19/10/2012
0У селах на Олевщині, що на півночі Житомирської області, люди вже кілька місяців бояться виходити в ліс.
Кажуть, що біля їхніх домівок розвелося дуже багато рисі. Тварина нібито може запросто напасти на людину: притаїтися на дереві, і цибнути на голову, коли її ніхто не бачить.
У селах кажуть, що рисі вони бояться навіть більше, аніж диких кабанів, вовків чи лисиць, які також водяться в лісах на Олевщині.
«Чоловіки казали, що рисі зараз дуже багато ходить в нас. Ми боїмося, бо ту рись ніхто не бачить відразу, вона як кішка на деревах лазить та підкрадається, і може цибнути, коли схоче…», – розповідає мешканка села Олевського району.
Цікаво, що рись – це рідкісна тварина, яка навпаки не підходить близько до людей. Причини, чому ці тварини пішли так близько до сіл, ніхто із екологів пояснити не може.
Теоретично рись на Житомирщину могла мігрувати із Чорнобильської зони відчуження. Після виселення людей із 30-кілометрової зони, для вовків та рисі були створені ідеальні умови. Ці дикі тварини почали розмножуватись, і частково мігрувати на Житомирщину і Чернігівщину.
Довести, що рисі, які зараз атакують Олевські села – із Чорнобиля, дуже важко. По-перше треба вбити тварину і зробити аналіз на вміст цезію у м’язах і стронцію в кістках.
Ще одна версія появи рисі в нашій області – її міграція із Білорусії. У сусідній державі введено спеціальний контроль за браконьєрами, і тому рись ніхто не убиває вже кілька років – ймовірно,що тварини почали мігрувати на сусідні території.
Мисливці також відзначають,що за останні 6 років рисі та вовків значно побільшало у лісах на півночі країни.
Утім, екологи переконують, що рись може напасти на людину тільки будучи хворою на сказ.
В інших же випадках,вона ніколи не цибне на голову.
У лісах, де збільшується популяція рисі, відразу зменшується кількість вовків. Ці тварини не люблять сусідства одне з одним. Їхні стосунки можна порівняти зі стосунками кота та собаки.
