22/10/2012
0На нашому знімку – юні лісівники Лиманської загальноосвітньої школи і їх наставниці вчителі Людмила Миколаївна Ткаченко (в центрі) та Олена Володимирівна Гоженко (четверта справа).
Це шкільне лісництво – єдине в районі і одне з небагатьох в області. Восьмий рік результативно працює воно завдяки творчому натхненню, допитливості і працелюбності закоханих у рідну природу школярів та їх енергійних наставниць. Впродовж цього часу чимало випускників школи, які пройшли уроки лісництва, стали студентами вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, які готують професіоналів з лісового господарства та охорони природи, а деякі з них уже й працюють у цій галузі.
Зараз у шкільному лісництві двадцять учнів, які регулярно збираються на заняття, ведуть дослідницьку роботу, беруть участь у різноманітних обласних та всеукраїнських конкурсах юних лісівників і неодмінно стають якщо не переможцями, то призерами. Ось і цьогорічний вересень для лиманчан був багатий на вагомі здобутки. До редакції нашої газети зателефонував головний лісничий Старобільського лісомисливського господарства Віктор Павлович Віткалов, який, кажуть у школі, над усе любить ліс і дітей, і повідомив:
– Лиманське лісництво знову визнане одним з найкращих в Україні: посіли третє місце у Всеукраїнському конкурсі юних лісівників, що проходив в Івано-Франківську, і в складі делегації від Луганщини їздили в Київ на перший Всеукраїнський зліт трудових учнівських об’єднань, де стали другими. Покоління дітей у лісництві змінюються, а саме воно стабільно залишається активним і успішним і заслуговує, щоб про нього розповісти в газеті.
І ось ми в школі. Спілкуватися з лиманськими дітьми – одне задоволення. Вони, як дорослі лісівники, знають про ліс усе: як його садити і берегти, як захищати від шкідників, хвороб та пожеж і як здійснювати рубки, знаються на лісових тваринах і птахах, для останніх виготовляють і щовесни повсюдно розвішують понад сотню шпаківень, а взимку старанно підгодовують пернатих. А ще садять дерева і допомагають робітникам лісомисливського господарства заготовляти насіння лісових культур. Все це робиться зі знанням справи і з любов’ю і не тільки членами лісництва, а й всіма учнями школи.
А звідкіля знання і любов? Первісно, мабуть, від батьків та ще глибшого родинного сільського коріння, а також від Людмили Миколаївни з Оленою Володимирівною та від Віктора Павловича Віткалова, зустрічі з яким та неперевершені розповіді якого про ліс для юних природолюбів є справжнім святом. Щоб зрозуміти це, досить послухати враження Олі Гончарової та Іри Верховод, які, до речі, представляли Лиманське лісництво в Івано-Франківську, де, закладаючи разом з іншими учасниками конкурсу молодий парк дружби, посадили кущ калини, та Анжеліки Холодняк – учасниці зльоту юних лісівників у Києві (тут теж заклали сад дружби, і тепер на Київщині ростиме посаджена пишноволосою дівчиною з Лиману яблунька). Дівчата (їх, між іншим, у лісництві більшість) і хлопці щирі, відкриті, з ясними поглядами. Ці діти виростуть духовно багатими, щедрими на добро людьми, бо не здатний на зло і образу той, кому болить зламана на дереві гілочка.
Фото Ю. ПОПОВА
