного, временного пользования лесами, порядок определения платы за долгосрочное временное пользование лесом?
5.В чем Вы видите содержательное различие нормативов, имеющих следующие названия:
• Правила долгосрочного временного пользования лесом
• Правила пользования полезными свойствами леса? Какой из них лишний?
6. Могут ли лесные научные учреждения изучать лес не заключая договора на долгосрочное, временное пользование? Какие дополнительные права дает им заключение договора? Могут ли проводить научные эксперименты предприятия не имеющие в своем составе научных подразделений: например лесхозы, лесные школы и колледжи?
Comments are closed.