Зауваження до проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Регламенту подання інформації про проведення рубок деревини у лісах»

Зауваження до проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Регламенту подання інформації про проведення рубок деревини у лісах»

Переш за все потрібно звернути увагу на суть того, що вимагає зробити розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 208-р (надалі Розпорядження) на виконання якого і розроблявся Міністерством екології та природних ресурсів України (надалі Мінекології) «Регламент подання інформації про проведення рубок деревини у лісах» (надалі Регламент), а тому як документ регуляторного впливу він був винесений на обговорення.

Так відповідно до цього Розпорядження Прем’єр-міністр України М.Азаров зобов’язав Державне агентство лісових ресурсів України (надалі Держлісагенство) забезпечити подання в електронній формі Мінекології:
щороку до 1 травня – наявних картографічної інформації про ліси і таксаційного опису лісових ділянок;
до 15 квітня 2012 р. – відомостей державного обліку лісів станом на 1 січня 2011 року.

Постільки термін виконання другого пункту вимоги Розпорядження (15.04.2012р) стосовно державного обліку лісів станом на 1.01.2011 року давно уже закінчився (і він напевно був виконаний Держлісагенством своєчасно), то можемо говорити тільки стосовно щорічного подання Держлісагенством наявної картографічної інформації про ліси і таксаційного опису лісових ділянок.

Саме ця вимога повинна була лягти в основу розробки Регламенту. А тому зупинимося на більш детальному аналізі і порівнянні, що вимагалося в Розпорядженні і що фактично було реалізовано Мінекології на його виконання.

По перше в Розпорядженні чітко сказано одне – забезпечити подання в електронній формі картографічної інформації про ліси і таксаційного опису лісових ділянок. Дане завдання зможе виконати лише одна структура – Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання

ВО "Укрдержліспроект", що відповідає пункту 7 Регламенту. Ця структура діє в складі Держлісагенства на яке згідно Положення покладено організацію ведення лісовпорядкування і державного лісового кадастру та обліку лісів.

ВО "Укрдержліспроект" у своєму розпорядженні має відповідне програмне і технічне забезпечення, відповідні ліцензії на виконання певних робіт пов’язаних з геодезичними роботами та допусками до картографічних матеріалів, а також її працівники володіють відповідними навиками цієї роботи.

Проте крім вище згаданого необхідне вирішення таких завдань з їх фінансовим забезпеченням:
розробка (а можливо вдосконалення) відповідного програмного забезпечення, з можливістю використання (з придбанням) його лісокористувачами з метою внесення ними поточних змін в матеріали лісовпорядкування (картографію і по видільну базу даних);
ведення ВО "Укрдержліспроект" повидільної картографічної бази в процесі безперервного лісовпорядкування;
укладення договорів ВО "Укрдержліспроект" з лісокористувачами на обробку отриманих змін у матеріалах лісовпорядкування і ведення по видільної бази даних.

Настільки мені відомо, то в розпорядженні цього об’єднання для виконання поставлених Розпорядженням завдань є і відповідні напрацювання по програмному забезпеченню. Так ВО "Укрдержліспроект" створений банк даних "Лісовий фонду України", який складається з трьох баз (частин): бази даних повидільної таксаційної характеристики ділянок лісового фонду, бази даних повидільної картографічної характеристики і бази нормативно- довідкової інформації (НДІ) (рис.1)

Рис.1. Блок-схема банку даних «Лісовий фонд України

Картографічна база даних (КБД) створена і існує в стандартному середовивищі на Turbo Pascal, розробленому науково-виробничим об'єднанням "Орбіта", за назвою "АІКС-лісгосп". Система «АІКС-лісгосп» реалізує наступні функції:

• введення та коригування картографічної топооснови з використанням класифікатора картографічних об'єктів та бібліотеки довільних зразків;
• формування та підтримання архіву картографічної інформації на засобах зовнішньої пам'яті;
• формування та ведення бази довільних графічних та агрегованих графічних зразків;
• відображення карт та їх фрагментів за рівнем територіального охоплення з розподілом на виділи і квартали;
• оброблення картографічних зображень: фарбування контурів, кольорове фарбування площадних об'єктів з урахуванням тематичного напрямку карти та маштабування карти;
• нанесення на електронні карти картографічних умовних знаків різних топографічних об'єктів і лісових насаджень, а також таксаційних формул на виділах і кварталах;
• вивід в інформаційне вікно, сформоване на фоні електронної карти довідкової інформації виділу, кварталу, лісництва з урахуванням тематичного напрямку карти;
• формування та відображення на моніторі карт-схем лісонасаджень лісгоспу;
• формування та відображення на моніторі тематичних карт лісництва: планів лісонасаджень лісництва, планів розміщення ягідників, лікарської та технічної сировини, планів господарських заходів;
• формування архіву відеокомп'ютерних зображень та організація доступу до відеокомп'ютерних зображень;
• друк картографічних матеріалів.

А без функцій, якими володіє система «АІКС-лісгосп» (або їй подібна, що буде створена) не можливо вирішити позитивно і реально (якщо це дійсно потрібно зробити) поставлених завдань подання в електронній формі картографічної інформації про ліси і таксаційного опису лісових ділянок.

Можливо ця система потребує і доопрацювання (а можливо і нового створення), але її також потрібно впроваджувати у виробничу діяльність, як постійних лісокористувачів (лісгоспів Держлісагенства і Мінагропроду України, комунальних лісогосподарських підприємств), так і власників лісів, а також орендарів земель лісового фонду (в Полтавській області вони орендують близько 10тис. га лісів згідно заключних договорів до внесення змін в Лісовий Кодекс у 2006 році). А все це потребує часу і відповідного фінансового забезпечення Так що ствердження пункту 4 пояснювальної записки до проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Регламенту подання інформації про проведення рубок деревини у лісах» стосовно того, що реалізація проекту наказу не призведе до додаткових фінансових витрат аж ніяк не відповідає дійсності.

Решта вимог в Регламенті є надуманими, бюрократичними і ніяк не відповідають вимогам Розпорядження та і в загалі будь-яким діючим нормативним документам у лісовому господарстві, а в разі їх прийняття та виконання це призведе лише до збору нікому не потрібної щомісячної інформації (1.1. Інформації про видачу спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування; 1.2. Інформації про видачу спеціальних дозволів на проведення інших рубок деревини у лісах, пов'язаних і непов'язаних з веденням лісового господарства).

На виконання (помісячного!) збору цієї інформації буде задіяно значну кількість інженерно-технічних працівників лісового господарства по всій Україні, тим самим вони будуть відволікатися від виконання своїх основних посадових обов’язків, в тому числі і в питаннях забезпечення дотримання діючих нормативних документів у лісовому господарстві. Проте навіть у випадку надання Держекоінспекції цієї інформації, напевно у письмовому вигляді (нам залишається лише здогадуватися, постільки у Регламенті це не визначено, як і не наведено самі додатки № 1 і № 2, але достовірність то її потрібно завірити підписом і офіційною реєстрацією про надання), то ця інформація не буде корисною, а просто перетвориться в стоси нікому непотрібних паперів – оперативно і ефективно її опрацювати неможливо, а тим більше пов’язати та співставити її з реальними змінами у базах даних повидільної таксаційної характеристики ділянок лісового фонду і повидільної картографічної характеристики лісовому в електронному вигляді. Тому ствердження в п.5 аналізу регуляторного впливу проекту наказу Мінекології «Про затвердження Регламенту..», що рівень можливості впровадження акта є високим, оскільки органи виконавчої влади та лісокористувачі, що забезпечують прийняття рішення про заготівлю деревини, мають належну матеріально-технічну базу та висококваліфікованих працівників зовсім не відповідає дійсності в частині матеріально-технічної бази для вирішення позитивного даного питання – в лісгоспах відсутні базах даних повидільної таксаційної характеристики ділянок лісового фонду і повидільної картографічної характеристики лісовому в електронному вигляді, працівники не мають можливості працювати в цих базах для внесення поточних змін.

А тепер висловлю свої зауваження і поставлю запитання, які ще виникають після прочитання даного Регламенту.

Не зрозуміло що це за Організація, яка відповідно до пункту 4 Регламенту буде уповноважена Мінприроди збирати інформацію від Держекоінспекцій. В Розпорядженні про це згадується ні слова. Яка її роль і завдання?

Для чого лісокористувачам відповідно до пункту 5 Регламенту подавати територіальним органам Держлісагентства інформацію по формі додатку № 2 (і знову який він додаток № 2? Його і додатку № 1 немає на сайті Мінекології!)? Що органи Держлісагентства будуть робити з нею в подальшому? Для чого вона потрібна в управліннях лісового і мисливського господарства? Це, що лишня бюрократична щомісячна писанина, постільки ціль надання інформації органам Держлісагентства не визначена?

А де в системі контролю орендатори лісів, про яких я згадував вище? Вони нічого нікому не зобов’язані подавати? Чому постійно про них забувають при написанні нормативних документів? Вони так само ведуть лісове господарство як і постійні лісокористувачі.

В той час коли в державі подання різного роду інформації яка стосується і лісового господарства останнім часом зменшується (наприклад статистична звітність подається 1 раз в квартал, податковій інспекції відповідно ст.. 332.1 Податкового кодексу інформація про перелік лісокористувачів яким видано лісорубні і лісові квитки – раз в квартал (до 2011 року було щомісячно), то у даному Регламенті ми навпаки нажаль бачимо зворотній процес – процес бюрократизації і писанини, який не дасть позитивних результатів для виявлення незаконних рубок, а лише збільшить бюрократичний впливу на діяльність суб’єктів господарювання –лісгоспи.

А якщо ще врахувати забюрократизованість роботи Держекоінспекції (судячи по інспекції в Полтавській області), то збір інформації визначеної даним Регламентом не обмежиться – в доповнення приписами, вимогами, листами, телеграмами будуть затребувані від лісокористувачів надати копій інших документів, які стосується відводу і таксації лісосік, а також самого виконання рубок. Для аргументації цього твердження додаю лише три скановані копії телеграм, які постійно надходять від Держекоінспекції в Полтавській області. Навіть появився новий вид перевірки – ОБСТЕЖЕННЯ, яке проводиться самостійно інспекторами без присутності постійного лісокористувача, а потім під це ОСТЕЖЕННЯ вимагають надати документи. То що тоді можна очікувати від Держекоінспекції на виконання затвердженого Регламенту в питанні надання інформації?

Необхідно також відмітити, що визначеного в Регламенті поняття «іншихрубок деревини у лісах, пов'язаних і непов'язаних з веденням лісового господарства» уже не існує після прийняття постановою Кабміну від 12.05.2007р № 724 «Правил поліпшення якісного складу лісів». Є рубки формування і оздоровлення лісів, назви яких використовуються і в статистичній звітності.

В доповнення 3 скановані копій телеграм

Головний лісничий Полтавського державного лісогосподарського

підприємства «Полтаваоблагроліс»

16 серпня 2012 року