У дискусії – істина

На сторінках «Лісового вісника» (№7 (10) 2012 р.) під рубрикою «резонанс» було опубліковано відповідь із Міністерства екології та природних ресурсів щодо порушеної теми всихання цінних дубових деревостанів у заповідних урочищах.

Нещодавно на адресу редакції надійшов лист від Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства:

«Основною темою полеміки, яка виникла на сторінках журналу, є законодавчо обґрунтована доцільність і роль Міністерства екології та природних ресурсів України у питаннях призначення санітарно-оздоровчих заходів на об’єктах ПЗФ у межах земель державного лісового фонду.
Сьогодні на території лісового фонду Волинської області у структурі Держліс­агентства України функціонує 236 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 110 га (20%). Перші заповідні об’єкти були створені у 70-х роках минулого століття, і заповідалися вони з метою збереження високобонітетних на той час лісових насаджень. На жаль, сьогодні більшість із них – розладнані всихаючі деревостани.

«Санітарними правилами в лісах України», затвердженими постановою КМУ від 27.07.1995 №555, передбачено з метою запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, проведення санітарно-оздоровчих заходів.

Постійний моніторинг, який здійснюється працівниками лісового господарства за заповідними об’єктами, показує, що санітарно-оздоровчі заходи не дають бажаного ефекту. Разом із тим, отримання дозволів на їхнє проведення відбувається досить повільно, а лісопатологічні процеси за цей час не припиняються. Дерева ослаблені та сильно ослаблені переходять у категорію всихаючих і сухостоїв. Деревостани без ознак ослаблення ризикують бути уражені хворобами, втрачається доцільність заготівлі деревини як спеціального використання лісових ресурсів.
На репліку Мінприроди про те, що для виконання оздоровчих заходів у заповідному фонді потрібні ліміти, а волинські лісівники не дотримуються букви закону, зауважимо, що відповідно до статей 4, 10, 11 Закону України «Про рослинний світ», статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено встановлення лімітів на спеціальне використання природних лісових рослинних ресурсів загальнодержавного значення, тобто – на заготівлю деревини від рубок головного користування.

Законодавство не відносить деревину, яка заготовлюється під час проведення санітарно-оздоровчих заходів, а також інших рубок, пов’язаних із формуванням та оздоровленням лісів, до спеціального використання лісових ресурсів. Тому вимоги Мінприроди щодо встановлення лімітів на проведення санітарно-оздоровчих заходів є необґрунтованими.
Підставою для проведення санітарно-оздоровчих заходів є План санітарно-оздоровчих заходів. Такі плани затверджуються державними органами лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей (на територіях природно-заповідного фонду – погоджуються з органами Мінекобезпеки).

Відповідно до п. 6 «Правил поліпшення якісного складу лісів» (2007) у частині, що стосується об’єктів ПЗФ, у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пам'ятках природи, заповідних урочищах у виняткових випадках можуть проводитись окремі рубки формування й оздоровлення лісів лише на підставі наукового обґрунтування, рішень наукових або науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду, а також за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Мінприроди. Причому закон не говорить про обов’язкове обґрунтування або обов’язкове рішення науково-технічної ради. А що робити у випадку, коли заповідний об’єкт, зокрема – пам’ятка природи, заповідне урочище функціонують без відповідної установи ПЗФ, а перебувають під охороною звичайного суб’єкта господарювання?

Пункт 20 зазначених Правил передбачає, що санітарні рубки призначаються на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Мінприроди.

Для проведення рубок формування й оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку (п. 55).
Інших дозвільних документів для проведення санітарно-оздоровчих заходів «Правила поліпшення якісного складу лісів» не передбачають».

Головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій ШЕРЕМЕТА

Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник» (серпень 2012 №8/11)

Від редакції: зауважимо, що лісівники та екологи не мають працювати, як-то кажуть, по різні сторони барикад та бути один одному опонентами, а повинні спільно вирішувати питання, які виникають. Лише у тому випадку виграє природа.