Як «зоозахисники» трепанують голови українців.
Четверта п’ятниця листопада, яка цьогоріч припала на 27 число – ще одна дата в пропагандистському календарі «зоозахисників». Щоб нагадати про себе ще раз, вони вигадали чергову дату – «Всесвітній день без хутра». Ця п’ятниця обрана не випадково, адже цей день – всім відома «Чорна п’ятниця» – найбільший розпродаж року в світі. Розраховуючи на те, що люди в цей день атакують магазини, зокрема, одягу, «природолюби» не могли не скористатись тим, щоб не попіаритись і не повпливати на виробників та власників магазинів хутра і шкіри через свою цільову аудиторію – покупців такого товару.
Україна не виключення і, незважаючи на те, що в цьому році з причини карантину магазини порожні, купка «зоозахисників» все одно провела свій щорічний ритуал, зробивши традиційну фотосесію на тлі хутряних магазинів Києва і Львова. Активісти принесли з собою плакати з зображеннями «знесилених» тварин і написами: «Ти купив натуральне хутро – ти вбивця», «Кожна тварина має право на життя», «Хочу жити на волі», «Хутро – це вбивство», «Ми не хутро»… Привертаючи увагу до так званої «жорстокої індустрії», вони радили людям на вулицях міст замінити одяг з хутра на речі з «екологічних» матеріалів і такі, що «не шкодять» тваринам.
Організаторами так званого «маршу хутряною вулицею» як завжди виступили ГО «Єдина Планета», «Відкриті клітки» і «Кожна Тварина», які закликають до заборони хутрових ферм на території України.
Звичайно, «активісти» не обмежуються лише акціями, які вони проводять систематично, волаючи гасла про заборону хутрових ферм так само, як і мисливства. Також ними був розроблений законопроєкт № 2360, який активно просувається із залученням громадськості, публічних людей, знаменитостей, можновладців і народних обранців.
«Зоозахисники» переконують, що необхідно замінити натуральне хутро на штучне, натуральну шкіру – на «екошкіру». На їхню думку, це набагато стильніше, красивіше і екологічніше, ніж чиєсь «убите тіло».
Але вони ЗАБУВАЮТЬ розповісти людям, що одяг та взуття зі штучної шкіри та хутра – це продукти нафтової промисловості, й купуючи їх, ми підтримуємо країни, які живуть за рахунок видобування вуглеводневих викопних ресурсів, у першу чергу, агресора – Росію. Такий «модний» штучний одяг викликає алергічні реакції, більше того, він не є екологічним, як стверджують «зоозахисники», а навпаки. Речі зі штучних матеріалів швидко псуються і не практичні. Тобто замість того, щоб купити одну натуральну річ і носити її кілька років із задоволенням та користю для власної шкіри, людина має купувати штучні речі з нафти кожного сезону, викидаючи зношені на смітник, де вони розкладаються на відміну від натуральних, сотні років, забруднюючи нашу планету. Тож уся ця «кампанія» – черговий, штучно створений тренд, популізм, який до «екології» не має жодного відношення. Більше того, «зоозахисники» маніпулюють свідомістю соціуму, викривлюючи факти і поняття, приховують справжню суть речей.
Наприклад, ГО «Єдина Планета», яка започаткувала в Україні кампанію «ХутроOFF» за заборону хутрових ферм, використовує у своїй агітації результати опитування за допомогою проєкту «Kantar online TRACK». Опитування замовив ще один «зоозохисний рух» за права тварин – «UAnimals».
«Природолюби», посилаючись на це дослідження, переконують суспільство, що «Більшість українців підтримують заборону хутрових ферм». Відповідно дослідженню 54% українців начебто «за», а 24% респондентів «проти» ідеї заборони хутрових ферм. 60% опитуваних становлять жінки і такий же відсоток – жителі Півдня України.
Розповідаючи про це дослідження, ГО «Єдина Планета» зазначає, що, цитуємо: «Опитування Kantar online TRACK репрезентує міське населення України, яке користується інтернетом у віці 18–55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіону».
Якщо ви не полінуєтесь і самі відвідаєте сайт проєкту «Kantar online TRACK» (https://tns-ua.com) за допомогою якого і робилося дослідження, то побачите, що «Єдина Планета» прибрала з опису проєкту одне важливе речення, а саме: «Обсяг вибірки 1000 респондентів». Тобто «за» заборону хутрових ферм проголосувало 540 користувачів інтернету і то запевняти, що вони є українцями не можна, бо документи у них ніхто не перевіряв і вони не проходили ID-ідентифікацію.
По-перше, 540 голосів – це близько 0,001% населення України, а зовсім не 54%; по-друге, у малих вибірках гранична похибка може бути дуже велика і сильно викривляти реальну картину, змінюючи її кардинально. По-третє, для цілісної оцінки ставлення українців до цього питання треба враховувати склад аудиторії, вікову групу тощо. Незважаючи на те, що в опитуванні зазначено, що всі ці показники враховувалися, «зоозахисники», чомусь не надали цих даних. Чому? Та тому, що це може вплинути на загальне уявлення про результати опитування і на їх достовірність. Наприклад, а вірогідно так і є, вся аудиторія цього опитування – це молодь, яка мешкає у великих містах. Чи можемо ми в такому випадку говорити, що це думка всієї країни, навіть думка 0,001% населення?
Разом з тим, незважаючи на все вищесказане, «зоозахисники» роблять основну ставку на це опитування, вимагаючи у влади прискорити прийняття законопроєкту: «Спираючись на дані дослідження, закликаємо Верховну Раду України невідкладно розглянути і прийняти законопроєкт № 2360, як того бажає народ України».
Але бажає чи ні народ України носити все штучне, вироблене в Китаї з російської нафти вирішувати вам, шановні читачі.
Роман НОВІКОВ
,фото bykvu.com,
Газета “Природа і суспільство”
