06/08/2012
0МНС припускає, що причиною масштабних пожеж у Херсонській області та Криму може бути підпал. Чи переростуть підозри у кримінальні справи?
Лісові пожежі — регулярне лихо і кримського лісу, і Херсонщини. Тільки 29 липня на території двох сусідніх районів — Цюрупинського і Голопристанського — сталися серйозні лісові пожежі. За даними Територіального управління МНС у Херсонській області, станом на 1 серпня пожежу у Гладківському і Збур’ївському лісництвах було ліквідовано. За фактом підпалу порушили кримінальну справу. Знайшли підозрюваних. За основною версією слідства, винні в масштабній лісовій пожежі наймані трактористи.
Насправді пожежі в Херсонській області не таке вже рідкісне явище. І не завжди винні в тому аномальна спека і засуха. Як говорять жителі села Стара Збур’ївка (пожежа від Таврійського дійшла практично до цього населеного пункту), за останній місяць в Гладківському лісництві вже виникали пожежі. Співробітники лісомисливських господарств стверджують, що винні безвідповідальні туристи і відпочивальники. Подібні заяви змушують засумніватися в їхній точності. Річ у тім, що ці лісові масиви розташовані поза туристичними маршрутами і сторонні так далеко від основних магістралей забиратися не будуть. Та й не грибний зараз час. А ось свідомі підпали сповна можуть мати місце.
На думку еколога Михайла Підгайного, основні причини пожеж — це засуха і спека. «Але є, — говорить еколог, — і глибша причина: горять соснові посадки. Тобто ліс, насаджений на півдні в умовах дуже спекотного, сухого клімату людьми. І в таких умовах соснові ліси просто не можуть не горіти в принципі. Через степовий клімат хвойний опад, засохлі гілки і дерева не перегнивають. Тут це все потихеньку накопичується, і, якщо не відбуваються регулярні низові пожежі (коли все згоряє внизу, а дерево продовжує рости), врешті-решт утворюється стільки опаду, що трапляється дуже сильна верхова пожежа, яка ущент знищує цей насаджений ліс, як це було 2007 року. Крім того, складається парадоксальна ситуація, яка стосується лісів на півдні у всьому світі. Наприклад, у 60-70-ті роки через низку обставин пожежі не всі гасилися, низові пожежі потихеньку прибирали цей опад. А зараз пожежі прагнуть гасити всі. А це перетворює ліс на бомбу сповільненої дії. Рано чи пізно трапляється катастрофічна верхова пожежа».
Як стверджує Валентина Василівна, мешканка Старої Збур’ївки, зловмисні підпали стали практикуватися в Херсонській області ще з 2006 року. Тоді лісові пожежі не були такими масштабними, їх швидко гасили, а деревину списували. Але 2007 року в Цюрупинському і Голопристанському районах вигоріло 7 тисяч гектарів лісу. Велика частина згорілої деревини «пішла» до Туреччини. Тепер місцеві жителі впевнені, що, спалюючи лісові насадження, «зацікавлені особи» організовують своєрідний бізнес: згорілий ліс вважається некондиційним і його недорого (за європейськими мірками) можна продати до Туреччини для виробництва тари. Тим паче що за фактом знищення лісових насаджень всі кримінальні справи «зависли» і винних не лише не покарали, але навіть не знайшли.
Михайло Підгайний уточнює також: «Важливий момент — наші ліси не природні. Коли вони вигоряють, з’являється привід посадити новий ліс, як це було 2007 року, коли «зарили» в землю близько 20 мільйонів гривень. Підпал 2007 року був організований штучно, ліс спалахнув у 5—6 місцях одночасно при сильному вітрі. Існує явна комерційна вигода ліс спалити, а потім його продати. Так було 2007 року, але зараз ситуація інша, це стає менш вірогідним. Зараз три тижні вже страшна спека, а пожежі не настільки масштабні. Зараз з цим більше борються. Сподіватимемося, що зараз цього не станеться. Хоча, якщо засуха триватиме ще два-три тижні, може повторитися катастрофа 2007 року десь у іншому місці».
ПОЖЕЖІ У КРИМУ ОСОБЛИВО СКЛАДНІ
До ранку вчорашнього дня сили МНС і громадськість, притягнені до гасіння пожежі в лісі над Ялтою, практично досягли перемоги над вогнем, який почав бушувати ще 30 липня. Величезні об’єми води, скинуті з літака і вертольотів по осередках пожежі, дали результат — вранці ялтинці могли спостерігати три несильні осередки вогню. Допоміг, хоча і не вирішальним чином, невеликий дощик, що пройшов уночі. Стих і вітер, а це понизило швидкість поширення вогню. Пожежники МНС заявили, що до кінця дня існуючі осередки будуть згашені. Тепер немає загрози як лісу, так і магістральному газопроводу Бахчисарай-Ялта, який проходить територією гірничо-лісового заповідника через плато, недалеко від місця, де бушувала пожежа.
На території Криму особливо страшні пожежі в Ялтинському гірському амфітеатрі. Гасити їх неймовірно складно. Ліс горить на схилі із нахилом у 60—70 градусів, там немає доріг, туди не можна під’їхати на якійсь техніці, там спека понад 60 градусів, дим, рови і каменепади, там надзвичайно небезпечно. Пожежники можуть дістатися туди тільки з ранцевими вогнегасниками, які називають «прискалками», а для лісової пожежі це практично нічого. Пожежу гасили за допомогою літака і двох вертольотів, які черпали воду в морі і скидали над осередками пожежі. До «роботи» було залучено понад 680 осіб, близько 70 одиниць різної техніки, але для гасіння «уручну» на такій площі цього недостатньо. Тому МНС і оголосило про набір волонтерів для гасіння пожежі. Добровольці проходили інструктаж з техніки безпеки і методів локалізації вогню і допомагали пожежникам.
Повідомлення про причини пожеж у Криму також щоразу насторожують. Кілька разів вони пояснювалися самозагорянням лісу, хоча спроби відтворити цей досвід штучно нічого не дали. Цього разу міліція повідомляє, що їй вдалося виявити «зловмисників», це нібито два хлопчаки… з Тернопільської і Одеської області. Чи підтвердиться ця версія — покаже слідство.
Але знаковим є вже те, що вчора під час брифінгу в МНС України директор Департаменту управління рятувальними силами Григорій Марченко визнав, що є підозри щодо навмисних підпалів у Херсонській області і АР Крим. Але чи переростуть ці підозри у конкретні розслідування і кримінальні справи?
Загалом же, як повідомив Григорій Марченко, тільки минулої доби (мається на увазі 1 серпня) в Україні сталося 525 пожеж, з них 300—400 — це пожежі в природних екосистемах. Середня кількість пожеж за добу в інший час складає 150. Тобто в нинішній період екстремальних температур кількість займань збільшується більше ніж утричі. «Доки утримується надзвичайний рівень пожежної небезпеки, Державне агентство лісових ресурсів, місцеві власті вживатимуть заходів, аби не допускати громадян у лісові масиви. Вони патрулюватимуть місцевість і контролюватимуть поведінку людей. Також залучатимуть до цього фахівців МВС», — повідомив Григорій Марченко. За інформацією МВС, на яку посилається директор департаменту, сьогодні вже відкрито 8 кримінальних справ про порушення правил пожежної безпеки, які призвели до займань у лісах.
КОМЕНТАР
Андрій КЛИМЕНКО, голова Ради «Таврійського інституту регіонального розвитку», головний редактор порталу «Чорноморські новини» www.blackseanews.net (Ялта):
— Про причини виникнення періодичних пожеж у кримському лісі, зокрема в Ялті, є дві версії. По-перше, що стосується останніх двох пожеж на схилах гори Лапата, то в цьому урочищі протікає річка, на якій можна бачити компанії відпочивальників. У день початку пожежі був сильний вітер з боку моря, перед гірською грядою він створив висхідні потоки повітря, які могли підняти іскри ще не згаслого за ніч вогнища, і загоряння могло досить швидко поширитися у сухому лісі.
Друга версія, яка, як завжди, існує в таких випадках, полягає у підозрі умисного підпалу з метою подальшої розробки горільника, хоча, в цьому випадку, у мене вона викликає сумніви — дуже круте і дуже складне там місце для того, щоб можна було щось побудувати, а розробка деревини виявиться дуже трудомісткою і дорогою. Для цієї мети можна було знайти місце і простіше. Але в цьому, я думаю, розберуться правоохоронні органи. Наше завдання в іншому.
У будь-якому разі систематичні загоряння лісу свідчать про те, що за сьогоднішнього матеріально-технічного стану у Рескомлісу і МНС Криму практично немає сил і засобів для попередження пожеж і швидкого їх гасіння на початковому етапі.
Тому Верховній Раді і уряду Криму треба поставити питання про належне інженерно-технічне забезпечення захисту лісу і наявність достатніх сил і засобів для швидкого гасіння виникаючих пожеж. Системі МНС потрібні спеціалізовані підрозділи і техніка для швидкого придушення осередків загорянь ще на початку пожежі, в лісах потрібна спеціальна інфраструктура доріг і водогонів для екстреного проходу техніки і доставки води, потрібні спеціальні аеромобільні формування для боротьби з вогнем у недоступних місцях, продумані схеми взаємодії різних підрозділів і забезпеченнях їх технікою. Витрати на все це не можна порівняти з тими втратами, яких зазнає курортна зона Ялти та інших кримських міст від систематичних пожеж.
ДО РЕЧІ
НА ВОЛИНІ ПОРАХУЮТЬ НАВІТЬ ГРИБНИКІВ
Спочатку суниці, потім чорниці, брусниця і, безперечно, гриби для мешканців Волині, у якій, на щастя, ще вистачає лісів, є одним із вагомих додатків до сімейних бюджетів. Цілі родини все літо не покидають лісу, щоб заготовити дари природи. Тому цьогоріч, як і кожного року, у пожежонебезпечний період в обласному управлінні лісового та мисливського господарства вводять облік людей, які відвідують ліс. У спеціальні журнали охорона лісу записує і транспорт, котрий у ліс заїжджає. Порушників можуть й оштрафувати. За останні роки Бог милував регіон від великих лісових пожеж. У кількох лісництвах за безпекою слідкують і спеціальні вежі з телекамерами, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
Коментарі читачів:
04.08.2012 14:30
Мрії про «Українську Шампань»… Знову Херсонщина потерпає від лісових пожеж, а гарантій, що це не повторюватиметься у майбутньому, немає. «Легені півдня» – лісові насадження Нижньодніпровських пісків – вимагають до себе державної уваги. ● На жаль, нині підзабуті наукові ідеї директора (1956-1971 рр.) Нижньодніпровської науково-дослідної станції залісення пісків та виноградарства на пісках Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації (кілька десятиліть тому діяла у Цюрупинську), видатного вченого, з 1973 р. – академіка ВАСГНІЛ, Володимира Миколайовича Виноградова, під керівництвом та за безпосередньою участю якого були здійснені масивні лісові насадження на Нижньодніпровських пісках, що чергувались із садами та виноградниками. Із 1993 року змінено профіль станції: спадкоємцем її став Степовий філіал УкрНДІЛГА, основними напрямами наукової діяльності якого в останні роки є розробка способів і технологій проведення рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства; заходів із охорони й захисту лісів та моніторинг лісових екосистем. Видається, що переважно «лісівничий» профіль цієї наукової установи є її слабкою ланкою… Переконаний, що наука має працювати над розробкою рекомендацій щодо комплексного, лісівничо-аграрного використання Нижньодніпровських пісків (складаються із семи піщаних арен із загальною площею до 200 тисяч гектарів) що, фактично, є найбільшою пустелею Європи. Можливо, варто, на державному рівні, розв’язати питання про виразний, окрім лісівничого, виноградарсько-садівничий профіль Степового філіалу?… Чи можна, взагалі, цього досягнути в структурі Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації? Можливо, потрібне інше підпорядкування?.. ● За часів В.М. Виноградова було не лише інтродуковано кілька лісових порід, а й випробувано близько 200 сортів винограду. В останні роки сортимент перспективних технічних сортів винограду значно розширився, цінними були б рекомендації щодо сортового оптимуму для виноробства у піщаній зоні. В ситуації високої вразливості лісів на Нижньодніпровських піщаних масивах від вогню, виноградники та сади у перспективі мали б стати органічним доповненням, «розрядкою» соснових масивів, вагомим фактором стримування пожеж. Окрім виноградних плантацій, на пісках можна було б створювати абрикосові, персикові, черешневі сади… Свого часу, садівничими перспективами Нижньодніпровських пісків цікавився відомий помолог і селекціонер плодових культур, реконструктор садівництва в Україні Володимир Левкович Симиренко. ● Варто наголосити: Нижньодніпровські піщані масиви дуже перспективні саме для вирощування винограду. Про це свідчить історія розвитку Новоросійського краю: тут здавна значне місце посідало вирощування сонячної ягоди (Шабо, Нове Шабо, Британи, Козацьке…). Завдяки сприятливому тепловому режиму, на пісках можна отримувати врожаї високої товарної якості (плоди більш цукристі, насиченіше забарвлені) на добру декаду раніше, ніж у звичайних умовах. Цей виноград екологічно чистіший, адже вимагає менше хімобробок (на пісках не розвивається філоксера – найнебезпечніший шкідник винограду). Нижньодніпровські піски – це потенційна і безмежна «Українська Шампань» (так колись назвав ці місця український письменник і журналіст Сава Захарович Божко). м. Херсон.
Олександр Голобородько
