Тіньовий ринок землі: найбільш поширені схеми розкрадання

 

За допомогою яких корупційних схем в Україні крадуть землю, як держава втратила мільйони гектарів та мільйони гривень. Відповіді – у дослідженні НАЗК.

У Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти тисячі справ про хабарі. Чимала їх кількість стосується земельних питань.

Це і не дивно, враховуючи, що земельний ринок є найбільшим тіньовим ринком країни, який оцінюється десятками мільярдів доларів.

Через 20-річний мораторій обіг української землі досі нелегальнь. За законом, земельний ринок буде відкритий лише з 1 липня 2021 року.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Мораторій на купівлю-продаж землі був запроваджений в Україні в січні 2001 року. Спочатку це був окремий закон, який забороняв відчуження земельних паїв до ухвалення нового Земельного кодексу.

З 1 січня 2002 року запрацював новий Земельний кодекс, перехідні положення якого містили норму про заборону купівлі-продажу землі до 1 січня 2005 року. Дія заборони не поширювалася на міну, спадкування та вилучення земель для суспільних потреб.

Після цього Верховна Рада ще десяток разів продовжувала дію мораторію.

Напередодні Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило дослідження, у якому показало типові корупційні схеми тіньового обігу земель в умовах мораторію.

Як зазначається в дослідженні, під дію мораторію підпадають 66% території країни.

В Україні 42 млн га сільськогосподарських угідь. Переважна більшість з них, 41 млн га, підпадає під дію мораторію. Дві третини останніх, 27 млн га, – це земельні ділянки (паї), розподілені у 1990-х роках серед 6,9 млн працівників колгоспів та колгоспних пенсіонерів.

Мораторій запровадили як тимчасовий інструмент захисту землевласників в умовах слаборозвиненої інфраструктури земельного ринку. Однак цей захід ніколи не був перешкодою для учасників галузі.

В Україні існує багато можливостей для того, щоб стати власником землі або незаконно її обробляти. Ці можливості використовують і фермери, і агрохолдинги.

НАЗК наголошує на трьох найбільш поширених корупційних схемах для незаконного отримання землі. “Жодна із схем не може бути реалізована без участі посадових осіб державних органів”, – сказано в дослідженні.

Перша – самовільне захоплення земель державної та комунальної власності “за згоди” посадових осіб.

Друга – укладання “договорів про спільну діяльність” для користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Третя – використання інструменту “безоплатної приватизації” для виведення земельних активів.

 

Схема 1. Самовільне захоплення земель

Одна з найбільш поширених форм тіньового використання державної землі.

Її суть: хтось без жодних підстав займає земельну ділянку та протиправно використовує для власної вигоди, наприклад, обробляє і вирощує певну рослинну продукцію, а громада і бюджет зазнають збитків, нічого не отримуючи.

З 3 січня по 23 жовтня 2020 року обласні управління з контролю за використанням та охороною земель, які входять до складу Держгеокадастру, виявили 13 576 порушень земельного законодавства. Заподіяна шкода становить 67 млн грн.

Зазвичай порушник діє не самостійно, а в змові з представниками місцевої влади. За таке порушення закон передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність. Утім, покарання навряд чи може налякати потенційних порушників.

Адміністративна відповідальність. Стаття 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання: штраф для громадян – 170-850 грн, для посадових осіб – 340-1700 грн.

Кримінальна відповідальність. За самовільне захоплення земельної ділянки, яке завдало значної шкоди її законному власнику, стаття 197-1 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді штрафу 3400-5100 грн або арешт на строк до шести місяців.

За інформацією Верховного Суду, протягом 2018-2019 років за незаконне захоплення земельних ділянок було засуджено 109 осіб.

Кейс. Співробітники СБУ та НАБУ затримали на хабарі заступника керівника прокуратури Вінницької області. Посадовець вимагав 6 тис дол за закриття кримінального провадження щодо самовільного захоплення фермерським господарством 50 га землі в одному з районів Вінниччини.

 

Схема 2. Договори про спільну діяльність

Часто державні і комунальні підприємства з великими масивами землі укладають договори про спільну діяльність з приватними підприємцями.

Цей вид договору передбачений Цивільним кодексом, зокрема статтями 1132-1143, а також статтею 176 Господарського кодексу України. Надає можливість двом сторонам разом здійснювати господарську діяльність, без утворення єдиного підприємства.

У такий спосіб деякі підприємства, в тому числі пов’язані з представниками влади, отримували державну землю у користування фактично задарма. Як саме?

Згадані договори передбачають, що бізнес на землях державного та комунального підприємства втілює в життя свої проєкти і ділиться прибутком з власником. Проте на практиці останні фактично нічого не отримували, а недоброчесні ділки і посадовці отримували величезні масиви для тіньового обробітку. 

Прикладів таких вистачає. Ще недавно Нацполіція розслідувала 315 кримінальних справ, пов’язаних з Національною академією аграрних наук, яка входить до п’ятірки найбільших землекористувачів країни та володіє близько 400 тис га землі.

Основні підстави – недоотримання доходів і розкрадання майна через укладання завідомо збиткових тих самих договорів про спільну діяльність, а також здача в оренду земельних ділянок за заниженими цінами та на невигідних для НААН умовах. Особливо, це добре видно на показниках врожайностіакадемиків, які раніше наводили в Українському клубі аграрного бізнесу.

Інша ілюстрація – це історія багатостраждального державного підприємства “Конярство України”, для якого співробітництво з низкою підприємств, в тому числі через укладання уже згадуваних договорів спільної діяльності, закінчилось збитками на сотні мільйонів гривень.

Як зазначають в НАЗК, сьогодні питання вибору бізнесу, який буде використовувати ділянку, ніяк не регулюється. Рішення про надання землі для обробітку залежить виключно від посадової особи, яка на власний розсуд розпоряджається земельним активом.

Більше того, інформація про укладені спільні договори та земельні активи держпідприємств не міститься у жодному реєстрі, тож перевірити, хто саме обробляє землі та на яких умовах неможливо.

Надмірна кількість землі у постійному користуванні державних підприємств, яку вони не в змозі обробляти самотужки, буде постійно провокувати подібні порушення. Кожен керівник такого підприємства буде стикатися зі спокусою розпорядитися майном у власних інтересах.

“На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів”, – розповідав трохи раніше в інтерв’ю ЕП екс-голова Держгеокадастру, міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Тоді рішення проблеми він бачив так: “Треба ухвалити законопроєкт №2195 про електронні аукціони і чітко прописати, що на землях НААН, Міністерства оборони, Пенітенціарної служби, Міністерства освіти, усіх державних підприємств, у тому числі Мінекономіки, заборонені договори про спільну діяльність”.

Йдеться про один з основних законопроєктів так званого “земельного пакету” в рамках запровадження ринку землі.

За інформацією Держгеокадастру, понад 750 тисяч га земель сільськогосподарського призначення наразі перебувають на праві постійного користування таких суб’єктів.

Оскільки площі земель державних підприємств, які перебувають у тіньовому обробітку, вимірюються сотнями тисяч гектарів, збитки громад від неотриманої орендної плати вимірюються сотнями мільйонів гривень

Кейс. ДП “Конярство України” уклало з ТОВ “Агрогрупа Деметра” договір про спільний обробіток земельної ділянки. За умовами угоди, сторони домовились спільно, із залученням майна (техніки) “Деметри”, обробляти землі площею майже 3000 га. Розподіл отриманого прибутку від спільної діяльності – по 50%.

Після досудового розслідування сало відомо, що ТОВ приховувало отриманий прибуток і сплачувало фіксовані суми та безповоротну фінансову допомогу, які є значно нижчими ніж 50% від реально отриманого прибутку. Розслідування ще триває.

Схема 3. Виведення землі через “безоплатну приватизацію”

За законом, дія мораторію не поширюється на ділянки, які передаються у власність громадянам за процедурою безоплатної приватизації.

Від редакції. За законом – стаття 121 Земельного кодексу – кожен громадянин України має право безоплатно отримати у власність від держави або територіальної громади у будь-якому куточку країни 6 ділянок, загальна площа яких може сягати 6 га. Детальніше – тут.

Можливість рівного розподілу земельного активу за допомогою цього інституту є насправді лише теоретичними.

Цей інструмент став одним з найбільших джерел корупції у сфері земельних відносин і досі використовується для тіньового перерозподілу державних та комунальних земель.

Про масштаби афери раніше уже казав в інтерв’ю Роман Лещенко. За його словами, аудит показав, що з середини 2013 року до 2020 року з державної в приватну власність через механізм безоплатної приватизації було виведено більше 700 тисяч гектарів землі.

Як держава буде повертати назад 5 мільйонів га землі. Друга частина інтерв’ю з головою Держгеокадастру

Проте це не все. За останніми даними, на балансі держави були відсутні понад 5 млн га земельного банку. Власники земельних ділянок, що зникли, стануть відомі лише після оцифрування паперових даних.

Попри десятиліття існування системи безоплатної приватизації, не існує жодного реєстру громадян України, які отримали згідно з цією процедурою земельні ділянки. В уже згадуваному інтерв’юЛещенко наводив приклади, коли одна людина по 10 разів отримувала ділянки за такою схемою.

А ще оренда на 49 років

Крім згаданих трьох схем, поширеною також була передача державних земель фізичним особам в оренду без аукціонів на 49 років.

Раніше Земельний кодекс містив норми, які дозволяли передавати державні землі державної під ведення фермерського господарства. У більшості випадків фермерські господарства не створювались, а отриману фізособами землю передавали в суборенду великому агрохолдингу.

Держгеокадастр не проводив облік таких земель, тож порахувати точну кількість збитків неможливо.

Водночас за оцінками, які наводяться в дослідженні НАЗК, з 2013 року по 2016 рік за цією схемою було виділено близько 2 млн га сільськогосподарської землі. Близько половини з них опинилось у земельному банку аграрних компаній.

У 2016 році Верховна Рада припинила дію відповідного положення Земельного кодексу.

Ті, хто “проти”

З 1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі і країна нарешті отримає вільний ринок, хоча і з суттєвими обмеженнями.

Більш детально про те, як працюватиме ринок землі можна почитати тут і тут.

Ще близько десяти неухвалених законопроєктів “земельного пакету” припадають пилом в парламенті. Коли Рада повернеться до роботи з ними, невідомо.

Нардеп Микола Сольський: Усі зможуть купувати більше 100 гектарів землі через родичів, коханок чи партнерів

У травні 2020 року до Конституційного Суду України надійшло подання про визнання неконституційним закону про ринок землі, яке підписали 48 народних депутатів. У поданні депутати просять визнати такою, що не відповідає Конституції України, низку положень закону.

Крім цього, ще раніше, наприкінці 2019 року, 46 нардепів направили до Конституційного Суду інше подання – щодо офіційного тлумачення положень Конституції України, які визнають землю “основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави”. І в ЗМІ навіть з’являвся проєкт рішення суддів за цим поданням.

Серед 46 підписантів, як зазначається в дослідженні НАЗК, є депутати, які особисто або через близьких осіб володіють аграрними підприємствами, і мають чималий земельний банк.

Так, нардеп групи “За майбутнє” Сергій Лабазюк разом зі своїм братом Петром Лабазюком є кінцевими бенефіціарами групи “Вітагро”, куди входить півтора десятка підприємств. Група має в користуванні більше ніж 60 тисяч га землі у Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях.

Те ж саме подання до Конституційного суду підписав “бютівець”, співвласник “Індустріального союзу Донбасу” Сергій Тарута. Підприємство, пов’язане з ним, взагалі є фігурантом кримінальної справи щодо корупційних схем з державними землями.

За даними НАЗК, донька Тарути є кінцевим бенефіціарним власником кіпріотської компанії “Мілтора Холдінгз Лімітед”, яка є засновником низки аграрних підприємств.

Одна з таких компаній – ТОВ “Торговий дім “Украгропром” – у лютому 2012 року, після розпорядження Кабміну, отримала понад 110 тис га землі господарств Національної академії аграрних наук.

За версією слідства, керівники держпідприємств, підпорядкованих НААН, завідомо здійснювали фіктивні операції і укладали невигідні угоди з ТОВ “ТД “Украгропром”. Результат – недоотримані доходи та значне зростання кредиторської заборгованості перед згаданою компанією.

У червні 2014 уряд скасував попереднє розпорядження і повернув понад сотню тисяч гектар у власність державних підприємств НААН.

Стаття підготовлена в рамках проєкту “Приватизація + демонополізація = економічне зростання”