Комментарии и предложения по лесной стратегии участников рабочей группы Минприроды

Прошу обратить внимание, что объемные, развернутые предложения и комментарии публикуются отдельно. М.П.

Харачко

4. Дослідження та освіта

Додати пункт Відновити підготовку бакалаврів та магістрів у профільних ВНЗ за напрямом «Агролісомеліорація» в межах пункту Забезпечення екологічної стійкості та підпунктів:

• розвиток захисного лісорозведення та агролісомеліорації;
• охорона ґрунтів та вод, збереження видів та біорізноманіття;
• збереження лісів, що утворилися природним шляхом на деградованих та землях сільськогосподарського призначення, що не обробляються;
• підтримка водоохоронної та грунтозахисної ролі лісів;

1. IV. Шляхи реалізації стратегії згідно стратегічних цілей

III. Стратегічні цілі

1. Забезпечення екологічної стійкості

збільшення площі лісів, підвищення стійкості та якості лісів, нарощення екологічного та ресурсного потенціалу лісів;

можна досягти шляхом розширення переліку аборигенної дендрофлори, що відповідає складу корінних деревостанів та типів лісу на зрубах, в рекомендованих типових проектах лісових культур та налагодити вирощування цих видів на лісових розсадниках

боротьба з інвазійними чужорідними видами;

по дендрофлорі – можлива після затвердження Міністерством охорони довкілля «Переліку інвазійних видів». Тоді вносимо зміни в навчальні програми, готуючи спеціалістів, що знають про заборону вирощування; вводимо заборону на виробництві та рекомендації про видалення цих видів під час доглядових та санітарних рубань

збереження біологічного різноманіття;

по дендрофлорі – використовуємо інфо. з перелічених вище пунктів. Для відновлення біорізноманіття після пожеж необхідно на розсадниках вирощувати характерні для пожежонебезпечних територій чагарники та трав’янисті рослини, що не відновлюються після пожеж та  висаджувати (висівати) їх під час лісовідновних робіт. Цим самим ми пришвидшимо відновлення тваринного світу на територіях пошкоджених вогнем

розроблення системи захисту насаджень від шкідників та хвороб лісу

можливе на національному рівні шляхом створення та налагодження роботи регіональних лабораторій для постійного моніторингу (можливо на об’єктах ПЗФ ч загалом по всіх ЛГ підприємствах) появи шкідників чи розвитку хвороб. Тоді можна швидко реагувати, розробляючи стратегію та заходи зменшення негативного впливу шкідників та хвороб на лісові насадження в межах природних зон чи інших територіальних одиниць де можливе їх поширення та розвиток. Тобто має бути он-лайн карта з інформацією про появу, тоді сусідні підприємства бачать загрозу і можуть детальніше оглянути свої насадження на предмет виявлення шкідників та хвороб. При вказуванні виділів можна систематизувати інформацію і побачити з якими таксаційними та ін. показниками насадження є найбільш вразливі. Після цього розробка заході та впровадження їх в межах регіону і подальший моніторинг.

Осадчук

Пропозиції ГО «ЛІіС»

до проекту “Структура Державної стратегії управління лісами України до 2035 року”

У проекті “Структура Державної стратегії управління лісами України до 2035 року” відсутнє бачення розвитку недеревинних ресурсів лісу (НДРЛ) як одного з напрямків сталого лісокористування. Використання НДРЛ сприятиме в першу чергу:

– збалансованому розвитку у регіоні заготівельних і переробних галузей;

– появі нових робочих місць;

– збільшенню додаткових надходжень у місцеві та державні бюджети, прибутків для лісової галузі та населення;

– розвитку рекреаційного природокористування.

Для успішного розвитку заготівлі та переробки НДРЛ, необхідно втілити наступний план дій:

• розроблення законодавчого механізму взаємодії державних лісових підприємств і приватного бізнесу на основі партнерських відносин із закупівлі рослинної сировини і легального просування продукції на ринки України і за кордон;
• використання НДРЛ поряд з туризмом і рекреацією як ключового напрямку експлуатації відновлювальних ресурсів, які забезпечують збереження біорозмаїття;
• впровадження передових технології природокористування з повним циклом заготівлі й переробки НДРЛ;
• вивчення ресурсного потенціалу та розроблення регіональних нормативних баз з їх збору щодо конкретних лісових угідь;
• визначення оптимального цільового призначення кожної ділянки лісу для створення кадастру НДРЛ;
• створення плантацій дикоросів;
• виробництво інноваційних видів продукції з використанням технологій швидкого заморожування і вакуумної упаковки тощо.

• Завідувач каф. ботаніки, деревинознавства
• та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України,
• керівник Лабораторії деревинознавства ГО «ЛІіС»,
• д. с.-г. н., професор                                                                                                      Л.С. Осадчук

Алексіюк

Прошу врахувати наступні пропозиції:

 2) Проблеми лісового господарства, для розв’язання яких розроблена Стратегія:

• Відсутність публічної повноцінної інформації про стан лісів і обсяги заготівлі деревини, викликають суспільне занепокоєння. Вирубка лісів проходить досить інтенсивно, є явні побоювання, що одної миті ліс може закінчитися. Не зрозумілою є також успішність та заможність окремих керівників лісової галузі, що значно обурює на фоні загального зниження благополуччя Українців.
• Процедура з «Оцінки впливу на довкілля», яка мала на меті стати майданчиком для пошуку компромісу між населенням та лісокористувачем, щодо спільного лісокористування, перетворена на формальність. Передбачено законом «усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду» потребують публічного обговорення, натомість проходить обговорення загального планування лісогосподарського підприємства без наведених конкретних ділянок, які будуть зрубані. Фактично неможливо з прогнозувати на декілька років який ліс «всохне» та потребуватиме суцільної санітарної рубки. Фактично це є підміною понять, що досить часто зустрічається в лісовому господарстві.
• Відсутність чіткості формулювань в законодавстві дозволяє виконувати маніпуляції при яких, буд який працівник може бути притягнутий до відповідальності, адже окремі норми є не чіткими та можуть тлумачитись по різному. Існує також «ручне управління» шляхом надання усних вказівок. Це призводить до деморалізації будь-якої людини, а низьке та не виправдане матеріальне та технічне забезпечення працівників «первинної ланки» (майстер лісу, помічник лісничого, лісничий), призводить до корупційних ризиків та втрати кваліфікованого персоналу.
• Відсутність для прикладу державних актів на право лісокористування призводить до безповоротних втрат лісового покриву, а відсутність контролю за лісом, не лише зменшує їх продуктивність, а призводить до їх зникнення.
• Нажаль лісова наука взагалі не потрібна нашому виробництву. Складно уявити, але через відсутність чіткого законодавства науковці повинні в пів легальний спосіб отримувати дослідний матеріал. Надмірна активність екологічних рухів призводить до парадоксальних речей коли два керівника керують одним лісовим масивом (один без вилучення). Екологи це в першу чергу науковці, які повинні надавати чіткі рекомендації спираючись на реальні дослідження.      
• Розроблені відкриті реєстри діяльності підприємств, утворюють більше питань чим відповідей. Відсутні ключові дані про об’єми деревини на окремій ділянці за різними джерелами (матеріали лісовпорядкування, матеріали відводу та приймання деревини) спонукає до сумнівності, чесності працівників лісової галузі. Наявність технічних проблеми та ряд помилок вказує на небажання даний напрям розвивати.           

III. Стратегічні цілі

• Створення прозорої відкритої системи управління лісовими ресурсами України (ІТ рішень), повинна надати правдиві відповіді на питання: скільки лісів є на даний час, якої вони якості, які обсяги вирубок відбуваються та чому саме такі? Чи не було махінацій з деревиною при заготівлі та її продажі? Як буде відновлено ліс та чи будуть вчасно проведені відповідні заходи? Головним має стати довіра суспільства до даної інформації, шляхом прозорості, відкритості, аналітиці та деталізації.
• Приведення законодавчої бази до реальності, дозволить кожному працівнику лісової галузі керуватися законодавством а не почуттями страху. Законодавство повинно врегульовувати окремі технологічні процеси а не зупиняти виробництво через окремі норми закону із корупційним підтекстом.
• Створення системи «соціального ліфта» дозволить відсіяти не чесних на руку керівників, до роботи яких є явні зауваження. Трудові колективи повинні отримати більше повноважень при прийнятті окремих управлінських рішень, адже незрозумілий надмірний успіх родини керівника досить часто залежить від його посади, а колектив зазвичай здогадується та не може нічого вдіяти. Що є фактичним обкраданням інших.