16/09/2012
0Мисливська тема, яка пролунала на сесії районної ради (запит депутата Вікторії Процюк), знайшла своє відлуння і на мукачівському телебаченні, і на закарпатських сайтах.
Експозиція така: є організація районних мисливців, існує 80 років, по- різному називалася, але принцип один: якщо ти хочеш і маєш можливості, то можеш влитися в колектив і полювати собі на здоров’я. Але прийшов день перезавантаження, коли раз на 15 років необхідно отримати договір від влади на продовження своєї діяльності. Звичайно, тут можна згадати про нові умови існування (суцільне оприватнення), до яких не дуже пристосовані ні мисливці, ні закони. Кабани, які витоптують фермерський врожай, яких через підгодівлю нарощують ті ж мисливці для власних розваг і розваг начальства (до тих же фермерів зараз необхідно звертатися для узгодження меж), відсутність закону та бажання компенсувати збитки – це проблеми, які проявилися і які вимагають свого узгодження. Але ми зараз про інше. Ми зараз про складнощі, з якими зіткнулися при підписанні договору 500 мисливців і 500 рибалок Вино-градівщини. Про природу їх виникнення. Як пише сайт: «Представники товариства кажуть: їм відмовили (поставити підпис) і сільські голови, і директор Виноградівсь-кого лісгоспу, і голова Вино-градівської райдержадміністрації, і обласна організація УТМР». Не дуже віриться, що владу заболіли проблеми фермерів чи лісових звіряток. В країні, де полюють на людей, гроші та державу, та-кого роду сентименти можуть бути тільки прикриттям для більш глибинних інтересів. Але, можливо, помиляємося, можливо, є вагомі причини, про які не знаємо. Тому ми вирішили порозмовляти з одним з тих, хто не підписав –директором Виноградівського лісгоспу Василем Агієм.
– Василю Омеляновичу, ви мисливців не любите?
– 10 січня 2012 року Державне управління лісового господарства направило лист всім користувачам мисливських угідь області. Цей лист був безпосередньо направлений і Виноградівському УТМР. Цим листом повідомляється, що закінчується термін надання мисливських угідь у користування. У випадку зміни площ, жодним із користувачів не буде отримано ліміт на використання ліцензійних видів мисливських тварин. Це призведе до заборони полювання у 2012 році. У разі неподання матеріалів до 1.03.12 року згідно статті 22 Закону України про мисливське господарське полювання буде припинено користування мисливськими угіддями. Заступник начальника Управління Машура В. М. А матеріали на погодження Виноградівське УТМР мені надало 29.08.2012 року. Але згідно переліку документів, які подаються на затвердження, такого роду документи необхідно подавати не в територіальні органи, а в обласне управління лісового і мисливського господарства. Угіддя в користування надає обласна рада, це її компетенція. А до-кументи готує обласне управління лісового і мисливського господарства. Тому матеріали, які готував голова Виноградівського УТМР, зараз знаходяться в нашому управлінні. Поки не з’ясувалися ці нюанси, матеріали знаходилися в мене. І ось протягом цих трьох днів і виникли різного роду домисли, ніби я не хочу підписувати дозвіл. Порівняйте: 3 дні, які я вивчав документи і 3 місяці, які вони проґавили.
– Тобто вони не встигли і не за адресою звернулися?
– Як тільки отримали роз’яснення, то відразу на-правили документи в Ужгород. З одного боку я їх розумію, бо об’єм матеріалів величезний. Потрібно отримати дозвіл від всіх користувачів земельних ділянок, з якми межують угіддя. Це десятки тисяч підписів.
– Вони погодили?
– Не можу точно сказати, бо не встиг досконало вивчити матеріали, подані УТМР. Знаю тільки, що більшість товариств вже здали документи до обласного управління. Розгляд цих документів – це дуже великий об’єм роботи. Я цікавився, коли вони можуть бути розглянуті, мені сказали, що невідомо. Праці-вників відділу, який займається цим питанням, вже викликають у прокуратуру для пояснень про причини затримки. Але вони кажуть, що краще будуть ходити в прокуратуру і давати пояснення про затримку, ніж потім ходити в прокуратуру і пояснювати, чому відбулося порушення закону.
– А коли починається мисливський сезон?
– По кожній дичині окремо. По пернатих почався у серпні, по інших видах інші терміни. Але згідно розпорядження, з яким я вас ознайомив, з 6 серпня мисливські угіддя перейшли в державний резерв. Тобто зараз товариства не мають права проводити господарську діяльність на території угідь.
– І коли буде дозвіл отримано?
– Невідомо. Наприклад, у Львівській області це питання почали розглядати ще з лютого місяця, але дотепер ще не вирішено. Дуже великий об’єм роботи. Львівська рада три рази розглядала питання і три рази повертала на доопрацювання. Депутати не хочуть брати на себе беззаконні рішення.
– 15 років тому теж була така суєта?
– 15 років тому все було набагато простіше. Степан Попович мені розповідав, що він узгодив межі з колгоспами і кількома основними землекористувачами і все. А зараз тисячі користувачів. Я тільки уявляю собі, яка клопітка робота була проведена членами УТМР, щоб ходити і узгоджувати у власників чи то 3 гектара, чи 25 соток.
– Напевно, не всі хотіли й узгоджувати після тих кабанських справ.
– Можу тільки візуально судити по тим матеріалам, які встиг проглянути: є перелік прізвищ на цілий листочок, а підписів тільки три, а є, що все підписано. Підписів назбирали на 26 тис. гектарів.
– Дякуємо вам, що ви прояснили трохи ситуацію для наших читачів. Однак, коли зараз довіра до влади в суспільстві наближена до нуля, то всякі подібні затримки людьми сприймаються дуже боляче. Приходять в голову думки, що під, здавалося б, законним приводом людей зганяють з їхніх земель, з їхніх можливостей. Напри-клад, був раніше у простих людей вихід до моря, – тепер його немає, був скверик, – тепер немає, люди полювали, а зараз виникають складнощі. В одних випадках закони діють, а в інших не діють.
– Це дійсно проблема. Люди не вірять не тільки владі, люди перестали довіряти один одному.
– Над цим в нашій країні дуже енергійно працюють.
– Дійсно, створюються багато приватних мисливських господарств.
– Ви маєте на увазі об’єднан-ня, куди входять так звані вершки суспільства? Так вони, судячи з інтернету, недавно ліс підпалили?
– Це неправдива інформація. Я був на розширеній нараді, де цю ситуацію аналізували.
– Добре, не будемо це питання зараз чіпати. Хочемо відповідь на просте запитання: чому ви не бачите технології з цими угодами, межами, вивченнями і так ділі?
– Скажу чому. Ми провінція. До нас їздять відпочивати, а не заробляти. І це наша перевага. В Києві, Житомирі і т. д. вже давно створені приватні мисливські господарства. Ми ще не представляємо інтересу для цих людей.
– Поки що?
– Так, поки що. Тому створити громадську організацію в будь-якому форматі поки що можливо. Але якщо згадати, що ваша газета ще й духовна, то в Біблії пише, що кожен 7-й рік землі потрібно дати відпочити. Може хоч раз на 15 років дамо нашій фауні відпочити?
Знає Василь Омелянович бути з нами переконливим. І переконав… поки що. Вас ні? Одне питання ми так і не встигли вияснити: для чого всі ці папери направляти в Ужгород, створювати цей ажіотаж, коли на місці все можна було спокійно перевірити, узгодити, а в Ужгород надіслати тільки висновки. А, то просто з Ужгороду видніше. Чи може цікавіше?
