18/10/2012
0Днями мені довелось побувати у польській частині Карпатських гір, яка, правду кажучи, знаходиться у значно кращому природному стні ніж у нас в Україні.
Передусім, дається взнаки принципово інший підхід до проведення рубок – зносяться лише окремі, вибрані дерева а весь ліс як екосистема, лишається в природному стані. В тому числі лишаються і мертві дерева, чого не побачиш в нашому лісі. Хоча менталітет у лісників практично той самий що й у наших. Втім, різниця дуже відчутна і щойно перетнувши українский кордон, ти попадаєш в зовсім інші гори. Навколо твого автомобіля літають сови; в лісі, а подекуди і у селах дорогу перебігають олені а на гірських схилах не побачиш залисин-вирубок.
Завдяки входженню Польщі до Євросоюзу, тут будують мережу ціннних природних територій NATURA 2000. Кожну природну ділянку оцінюють на скільки вона важлива для рідкісних видів рослин та тварин. Залежно від цього на ній запроваджують охоронний режим.
Та й взагалі, перше що я побачив, перетнувши кордон – лікарню для пораненних диких звірів і птахів.
Проте, одна річ мене здивувала дуже прикро. Про неї, власне і піде мова.
Тут, у польських Карпатах, нікому й не прийде в голову таке дикунство, як будівництво малих гідроелектростанцій, які для збагачення окремих інвесторів сьогодні массово плануються в українській частині гір. Польські екологи дивуються і посміхаються коли чують, що у нас планують побудувати 570 малих ГЕС, в результаті чого гори втратять більшість рідкісних видів риб і назавжди спотворять мальвничі краєвиди.
Проте, як виявилось, польським Карпатам загрожує не менша небезпека. І її причина – Євросоюз.
Євросоюз відкриває можливості фінансування проектів, на які в Україні гроші виділити просто нікому. Одним з таких відверто маразматичних проектів, став розпочатий нещодавно проект спорудження протипаводкових конструкцій на польських гірських річках. Логіка проекту полягаєв тому, що коли русло гірської річки зробити більш звивистим, а отже і більш довгим, то вода по ній стікатиме повільніше і паводок сходитиме повільніше, не переповнюючи великих річок.
Достовірно відома одна річка з 500 запланованих, де вже такі роботи розпочались.
Приїжджаємо до річки, протяжність якої ледь сягає кілометра, і перед нами розгортаються масштабні будівельні роботи. Все русло річки перерито бульдозерами, нові береги викладаються камінням, по виворочених горах землі повзають вцілілі саламандри і карпатські тритони. Про долю рідкісних карпатських риб, звісно, говорити не доводиться взагалі.
Тутешні природоохоронці, Фундація природної спадщини, досліджують руйнівні наслідки знищення річки, щоб не припустити таких робіт в інших місцях.
Цікаво, що гроші на такі шкідливі і непотрібні роботи отримують лісівники, адже на їхніх землях розміщені гірські ріки. От і виходить, що замість будівництва дійсно потрібних гідротехнічних споруд в населених пунктах, Євросоюз вкладає мільйони євро в кишені лісників, які займаються знищенням річок!
