19/10/2012
0Із приходом золотої осені добігає кінця пожежонебезпечний період у лісах області, який, зазвичай, триває із квітня по листопад. Без перебільшення, лісові пожежі є справжньою катастрофою для лісівників та усієї країни. Наслідки цього негативного явища можуть роками нагадувати про себе залишками спаленої деревини та значними фінансовими збитками. Тож бути на варті захисту „зелених скарбів” та вчасно повідомляти про перші ознаки лісової пожежі – робота надзвичайно відповідальна та важлива. Саме від цього залежить оперативність ліквідації лиха, а також координація роботи авіаційних та наземних служб. Виконання цих функцій і забезпечує спеціальна диспетчерська служба, яка збирає та передає інформацію про лісові пожежі, що надходить з лісництв до управління.
Вже більше 10 років важливою частиною цієї служби є Віталій Артемович НАПХАНЮК – диспетчер з питань захисту лісів області від пожеж. Віталій Артемович удостоєний багатьох державних нагород, серед яких державний орден Червоної зірки, медаль „За трудову звитягу”, а також відзначений численними відомчими нагородами. У 2002 році нагороджений Почесною грамотою Державного комітету лісового господарства України.
Він перший отримує оперативну інформацію про виявлену лісову пожежу завдяки злагодженій за роки роботи протипожежній команді. За словами Віталія Артемовича, особливо тісно він співпрацює із авіабазою. Адже у «найгарячіший» період пожежної небезпеки, завдяки моніторингу лісових масивів з повітря, пілоту літака вдається точно виявити місце займання деревини, масштаб вогнища та передати інформацію диспетчеру, що, в свою чергу, сприяє точній координації заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків лиха. І це дає позитивні результати: із року в рік кількість пожеж зменшується, оскільки значно збільшився рівень їх вчасного виявлення та негайного реагування.
До оперативної роботи Віталію Артемовичу не звикати, адже все життя був військовим та служив на Далекому Сході Росії, на Курильських островах. Складні погодні умови та значна територіальна віддаленість загартували тоді ще юного офіцера, виховавши сильне почуття відповідальності за довірену справу, віру у власні сили та впевненість у досягненні поставленої мети. Сьогодні він полковник у відставці, проте військовий вишкіл та здобутий життєвій досвід не тільки допомагають Віталію Артемовичу у теперішній роботі, а й додають сил та енергії працювати далі на благо лісів області.
Варто зазначити, що зв’язок чоловіка із лісом ніколи не втрачався. Народився і виріс Віталій Артемович у лісі. Батько все життя пропрацював у лісництві на території Голованівського району Кіровоградської області. Багатодітна родина НАПХАНЮКІВ жила у невеличкому будинку на території того ж таки лісництва. Та і військова служба проходила у лісах.
Віталій Артемович згадує, як у 1973 році був свідком та брав безпосередню участь у ліквідації наслідків однієї із найбільш масштабних пожеж у Радянському Союзі – в центральній Росії горіли торф’яники та лісові масиви. Москва перебувала у тривалому полоні диму та гарі. Наслідки пожежі ліквідовували протягом 3-х місяців, багато людей загинуло під час гасіння. Танки із солдатами провалювалися у пустоти, що утворювалися внаслідок вигорілих торф’яників. Тож можна сміливо сказати, що сьогоднішня відповідальна робота з опрацювання та передачі інформації про лісові пожежі є своєрідним поверненням до звичного діла, сімейної справи.
Сьогодні Віталій Артемович збирає дані про лісові пожежі, аналізує їх, узагальнює, доповідає керівництву про стан справ у лісових масивах області. Саме завдяки своєчасно переданій ним інформації вживаються перші заходи щодо гасіння пожежі та попередження можливої катастрофи.
Проте, як зізнається чоловік, найбільше у роботі диспетчера йому подобається постійна співпраця з людьми. Адже виявлення лісових пожеж – це складний механізм, у якому все взаємопов’язано. Наземна охорона лісів, авіапатрулювання, а також залучення і використання у роботі спеціальної протипожежної техніки, лісо-пожежних станцій, спостережних веж та камер відеонагляду – увесь цей комплекс покликаний захищати ліси від стихії вогню. За усім цим стоїть професійний та дружній колектив, від гармонійної роботи якого залежить спільний результат. Повага до праці одне одного і одностайність у прийнятті спільних дій та рішень приносять позитивний результат, переконаний чоловік.
Мабуть, головним секретом успіху у житті та роботі Віталія Артемовича є любов до життя. Саме це колись підштовхнуло молодого хлопця підкорювати незнані доти простори великої країни, відкривати світ природи по-новому та здійснити юнацьку мрію: побувати там, куди надзвичайно важко дістатися, побачити й освоїти незаймані місця. І сьогодні любов до життя допомагає йому рухатися вперед, пізнавати нове та не зупинятися на досягнутому. Тільки рух заради поставленої мети приносить зміст у щоденні будні, а любов робить їх різнобарвними і сповненими віри у щасливе майбутнє!
