Волинський фермер вирощує гриби на власному хуторі
Фермерське господарство Степана Чабана, що на Ковельщині, видає на-гора понад сто тонн грибів у рік. Чоловік разом зі своєю працьовитою родиною – дружиною Мирославою Павлівною, сином Павлом, невісткою Оленою та онуками, нині живе на власному хуторі Ставеччина неподалік села Шкурат.
Свою оселю Чабани звели на голому місці. Посеред поля побудували добротний будинок, посадили сад, виноградник, звели теплицю для вирощування овочів, провели світло, телефонну лінію, проклали дорогу з твердим покриттям. Одне слово, створили чарівний оазис у глибинці поліського краю. Місце для проживання, як з’ясувалось згодом, вибрали не випадково. Виявляється, неподалік нинішнього маєтку Чабанів ще за Польщі знаходилося поле, яке належало рідному дідусеві Мусію. Він також любив господарювати на землі. А піщані неугіддя, які дали фермеру, Чабани засадили лісом. Його планували використати для опалення теплиць.
За досвідом вирощування печериць Степан із сином спеціально поїхали до Польщі. Адже там щороку збирають приблизно 400 тисяч тонн таких грибів, тож Польща – лідер у Європі у цій галузі. Там волинські фермери-початківці вивчали технологію вирощування продукції, приготування спеціального компосту, добрив для швидкого росту печериць тощо. Син Павло закінчив польський інститут овочівництва, де вивчав грибну справу. Отож, отримавши певні знання, батько і син повернулися на рідну землю хазяйнувати. У сусідньому селі Пісочне купили напівзруйноване приміщення колишнього свинарника, відремонтували і перепрофілювали під теплицю для вирощування печериць. Знадобився і ліс, що вже підростав, адже у теплиці необхідно щодня підтримувати відповідну температуру, аби збирати круглий рік гриби. Тепер Степан має 300 кілограм печериць щодня.
– А могло б бути і більше, якби не бюрократичні перепони чиновників, – скаржиться фермер.
Степан Чабан уже довго намагається, на жаль, безуспішно, отримати ліцензію на видобування торфу, який є основним компонентом виробництва спеціального компосту. Наразі фермер привозить його з Польщі. Затрати на доставку компосту, звісно ж, закладаються у ціну кінцевого продукту (вартість одного кілограма волинських грибів нині коштує 14 гривень).
Кілька місяців тому грибних справ майстер звернувся за допомогою до обласних депутатів, щоб ті дозволили йому користуватися надрами торфового родовища «Шкуратівське» з метою геологічного вивчення території, включаючи і дослідно-промислову розробку родовища. Подарував обранцям області ящик шампіньйонів, а у замін почув чергову обіцянку.
На знімку: Фермер Степан Чабан
