19/09/2012
0Для броварчан ліс, як другий дім. Сюди ходять святкувати дні народження та весілля, кататися на велосипеді, просто гуляти чи навіть працювати з ноутбуком. Тут тихо, затишно, спокійно, і більш ніж достатньо свіжого та чистого повітря.
Звичайно, є тут і сумні та неприємні речі — кількість сміття на затишних галявинках перевищує усі можливі (та й неможливі) кількості. «Афіша-Бровари» вже проводила акцію-заклик до чистоти, адже ліс — улюблене місце відпочинку та релаксу для багатьох городян, і це місце треба берегти, а не загиджувати все, куди може дотягнутися людське свинство.
Щорічно у третю неділю вересня відзначається професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної промисловості України. Це — загадкові люди, які все життя працюють там, де всі інші відпочивають. Цьогоріч свято припало на 16 вересня.
Команда «АБ» завітала до лісників, щоб не тільки дізнатися про їхню роботу, а й подивитися на власні очі як вони живуть та працюють. Мабуть, це найкраща робота на планеті.
Біля «офісу» лісництва тихо, чистенько (сміття тут і не видно, хоча на інші лісові галявини іноді навіть страшно заходити), і дуже спокійно. Лісництво розташоване у старовинному будинку 1903 року, говорять, що колись це була панська оселя (пани знали, де в Броварах жити добре).
Ми поспілкувалися з одним із працівників лісу — Олександром Волевачем, якому підпорядковані усі лісники, технічні робітники, водій пожежної машини та інші члени команди Броварського лісництва.
— Олександре, розкажіть трохи про свою роботу.
— Є комунальне підприємство Дарницьке лісопаркове господарство, в структуру якого входить п’ять лісництв. Одне з них — Броварське лісництво. Воно займає площу 4 564 гектара. На території лісництва є об’єкти природоохоронного фонду: березовий гай та вікові дерева. Дуби та сосни. Це звичайні дерева просто вони дуже великі та старі.
Наші головні обов’язки: охорона лісу від пожеж, проводити санітарну рубку, прибирати старі дерева, щоб не розмножувалися шкідливі комахи. Після проведення санітарної рубки висаджуємо новий ліс. Тобто, спочатку ми його вирощуємо, а вже потім висаджуємо.
Але найголовніша наша задача, усе таки, — охороняти ліс від пожеж. Особливу увагу приділяємо профілактиці займань у пожежонебезпечний період, який офіційно починається першого квітня і продовжується до кінця жовтня, до початку сталої дощової погоди. Нами проводиться дуже велика робота для того, щоб попередити лісові пожежі.
Спочатку виходить розпорядження КМДА щодо заборони в’їзду до лісу у пожежонебезпечний період відпочиваючих, особливо автотранспорту. Під час обходів проводимо патрулювання, так само у святково-вихідні дні проводиться цілодобове чергування.
Укладено угоду з державною авіаційною базою, чергує гелікоптер. На балансі є пожежна машина та вежа. В цей період на ній завжди хтось чергує. Якщо є якийсь підозрілий дим — то по рації передають і ми вживаємо заходи.
— Ви давно працюєте у лісі? Чому обрали саме такий життєвий шлях?
— Лісничим я працюю вже два роки. Дід був пов’язаний з лісовим господарством, батьки, ну і я також вже пішов на лісогосподарський факультет. Це у нас сімейне.
— Тут такі романтичні будиночки, ви також тут живете?
— Це не будиночки, а лісові кордони. Це службові приміщення побудовані для того, щоб наблизити лісовий кордон до роботи, щоб запобігти якихось ЧП. Офіційно тут повинні жити лісники з родинами. Але, фактично, тут мешкають і ті, у кого родичі колись працювали у лісі. Це вже Київ, до речі, тут у людей київська прописка. Я хоч і мешкаю у Броварах, але їжджу на роботу до Києва. (сміється)
— Що входить в обов’язки лісника?
— У нас троє майстрів дільниць і у кожного по сім підлеглих лісників. У кожного лісника приблизно по 4 квартала (розміром 500×1000м, у нас тут близько 239 гектарів). Як працює? От він прийшов на роботу, спочатку щось робить, як то кажуть, в офісі, а вже після обіду відправляється на обхід. Знає, які у нього проблемні місця, куди треба обов’язково завітати. Щоб не було самовільних рубок, пожеж, щоб не засмічували…
— Відверто кажучи, ліс у нас дуже брудний: іноді заходиш і волосся дибки стає від кількості пляшок, пластику та іншого сміття…
— Звичайно, ми прибираємо по можливості. Але ж ви розумієте, що смітять набагато більше, ніж ми можемо прибрати. Раніше була державна лісова охорона, яка мала повноваження складати адміністративні акти. Нині такі повноваження забрали і лісники можуть тільки патрулювати і попереджати. Можна кілька разів на рік патрулювати з міліцією, але ж самі розумієте, що це крапля у морі.
— Які тварини живуть у нашому лісі і кого можна реально зустріти?
— Кабана, косулю, дикі кози. Попереджаючи ваше питання: лосі зустрічаються, але дуже рідко. Мені здається вони у Заліссі живуть і просто забрідають сюди. Але такі зустрічі з дикими тваринами можуть бути небезпечними. У мене якось брат до Вишгорода їхав — а там кабаниха переводила нащадків через дорогу, так пробила йому авто.
— А взимку є якісь методі боротьби з людьми, які вирубують ялинки?
— Охороняємо. Кожен лісник знає, де у нього росте молодий ліс і патрулюванню там приділяють особливу увагу. Але вирубують рідко, це ж центр, практично Київ. Якщо хтось і зріже дерево, то його швидко зупинить міліція і пояснюй тоді де ти його взяв і чому без документів.
— Розкажіть, чи є якісь поради, щоб не заблукати у лісі? Дивитися з якої сторони дерева росте мох чи щось інше?
— У нас кожна ділянка помічена стовпчиками з номерами ділянок, якщо ти приблизно знаєш де вони розташовані, то по цим стовпчикам можна вийти до цивілізації. От зовсім недавно мені ввечері дзвонили з МЧС, що заблукала людина. Чоловік телефоном повідомив біля якого стовпчика знаходиться, тож було нескладно його врятувати. Вже до Пухівки дійшов. Але враховуйте, що телефон не усюди приймає, тому будьте обережні.
— Що найкраще у вашій роботі і що найскладніше?
— На природі, у лісі, дихаєш чистим повітрям. А що складного? Ну так і не скажеш — роботи багато, пожеж багато. У цьому році, слава Богу, було мало, але це головний наш страх і біль… Займання поширюється блискавично, лісова підстилка починає горіти і погасити її надзвичайно важко. Крім пожежної машини у нас є лісовий плуг, яким територію по периметру обкопуємо, щоб пожежа не йшла далі.
Після розмови нам провели невеличку екскурсію по лісництву. Наприклад, на пожежну вежу лізти ні журналіст, ні фотограф не погодилися — високо і страшно, а поруч побути досить цікаво. В усіх подробицях роздивилися механічний ліфт на вежу: достатньо ногою відштовхуватися від драбини, щоб піднятися над соснами чи опуститися на рідну землю.
Ось така пожежна машина захищає ліс від пожеж. Але все-таки краще щоб у неї було поменше роботи. Друзі, будь-ласка, думайте про ту шкоду, яку можете завдати природі і людям, коли йдете на барбекю чи шашлики.
Нам показали і розсадник із молодим лісом. Цим міні-соснам десь рік і вже скоро їх висадять. Маленькі сосни такі ж чудові, як і усі малята — чимось схожі на курчаток — тільки зелені і… дерева.
Загалом лісництво чимось схоже на селянське господарство: тут усе поруч, всі один одного знають, вітаються. Тут міні-городик і жіночка збирає врожай гарбузів, дорогою зустріли жінку-лісник (вона обіцяла влаштувати кореспондентам АБ екскурсію по своїй ділянці), яка розказала куди їздила за грибами і який врожай зібрала. Все так тихо, спокійно, як у бабусі в селі.
Колектив «Афіші-Бровари» від усього серця бажає всім працівникам лісу здоров’я, особистого щастя і щоб їхня робота завжди була приємною та натхненною. А вам, дорогі броварчани, — розуміння своєї важливої ролі у збереженні лісу. Бережіть природу.
Фото: Денис Бойко
Дата створення:
18.09.2012
