14/11/2020
1Рибалки, підприємці, активісти низки громадських організацій та органів місцевого самоврядування курортного Скадовська, сусідніх селищ Лазурне та Красне влаштували акцію протесту у місті на Чорному морі.
Вони висловилися категорично проти планів передачі у розпорядження Національного природного парку «Джарилгацький» всього острова Джарилгач та морської акваторії навколо нього. Учасники акції побоюються, що після такої «реформи» (її підтримують деякі високопосадовці Мінекології) заборонять чи істотно обмежать доступ на острів відпочивальників та промислових бригад, котрі виставляють на піщаних мілководдях вентері для вилову риби та креветок.
У нацпарку спростовують такі закиди. Але факт залишається фактом: навіть зараз наявність на острові двох господарів спричиняє проблеми та конфліктні ситуації. Зокрема, Скадовський лісгосп упродовж останніх років через встановлення заповідного режиму не отримує дозволів Мінекології на санітарний відстріл муфлонів, благородних оленей та ланей з популяції на острові, чиї кормові ресурси досить обмежені. Тож його перенаселення травоїдами за відсутності природних регуляторів-хижаків загрожує зникненням рідкісних рослин. Водночас цей відстріл раніше приносив господарству чималі гроші за рахунок продажу ліцензій українським та іноземним мисливцям. Тому учасники акції протесту вимагають організувати громадські слухання з приводу розширення нацпарку. І надалі приймати будь-які управлінські рішення лише з урахуванням думки місцевих жителів.
1 коментар
Igor Sheigas
Протягом 50 років (1960-2011рр) на о. Джарилгач велося організоване мисливське господарство. Острів славився серед мисливців багатьох континентів: полювання на водоплавну дичину, розведення та добування оленя, лані та муфлона. Контроль чисельності хижаків. (Угіддя Скадовському досвідному лісомисливському господарству були надані у користування розпорядженням РМ УРСР №436-р від 4 квітня 1960 р.).
Але 11 останніх років (з 2009-го) на острові спільно функціонують дві державні природоохоронні організації: ДП “Скадовське ДЛМГ” та Національний природний парк “Джарилгацький”.
Здавалося би – чому би не попрацювати? У Національних парках світу успішно існує одна з найкращих для людини “технологій” природоохоронного користування ресурсами. На відміну від біосферних та природних заповідників, регламент “Положення” про Парк не такий жорсткий. Дякуючи зональності території, він дозволяє на землях, переданих Паркам без вилучення, проводити, за необхідності, крім науково-дослідної, традиційну господарську діяльність (в тому числі – рибальство та регулювання чисельності диких тварин). Згідно “Проекту організації території” та узгодження з науково-технічною Радою Парку.
Здавалося би – узгоджуй і працюй!
Н е в и х о д и т ь!!!!
За 10 останніх років чисельність ратичних продовжує зростати та перевищила величину оптимальної чисельності, визначеної “Проектом організації та розвитку мисливського господарства”: олень благородний (шляхетний, асканійський) – переважають ялові самки та молоді олені (до 60% поголів’я); перевищення оптимальної чисельності – у 1,6 рази; лань європейська – у 1,9 рази; муфлон – у 4,1 рази.
Особливе занепокоєння викликає прогресуюче зростання чисельності місцевої популяції гірського барана-муфлона. Завдяки агресивній стадній формі комунікаційної та харчової поведінки, цей баран за короткий термін часу досяг чотирикратного перевищення чисельного оптимуму. Результати епізоотичних обстежень території о. Джарилгач спеціалістами Скадовського управління ветеринарної медицини виявили анатомічні дефекти та хвороби кінцівок, очей, а також рогових утворень, генетичні аномалії, паразитарні захворювання у муфлонів та деяких особин ланей, що призводить до відставання в рості та кахексії.
Процес нарощування загальної чисельності ратичних триває.
Громадські слухання та урахування думки місцевих жителів – це добре.
Але ж має бути якась доцільність!
Я намагаюсь, бо вірю у заповідну справу, та ніяк не можу побачити доцільності у організації Нацпарку “Джарилгацький” з його законодавчо неврівноваженим, збитковим та конфліктним існуванням на території існуючого Скадовського досвідного лісомисливського господарства, яке нехай не завжди досконало, але професійно логічно використовувало державний мисливський ресурс та протягом десятків років слугувало чи не єдиним джерелом валютних надходжень для Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Я не бачу логіки взагалі, тим більше державної, у тому, що не виконується (мисливським господарством чи Парком) регулювання чисельності перенаселеної острівної популяції муфлона, коли сотні самок різного віку та малюків, трофейних муфлонів-рогачів – гордих гірських баранів, змушені топтати та вигризати бідну степову рослинність, щоб не померти на степовій чужині, бо вже почалися хвороби. В той же час єгерська служба мисливського господарства, а також служба охорони Нацпарку не мають вільної копійки, щоб бодай лишній раз пройти культиватором чи плугом по межі новостворених лісових культур лоху, що регулярно горять улітку від необережних підпалів неорганізованих відпочивальників, або пройти по морю на моторі в пошуках горе-мисливців.
Не бачу.
Comments are closed.