09/10/2012
0На сайте партиии Защитников отечества размещены два комментария к законоппроектам Юрия Анатольевича Кармазина, поданным вчера. Тексты самих документов уже появились и я их сейчас размещу. М.П.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про заборону на вирубку лісів та введення мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів». Про це УНН повідомили в Інформаційному управлінні парламенту.
Автором законопроекту є народний депутат від НУ-НС Юрій Кармазін.
Лісові масиви України за останні роки піддались хижацькому знищенню. Раніше лісове господарство України ділову деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини, які займались випуском товарів народного вжитку.
Станом на теперішній час відбувається самовільна, безперестанна, незаконна вирубка лісів, яка завдає значних економічних збитків нашій державі, одночасно підривається екологічна безпека, що призводить до непередбачуваних наслідків, а реальні розміри нанесених збитків не піддаються підрахункам.
Адже ліс, який вирубається на території Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Львівської та інших областей не поставляється на підприємства для його подальшої обробки, а цілком і повністю перенаправляється на експорт, як необроблена деревина. Таким чином, внаслідок таких дій, знищуються та зупиняються сотні переробних підприємств, ліквідовуються тисячі робочих місць, Україна недоотримує значні суми прибутку та перетворюється на сировинну базу для інших держав.
На підтвердження вищезазначеного, сусідні з Україною держави — Польща, Словаччина та Румунія — вже усвідомили цю небезпеку й припинили промислове вирубання лісу в Татрах і Карпатах. Окрім того, іноземними державами, а саме: Угорщиною, Румунією, Австрією та Словаччиною, здійснюється державна підтримка щодо придбання української деревини шляхом надання дотацій фірмам, які поставляють необроблену деревину в їхні країни. Зокрема, така дотація надається в розмірах від 25 € за 1 куб. метр (Угорщина, Румунія, Словаччина) до 30 € за 1 куб. метр (Австрія).
Таким чином, внаслідок недолугої державної політики у сфері лісової охорони та раціонального використання лісових ресурсів відбувається знищення природного потенціалу нашої держави.
Яскравим прикладом, до чого можуть призвести неконтрольовані вирубки лісів та погоня за наживою, є екологічна катастрофа в Закарпатській області 1998, 2001 році, в результаті якої державі та громадянам нанесені не тільки величезні матеріальні збитки, на суму більше 500 млн. грн., але й привели до десятків людських жертв. Питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалась в Карпатському регіоні, розглядалось 15 березня 2001 року на сесії Верховної Ради України. На жаль, належних висновків з цього приводу відповідними державними структурами не зроблено. Сьогодні повторення повеней – це реальність, якщо якнайшвидше не заборонити бездумну вирубку лісів, які стають сировиною для приватних пилорам.
У Швейцарських Альпах паводок, подібний до Закарпатського, стався майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді відмовилось від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має цілком збережені лісові ландшафти, без облисілих ерозійних гірських схилів, та й зменшився вплив природних катаклізмів. Адже, вдумайтесь, гірська Швейцарія за площею 41,3 тис.кв. км щороку заготовляє 7 млн. кубометрів деревини, а Українські Карпати за площею 37 тис. кв. км. заготовляють усього 2,2 млн. кубометрів. Річ у тому, що в Швейцарії рубки ведуться в межах природного приросту, тільки вибіркові або котлованні і малі за площею, із застосуванням повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовлюється лише взимку.
Мінімізація та ліквідація негативних явищ гідрологічного характеру в лісовому фонді в сучасних умовах проводиться лісівничими та лісокультурними методами (санітарні та лісовідновні рубки, лісовідновлення та реконструкція). Але ліс є не тільки об’єктом негативного впливу підтоплення, але й вагомим фактором регулювання водного режиму. Позитивна дія лісу проявляється у здатності переродити поверхневий стік у підземний, очищати поверхневі води, уповільнювати їх швидкість, скріплювати ґрунт корінням, зменшувати процеси абразії берегів.
У лісовому фонді вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів у встановленому порядку, згідно з чинними нормативами, виділені захисні смуги лісів і берегозахисні ділянки, де заборонені рубки головного користування та обмежена господарська діяльність. Площа лісів, що виконують водоохоронні функції складає 392 тис. гектарів, а в цілому лісів 1-ї групи, які мають переважно природоохоронне значення, 6022 тис. гектарів, або 56 відсотків загальної площі.
У попередні роки підприємствами Держлісгоспу в Україні створено понад 100 тис. гектарів захисних насаджень уздовж берегів малих річок. Практично завершена ця робота на землях державних лісогосподарських підприємств. Уздовж берегів водосховищ створено більше 90 тис. га захисних насаджень. Проте питання охорони і регулювання водності річок з використанням лісових меліорацій до кінця не вирішені. Значний обсяг робіт необхідно виконати із заліснення берегів річок на сільськогосподарських землях. Але темпи і обсяги цих робіт зменшуються. Це пов’язано як із значним скороченням обсягів фінансування робіт, так і фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 тис. гектарів на рік при загальній потребі щодо їх створення в обсязі сотень тисяч гектарів.
Змив родючого шару ґрунту і яругоутворення під впливом поверхневих і, особливо, зливових потоків води поширені практично по всій території України, вони ведуть до виснаження і стрімкого зниження родючості ґрунтів, втрати ними самовідновлювальної здатності.
Недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень призвело до різкого зменшення обсягів лісомеліоративних заходів на землях сільгосптоваровиробників та припинення робіт з будівництва і ремонту протиерозійних гідроспоруд. Якщо в 1950 році протиерозійні насадження та лісосмуги закладали на площі відповідно 60 та 52 тис. га, то в останні роки таких робіт було здійснено в значно менших обсягах — 10,6 і 0,2 тис.га. в середньому на рік. Це створило несприятливу екологічну обстановку, особливо в районах з активними процесами водної ерозії, де багаторічна праця лісівників може бути втрачена.
Якщо найближчим часом не припинити злочинну вирубку лісів, то вже недалекому майбутньому Україна опиниться на межі екологічної катастрофи, тим паче, що процеси в природі вже сьогодні мають незворотний характер.
2.Цілі та завдання прийняття проекту Закону
Цей Закон встановлює заборону на проведення в Україні суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів
Завданням Закону є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення.
Даним документом вводиться заборона на проведення рубок головного користування і вивезення деревини за кордон строком на 10 років в усіх лісах першої групи захисності (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження та субальпійські деревні та чагарникові угрупування) заборонено проводити рубки.
Вибіркові, поступові та суцільні рубки проводяться лише для постачання споживачам в Україні. До рубки для внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки. З метою недопущення руйнування природного шару ґрунту, що, в свою чергу, знищує природне поновлення лісу, трелювання деревини та рубки в горах проводити вибірково і лише в зимовий період
http://karmazin.org.ua/2012/10/09/potribno-zaboronti-virubku-lisiv-ta-vvesti-moratorij-na-eksport-liso-ta-pilomaterialiv/
За знищення або пошкодження лісових масивів треба відповідати
09/10/2012
До Верховної Ради внесено законопроект, що збільшує покарання за лісові пожежі і спалювання листя
Автор законопроекту народний депутат Юрій Кармазін. Згідно з документом, за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень, інший природної рослинності, розташованої на земельних ділянках в межах чи за межами населених пунктів, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею понад 1 гектар вогнем пропонується карати штрафом від однієї тисячі (17 тис. грн.) до трьох тисяч (51 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років. На сьогодні закон передбачає штраф від 5,1 тис. грн. до 8,5 тис. гривень.
Ті самі дії, вчинені повторно або спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються штрафом від трьох (51 тис. грн.) До п'яти тисяч (85 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років або без такого.
Разом з тим, випалювання рослинності або її залишків та опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і осіб-підприємців та посадових осіб — від вісімдесяти (1360 грн. ) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зараз штраф становить 170 — 340 гривень. За повторне порушення протягом року штраф зросте від двохсот (3400 грн.) До двохсот п'ятдесяти (8500 грн.) Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Необхідність прийняття проекту викликана відсутністю реальних важелів впливу на правопорушників, які випалюють стерню, луки, пасовища, ділянки зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинність або її залишків та опале листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насаджень та газонів у населених пунктах.
Ігнорування вищенаведених чинних норм закону щодо відповідальності за випалювання рослинності або її залишків викликано різними причинами, з яких основні, це:
1.Низький рівень санкцій, внаслідок чого, на думку деяких землекористувачів, іноді дешевше, якщо все ж таки навіть протокол про правопорушення і буде складений, сплатити штраф, ніж переорати стерню, вивозити і переробляти рослинність, її залишки та опале листя.
2. Відсутність фізичної можливості реально впливати на правопорушників, оскільки різко звужене коло органів, посадові особи яких можуть впливати на порушників. На селі, де, як правило, постійно спалюють стерню та луки, практично відсутні представники органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України. Не вистачає таких представників і у містах, де найбільш поширені випадки спалювання опалого листя. У той же час, не мають права складати протоколи на правопорушників, наприклад:
1) посадові особи СЕС, хоча спалювання – це, в принципі, порушення санітарно-гігієнічних правил і норм;
2) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян, хоча внаслідок саме таких випалювань і виникають величезні пожежі, які призводять не тільки до нанесення шкоди землі чи інші природним ресурсам, але й загибелі людей і пошкодженню їхнього майна;
3) посадові особи органів залізничного транспорту, в зв’язку з випалюванням рослинності або її залишків у смугах відводу залізниць, або навколо них, від яких захисні смуги залізниці несуть величезні збитки
4) посадові особи органів Міністерства аграрної політики України. Це при тому, що випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, або її залишків наносять шкоду землі, і сільськогосподарському виробництву в цілому.
Окрім того, чинні норми передбачають відповідальність лише за «знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом» .
У законодавстві не визначено поняття «навколо населених пунктів», і тому можуть виникати суперечки, щодо визначення, на якій відстані від населеного пункту повинні знаходитись лісовий масив чи насадження, аби вони вважалися такими, що розташовані саме «навколо населених пунктів».
Так, оскільки, чинне законодавство (наказ Мінбуду України від 10.04.2006 № 105. Правила «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України») передбачає, що «зелені насадження — деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту», то можуть виникати суперечки, чи можна вважати зеленими насадженнями водно-болотну та іншу не перелічену у вищенаведеному наказі природну рослинність, які знаходяться не безпосередньо «навколо населених пунктів», а набагато далі, за межами населених пунктів чи взятих під охорону держави територій і об'єктів природно-заповідного фонду, лісових масивів тощо, і як бути, якщо знищуються лісові масиви в межах населених пунктів, як от, наприклад, у межах міста Києва.
2. Цілі і завдання законопроекту
Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності або її залишків)» розроблено з метою надання реальних важелів впливу на правопорушників, які випалюють стерню, луки, пасовища, ділянки зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинність або її залишків та опале листя в смугах відводу захисних лісонасаджень автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах і введення ефективної економічної мотивації не здійснювати правопорушення, відповідальність за які передбачена цими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
http://karmazin.org.ua/2012/10/09/potribno-zaboronti-virubku-lisiv-ta-vvesti-moratorij-na-eksport-liso-ta-pilomaterialiv/
