«Наш» дуб захистить модрину

Гожого липневого дня, коли проходив обласний конкурс звалювальників, директор Ніжинського держлісгоспу Юрій Болоховець запропонував представникам обласних і місцевих ЗМІ прес-тур ніжинськими лісами. В дорозі молодий енергійний керівник відповідав на запитання журналістів і розповідав, над чим працює очолюване ним лісогосподарське підприємство.

"Лісові культури були, є і залишаються "обличчям" нашого держлісгоспу",— підкреслював він.
Кореспонденти дійшли висновку, що ніжинці у дружбі з наукою і не бояться експериментувати. Впродовж останніх років займаються вирощуванням дуба звичайного у закритому грунті. І модринами, деревами, які тільки-но стали приживатися в нашому регіоні.
У зацікавленій розмові час спливав непомітно, а шлях привів нас до Іржавського лісництва : журналістів зустрів лісничий Володимир Шапошнін.

Ми здивовано побачили цілісінький двір з дровами у контейнерах. А Юрій Болоховець із задоволенням пояснив, що цей хороший досвід з контейнерами запозичено у сусідів-білорусів. Дубові й березові дрова готуються на експорт, а також для опалення місцевих закладів освіти і дитячих садків, лікарень і адмінустанов.

А тему про експерименти ми продовжили зі своїм гідом — інженером з лісовідновлення держлісгоспу Наталією Демочкою. Ця невтомна жінка справила на журналістів гарне враження. Відчувалося, що вона лісівник за покликанням і віддала обраній професії майже три десятиліття. ( Ми з приємністю дізналися, що Наталія Демочка напередодні свята 8 Березня була нагороджена Почесною грамотою Кабінету міністрів України).

Наша мандрівка у світ природи розпочалася.

Впродовж останніх десяти років ніжинське лісогосподарське підприємство в середньому створювало 170-190 га лісових культур. За головними породами — сосна звичайна та дуб звичайний. Крім того, створюються лісові культури ялини, вільхи чорної, берези та дуба північного. Отож щороку вирощується 2300 тис. штук стандартних сіянців. А у 2008 році держлісгосп почав займатися вирощуванням сіянців із закритою кореневою системою. Вже створено 45,9 га лісових культур дуба звичайного — на цій площі висаджено 159 тис. шт. сінців. З цією метою збудовано 3 теплиці, де вирощується 60 тис. шт. сіянців із закритою кореневою системою. Побудовано й парники для зеленого живцювання: тут ростуть декоративні породи (самшит, ялівець, туя). Закладена шкілка — 0,04 га.

Наталія Демочка зазначала, що постійна лісонасіннєва база використовується для насінництва та селекції. Щороку підприємство заготовляє 6-7 тонн лісового насіння, а в урожайні роки заготівля насіння дуба звичайного становить 10-15 тонн. До того ж, останнім часом значно збільшився асортимент порід. Наприклад, торік держлісгосп заготовив 7021 кг лісового насіння в асортименті 21-ї породи.

Як підсумував Володимир Перев’язко, головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства (саме він і розробив екскурсійний маршрут для представників ЗМІ), Чернігівщина взяла курс на насінництво, на вирощення якісного садивного матеріалу. І такі лісництва, як Іржавське, будуть базовими.

Журналісти ближче "познайомилися" також і з генетичними резерватами, завдяки яким можна отримати високоякісний матеріал для закладання високопродуктивних та біологічно-стійких лісів. На підприємстві нараховується 55,9 га генетичних резерватів. Серед них — модрина європейська (5,7 га), сосна Веймутова (2,1 га), дуб північний (1,3 га), дуб звичайний (46,8 га).

Під час екскурсії ми дізналися, що всі генетичні резервати — унікальні насадження, до складу яких входять реліктові дерева.
Так, у кв.20, вид.20, площа 1,3 га — генетичний резерват, постійна насіннєва ділянка дуба північного (бореального), вік насадження 104 роки. А у кв. 5, вид. 20, площа 2,1 га — генетичний резерват сосни Веймутова, вік — 99 років. Дерево також швидко росте і невибагливе до грунтів.

Побували журналісти і на постійних лісонасінних ділянках. До речі, у держлісгоспі їх налічується 241,7 га. Саме вони й забезпечують потреби господарства в насінні для заліснення лісокультурних площ. Нам хотілося побачити і плюсові дерева. На підприємстві їх 28 : модрини європейської —6, дуба звичайного —16, дуба північного —2, сосни звичайної —4.

У кв. 20, вид 24, площа 2,4 га — експериментальні культури, створені садінням сінців сосни звичайної, ялини європейської та модрини європейської. Метою дослідження, як пояснила гід, є спостереження за приживлюваністю, ростом і розвитком різних порід.
А найкращі культури модрини, з якою у Придеснянському краї пов’язуються великі сподівання, це — змішані культури з дубом, буком, ялиною і ялицею. Модрина —надзвичайно красиве дерево , яке вирізняється високою екологічною пластичністю. І при зміні умов легко регенерується (особливо коренева система), що забезпечує вітростійкість та підсилює ґрунтозахисні властивості.
Нас, представників творчої професії, модрина привабила і зачарувала.

Маємо надію, що ця лісокультура "освоїть" Чернігівщину. Звісно, завдяки лісівникам. Виважені, науково обґрунтовані пояснення нашого гіда Наталії Демочки і головного спеціаліста обласного управління лісового та мисливського господарства Володимира Перев’язка збагатили журналістів новими знаннями про отчий край і його зелені масиви.