09/12/2020
0Влада налаштована за місяць залучити на внутрішньому ринку рекордні 50-60 мільярдів гривень, і Мінфін уже розпочав реалізацію цього плану. Проте якою ціною це вдасться зробити?
Уряд знайшов спосіб як закрити дірку в бюджеті розміром в 100 млрд грн. Навіть без чітких сигналів щодо співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Для забезпечення фінансування видатків прем’єр-міністр Денис Шмигаль минулого тижня пообіцяв в останній місяць року залучити в бюджет до 60 млрд грн від розміщення державних облігацій в середині країни.
Ще 1 млрд доларів вже наступного тижня уряд планує залучити на зовнішніх ринках.
8 грудня Міністерство фінансів виконало майже третину грудневого плану – на черговому аукціоні до бюджету залучили 16 млрд грн. Зростання обсягів запозичень під кінець року дорого обійдеться платникам податків – Мінфін залучав кошти за ставками, які наблизились до річних максимумів.
Хто інвестує в державний борг та чи встигне уряд за останні три аукціони позичити достатньо, щоб вийти з бюджетної кризи?
Нова “піраміда ОВДП”?
Міністерству фінансів вже давно не доводилося залучати на ринку по 50-60 млрд грн на місяць. Востаннє таке відбулося у 2019 році коли, коли багато критиків уряду Олексія Гончарука та, особливо, Національного банку називали подібні кроки уряду “пірамідою ОВДП”.
Здійснювати такі масштабні запозичення торік уряду допомагали нерезиденти. Лише за рік вони наростили у своїх руках облігацій уряду більш ніж вдесятеро. Максимальна сума ОВДП, яку тримали на руках нерезиденти, становила 125 млрд грн (лютий поточного року).
З того часу нерезиденти поступово виходять з українських активів. Починаючи з березня їхній портфель зменшився на близько 50 млрд грн.
“Основна надія уряду в розміщенні ОВДП – повернення нерезидентів, адже банки, якщо і можуть більше позичити державі, то це точно не буде 50-60 мільярдів гривень. А щоб повернути нерезидентів у державний борг України, то потрібно підвищувати ставки за облігаціями вище 13-14%”, – вважає аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.
Керівник валютно-фінансового департаменту “Citi Україна” Владислав Сочинський вважає, що наразі рівень ставок за державним боргом достатній для привернення уваги іноземних інвесторів. Однак, попри це, зростання обсягу ОВДП у власності іноземців не спостерігається.
Ймовірно, нерезидентів стримує невизначеність у співпраці з МВФ, а також проблеми з антикорупційною та судовою реформами.
Щоб слова Дениса Шмигаля щодо залучення на внутрішньому ринку 60 млрд грн до кінця 2020 року стали реальністю Мінфіну необхідно на чотирьох аукціонах грудня – 8, 15, 22, 29 грудня – залучити щонайменше по 20 млрд грн. З урахуванням необхідності погашення цього місяця 20 млрд грн боргів.
Перший крок в цьому напрямку було зроблено 8 грудня. Мінфін розмістив ОВДП на 15,9 млрд грн. Більші суми за один залучались 24 березня (24,8 млрд грн), 19 травня (21,2 млрд грн), 12 травня (19,3 млрд грн) та 24 листопада (16,7 млрд грн).
Правда, березневому рекорду Мінфін завдячує НАК “Нафтогазу”, який викупив валютні папери за рахунок прибутку 2019 року.
“З огляду на аукціон 8 грудня, в перспективі до кінця року є можливість залучити ще чималий обсяг коштів. Але він навряд чи сягне 60 мільярдів гривень за грудень. Найбільш вірогідною цифрою є 40-45 мільярдів, адже останній аукціон перед Новим роком навряд чи буде активним”, – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Можливості ринку (не) вичерпалися
Останньою надією уряду в його намаганнях профінансувати дефіцит бюджету залишаються банки. Саме на них найбільше розраховує Мінфін під час аукціонів.
Наразі банківська система має достатньо високий запас вільних коштів. За даними Національного банку, станом на 4 грудня банки купили у регулятора депозитних сертифікатів на суму 114 млрд грн. Ще 51,67 млрд грн вони тримають на своїх кореспондентських рахунках. Теоретично, ці кошти могли б піти в облігації уряду.
“Крім цього, на попередніх аукціонах Мінфін суттєво підвищив ставку розміщення: дохідність 3-місячних ОВДП зросла з 7,3% в середині жовтня до 9,89% минулого тижня. Ринок отримав потужний сигнал, що Мінфін готовий платити хорошу дохідність, і для банків, які розміщують свою ліквідність у Нацбанку за ставками 5-6%, вкладання в ОВДП тепер виглядає набагато привабливішим”, – зазначає Владислав Сочинський.
Однак його оптимізм поділяють не всі.
Олександр Паращій відзначає, що значні обсяги ліквідності у Нацбанку та його інструментах тримають саме банки з іноземним капіталом, для яких інвестиції в інструменти уряду залишаються достатньо ризиковими через низький кредитний рейтинг України.
Більше того, на відміну від депозитних сертифікатів НБУ, облігації уряду мають низьку ліквідність: за необхідності банки не зможуть їх швидко продати.
Підтвердженням цього є ті ж нерезиденти. Їхній вихід з державних облігацій протягом року відбувається достатньо рівномірно: коли настає момент погашення облігацій, вони просто забирають кошти і йдуть з українського ринку.
По-друге, ще на початку жовтня голова Нацбанку Кирило Шевченко повідомляв, що банки майже вичерпали свій ліміт інвестування в облігації уряду.
“Є загальносвітові індикатори обсягів фінансування держборгу банківською системою у відсотках від депозитної бази. Так от, 35% від депозитної бази – це максимальний показник для нашого ринку. Наразі він у нас становить майже 35%”, – заявив він.
На щастя для уряду, фінансова система поступово оговтується від кризи в економіці, а обсяги депозитів у банках зростають.
Наразі залучати гроші з банківської системи уряду допомагає лише підвищення ставок. Під час останнього аукціону з продажу ОВДП ставки зросли за всіма проданими Мінфіном облігаціями. За 5-річним боргом вони вже становлять понад 12% річних (проти 9,9% у січні лютому, коли таких облігацій продавали найбільше).
Не відстають ставки і за іншими інструментами: ще в кінці вересня дохідність трьохмісячних паперів складала 7%, а на вчорашньому – 10%.
“В останньому аукціоні брало участь багато банків. Мінфін почав підіймати криву дохідності облігацій за всіма термінами погашення, і ці цінні папери виявилися цікавими для ринку”, – повідомив ЕП казначей Укрексімбанку Антон Болдирєв.
Загалом від початку року дохідність державних облігацій зросла на 0,5-2,16 відсоткових пункти. Очевидно, що вона продовжуватиме зростати, адже потреби уряду в коштах не зникають.
“У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звичайно, це будуть коротко- і середньострокові запозичення, і вони будуть дорожче (під 10-13% річних у гривні), ніж кошти МВФ”, – визнає й сам голова уряду Денис Шмигаль.
Таке зростання відсотків за державними запозиченнями у поєднанні з короткими термінами запозичень означають зростання видатків на обслуговування боргу наступного року. У запропонованій редакції державного бюджету на 2021 рік ці видатки вже становлять понад 160 млрд грн – це друга за розміром стаття витрат після дотацій Пенсійному фонду.
Збільшення видатків на обслуговування держборгу та необхідності його погашення також перенесе на 2021 рік бюджетні проблеми цього року. А разом із ними – необхідність залучати значні запозичення для фінансування дефіциту бюджету.
Чи буде допомагати Нацбанк
Теоретично допомогти Мінфіну перекрити дефіцит бюджету у 2020 році ще може Національний банк. Звичайно, напряму купувати держоблігації НБУ забороняє законодавство. Однак банківський регулятор ще має декілька “козирів” у рукаві.
Перший – кредити рефінансування. З початку коронакризи Нацбанк запровадив нові інструменти підтримки банківської ліквідності – кредити рефінансування терміном на 5 років. Наразі банки можуть взяти в НБУ кредит під 6% на 5 років та вкласти ці гроші в 5-річні ОВДП під 12,04%.
Утім, незважаючи на таку можливість, банки користуються нею неохоче. Наразі прямої взаємозалежності між виданим довгостроковим рефінансом банкам та інвестиціями в ОВДП немає. Наприклад, 13 листопада НБУ видав банкам 16,57 млрд грн довгострокового рефінансу, а вже за кілька днів Мінфіну вдалося продати ОВДП лише на 2,5 млрд грн.
Наступний аукціон з видачі довгострокових кредитів рефінансування Нацбанк проведе 11 грудня. Якщо за його результатами банки отримають значний обсяг довгострокового ресурсу, який потім “перекочує” в ОВДП (за результатами аукціону Мінфіну 15 грудня), то це свідчитиме про використання грошової емісії для перекриття бюджетних дір.
Другий – зміни в монетарній політиці. 10 грудня відбудеться засідання монетарного комітету Нацбанку на якому регулятор може знизити облікову ставку. Це призведе до збільшення “маржі” між кредитом рефінансування (який видається під облікову ставку) та ОВДП. Тобто, банкам стане вигідніше купувати ОВДП за кредитні кошти від НБУ.
Нацбанк також може, не знижуючи облікової ставки, знизити ставку за депозитними сертифікатами, в які банки переважно вкладають свою надлишкову ліквідність.
Наразі ставки за депсертифікатами становлять 5-6%. Якщо вони знизяться більше, то банки активніше шукатимуть альтернативи для вкладання надлишкової ліквідності, не оминаючи увагою й запозичення уряду.
Фото на головній: ua.depositphotos.com
