Повняться ліси дичиною

Хороше правило собі на замітку взяли в Уманській міськрайонній організації Українського товариства мисливців та рибалок: перш ніж щось знищувати, його спочатку потрібно створити. Інакше природа не витримає наруги. А відтак мисливці власними силами й коштами вирощують фазанів, диких качок та кабанів. У подальших планах — ще й дикі кролі та куріпки. Майже всю вирощену дичину випускають на волю. Лише незначну частину продають у приватні господарства.

— Почалося з фазанів, — розповідає керівник організації Юрій Мулько. — Полювали ми з друзями на Кіровоградщині. Ходили бур’янами. Раптом чуємо — хтось гукає: не стріляйте! Це мої!

Виявилося, що під ногами у мисливців снують маленькі фазани — їх господар розводить спеціально, аби збирали колорадських жуків на картоплі.

Юрій Мулько такими незвичайними птахами зацікавився. Вивчив усю наявну інформацію перед тим, як і собі спробувати розводити пернатих. Виявилося, що колись їх з успіхом розводили на Черкащині. Але 2000 року під час значного обледеніння птахи просто померзли, бо сильного холоду не переносять.

З допомогою членів УТМР уманці зібрали 100 яєць. Придбали спеціальний інкубатор. І от уже п’ять років розводять цих гарних птахів. Спочатку їх утримують та підгодовують у вольєрах на території господарства, а за чотири місяці одних відпускають до лісу, а інших продають. Попит є — адже в їжі птах неперебірливий, та й колорадів знищує вправно. Який господар відмовиться від такого захисту городу!

Цього року планують виростити до 1000 птахів. 250 з них уже випустили. Решта чекає свого часу у вольєрах.

Оцінивши місцеві умови, мисливці вирішили розводити ще й кабанів — адже вони фактично зникли в Уманському районі. Перших вепрів закупили в сусідів — на Звенигородщині, і справа, як то кажуть, пішла. Адже за хорошого догляду дикі свині швидко розмножуються. Лише торік їх побільшало на 80. Старше покоління вже на волі, у природному середовищі, а підсвинки чекають, доки підростуть.

— Хочемо відновити наші ліси, зробити їх такими, як були колись, — говорить Юрій Мулько. — Одного шкода — що не можна так просто ведмедів розводити. Адже ці тварини теж зникли з нашої місцевої фауни.

Можливо, уманський досвід перейме й решта організацій УТМР. Адже у природі все збалансовано — тож перед тим, як забирати у неї щось, потрібно, либонь, і віддавати.

Фото автора.