12/10/2012
0Вражає Сумщина своєю дивовижною красою: мальовничі ландшафти, смарагдові шати лісів, неповторність флори і фауни. Та найбільша її цінність – люди: щирі, привітні, працьовиті. Ця наша розповідь про висококваліфікованого фахівця своєї справи, мудрого керівника, виваженого господаря лісу і просто чарівну жінку – лісничого Тростянецького лісництва Катерину Василівну Кириленко.
Лісничого Тростянецького лісництва державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» Катерину Василівну Кириленко знають не лише в її районі, а й далеко за його межами. І це не випадково, бо роботі в лісовій галузі Катерина Василівна присвятила 37 років свого життя.
Катерина Василівна – висококваліфікований знавець своєї справи, вмілий керівник і організатор, мудрий і виважений господар лісу.
«Доброзичлива й товариська, вона ніколи не сидить на місці», – характеризують вдачу свого керівника підлеглі. Та й коли тут всидиш! Катерина Василівна в усьому прагне бути попереду. В очолюваному нею лісництві широко застосовуються передові технології виробництва лісових культур та рубок догляду за лісом. Значна увага приділяється лісонасінневій справі, лісові культури в лісництві знаходяться у відмінному стані, систематично і в повному обсязі виконуються всі доведені планові показники.
«Непосидючість – це в мене з дитинства», – всміхається Катерина Василівна. Виросла вона в селі Драбовка Корсунь-Шевченківського району, що на Черкащині. Навчання в школі давалося їй легко, закінчила навчальний заклад з золотою медаллю.
Після закінчення школи стала однією з кращих студенток Української сільськогосподарської академії. Професію обирала свідомо, як-то кажуть, за покликом душі, бо в шкільні роки була членом шкільного лісництва, тому й привабила Катерину Василівну «лісова романтика».
Закінчивши навчання у вузі, не покладаючи рук стала займатись улюбленою справою. Працювала інженером з технонормування, майстром лісових культур, старшим інженером з лісозаготівель, старшим інженером з переробки деревини, помічником лісничого, а в 1989 році – очолила колектив, ставши лісничим Тростянецького лісництва. Катерину Василівну люблять і поважають підлеглі, її робота неодноразово високо оцінювалась керівництвом як обласного так і державного рівня. За високі досягнення у праці Катерина Василівна нагороджувалась Почесною Грамотою Сумського обласного управління лісового господарства, Почесною Грамотою Міністерства лісового господарства, Іменним годинником Голови Державного комітету лісового господарства України, має Нагрудний знак «За бездоганну службу в державній лісовій охороні України» за 10, 20, 30 років, звання «Лісничий І класу» та є єдиною жінкою в Сумській області, яка має Почесне звання «Заслужений лісівник України».
А ще Катерина Василівна дуже романтична й творча особистість – вона пише вірші й займається вирощуванням і розведенням квітів. «Головне призначення жінки – бути господинею, дружиною, матір'ю», – вважає Катерина Василівна, – «В мне два дорослі сини та четверо онуків. В цьому році в моїй родині народилося двоє дівчаток – Соломійка та Даринка – це відрада мого життя. Пишаюся, що мій син Павло, наслідуючи приклад батьків, теж пов'язав своє життя з лісовою галуззю. Ліс – це не лише невтомна праця – це стан душі, це радість, це життя. Оглядаючись на прожитий шлях, можу з впевненістю сказати, що якби була можливість почати все спочатку, то в своєму житті я б нічого не змінила. Я вдячна долі, що вона покликала мене присвятити себе цьому смарагдовому царству природи.»
