02/09/2020
0Правові засади боротьби з браконьєрством.
Тактико-технічні засади
Як свідчить міжнародний досвід розвитку мисливського господарства, важливим заходом боротьби з браконьєрством є спеціальні рейдові операції, які в межах лісового та мисливського господарства проводилися ще за часів УРСР силами рибоохорони, єгерської служби та співробітниками органів внутрішніх справ. Готувалися вони згідно з «Методичним посібником з боротьби браконьєрством» (Київ, 1987), який розробив Державний комітет з охорони природи УРСР, погодженим з МВС УРСР.
Загони рибоохорони та мисливнагляду оснащувалися:
♦ транспортними засобами підвищеної прохідності;♦ вогнепальною зброєю та боєприпасами;♦ освітлювальною та фотоапаратурою;♦ приладами нічного бачення;♦ спецзасобами типу «Їжак», які видавали органи внутрішніх справ на час проведення рейду;♦ бланками протоколів про порушення правил полювання і риболовлі та інших актів;♦ аптечкою;♦ радіостанціями;♦ засобами для пакування знарядь та здобичі браконьєрства, інших предметів та речових доказів, такими як, шпагат, пакети для зберігання продуктових запасів тощо.
Під час аналізу підготовки зазначених загонів було виявлено багато спільного з підготовкою рейдових патрулів груп спеціального призначення підрозділу «Рейнджерс» № 75 (США). Серед основних дій загонів риб- та мисливнагляду під час рейдових операцій є рейд і засідка, характерні для бойової та службової діяльності окремих підрозділів спеціального призначення. Правове забезпечення діяльності спецзагонів риб- та мисливнагляду тепер полягає в обов’язковому інструктажі особового складу співробітниками МВС та оснащенні цих загонів засобами документування і фіксації обстановки.
Для учасників рейдових операцій із запобігання браконьєрству мають бути розроблені постійні або типові маршрути, на яких потрібно виявити найбільш вірогідні щодо вчинення правопорушних дій ділянки.
Тактико-правові засади
Згідно з аналізом затримань правопорушників, слід обов’язково враховувати, що в значної частини громадян, які тримають у руках холодну і вогнепальну зброю, змінюється модель поведінки в екстремальних ситуаціях. Як правило, подібні предмети дають людині хибну впевненість у власній перевазі. Не можна забувати також, що для громадянина його несподіване затримання є стресом, під впливом якого він може вдатися до неадекватних дій. З огляду на це потрібно за допомогою різних засобів впливу змусити порушника передати вам зброю або самим вилучити її.
Наближаючись до таких ділянок, необхідно досліджувати на них обстановку за допомогою неозброєного ока або освітлювальних та оптичних приладів.
Під час пошукових заходів на маршрутах один співробітник має проводити пошукові заходи, а інший здійснювати прикриття. При цьому слід застосувати методику ведення вогню здвоєними попереджувальними пострілами, в екстрених випадках – на поразку.
Для прикриття стрілець повинен тримати пістолет у напрямку передбачуваної цілі, здійснюючи вірогідне прицілювання. Якщо співробітник підрозділу на законних підставах має короткоствольну зброю, наприклад пістолет, то його слід утримувати двома руками (стійка Вівера) або однією з включенням «плеча». Водночас слід максимально використовувати рельєф місцевості для укриття (кути будинків, дерева, кущі). Кущі не захищають від куль, але приховують від прицілювання. У разі загрози застосовування зброї противником потрібно, не припиняючи за ним спостереження-прицілювання, сховатися за укриттям і відразу змінити місце розташування. У разі опору викликати підтримку.
Під час особистого обшуку затриманого класти обличчям на землю, руки за голову зі зчепленими пальцями, ноги – в положенні одна на одну.
Тактико-криміналістичні засади
Отже, підрозділ з боротьби з браконьєрством повинен стрімко пересуватися і при цьому проводити інформаційно-пошукову роботу щодо виявлення правопорушників.
Про підготовку до рейду має знати якомога менше людей.
Перед початком рейду треба встановити район угідь мисливського господарства, в якому найбільш вірогідно трапляються випадки браконьєрства.
У процесі рейду в місцях вірогідних порушень закону потрібно виявляти сліди життєдіяльності людини (сліди ніг, рук, одягу, транспортних засобів, їжі та ін.), сліди незаконного полювання: гільзи, кулі, шрот, картеч та їх сліди, клейтухи, кров, сліди тварин, напрямки пострілу.
Під час пересування основна група – «тіло» дозорного наряду – може йти ланцюжком один за одним або двома паралельними колонами. Найпростіший варіант руху в двох колонах – розташування співробітників у шаховому порядку. Ця форма більш зручна для контрзасадних дій.
Пересуваючись одним ланцюжком, рекомендується стежити за обстановкою «перший наліво, другий направо». Реально дозорний може контролювати сектор дозорного наряду не більш ніж на 90 градусів. Для контролю над великим сектором потрібно постійно крутити головою, що стомлює.
Потрібно пам’ятати, якщо лінійним орієнтиром є стежка або дорога, то слід рухатися не по них, а паралельно, ховаючись у складках місцевості і рослинності.
Інформаційно-пошукові засади
Для розвідки будь-кого об’єкта основну частину дозору, особливо втомлену, можна залишити на деякій відстані від об’єкта для підтримки, інша частина, має детально дослідити об’єкт.
Розвідувальна група досліджує об’єкт з використанням таких способів:
а) висування на зручну для спостереження точку;
б) рух навколо об’єкта; рух здійснюється не по колу, а по «ромашці», тобто завершивши спостереження на одній позиції, спостерігач відходить від неї трохи назад, потім робить бічний рух і до нової точки спостереження виходить ззаду, а не збоку;
в) рух навколо об’єкта двома і більше групами, що з’єднюються.
Виходити на об’єкт потрібно в напрямку від сонця, щоб ускладнити порушникам виявлення групи. По можливості слід наближатися з підвітряного боку.
При розвідці місцевості можна використовувати такі техніки:
1. По шляху руху дозор періодично зупиняється і розбивається на групи, які розходяться в різних напрямках, долають певну відстань і повертаються назад іншим маршрутом, «малюючи» своєрідну «ромашку», потім усі групи з’єднуються разом, проходять деяку відстань і роблять те ж саме знову;
2. По шляху руху дозор розбивається на групи, які розходяться в кількох напрямках паралельно загальному напрямку руху; всі групи збираються у визначеному місці попереду. Різновидом цього методу є метод прямокутника.
Правове регулювання використання технічних засобів
У процесі засідки необхідно використовувати дистанційні системи спостереження за контрольованою територією за допомогою розвідувально-сигналізаційних пристроїв (РСП): сейсмічних, акустичних, магнітних, електромагнітних, інфрачервоних, балансних, сейсмоакустичних, РСП розриву, контактних, хімічної, радіаційної та метеорологічної розвідки, виявлення запалювання двигунів та запаху людей.
Сейсмічні – виявляють коливання ґрунту унаслідок руху цілі. Як чутливий елемент у них використовуються заглиблені у ґрунт геофони. Дальність виявлення таких РСП залежить від рівня та характеру фону, навколишнього фону сейсмічного шуму і характеру ґрунту.
Акустичні – реагують на шуми, що спричиняють діяльність цілі. Як чутливий елемент таких РСП використовують високочутливі мікрофони. Дальність їх дії залежить від рівня шумів, що створюються ціллю, та навколишнього оточуючого фонового акустичного шуму.
Магнітні – реагують на зміни місцевого магнітного поля Землі, спричинені рухом металевих мас. Як чутливий елемент таких РСП використовуються магнітовимірювачі, соленоїди, а також довгі мідні канатики, що укладаються петлями однакової площини. Дальність їх дії залежить від рівня шумів, що створює ціль та навколишнього фонового акустичного шуму.
Електромагнітні – реагують на зміни місцевого електромагнітного поля датчика під дією рухомої цілі, а дальність виявлення залежить від електропровідності ґрунту. Розмір і маса цілі на це не пливають.
Інфрачервоні – реагують на ІЧ-випромінювання цілі. Розрізняють пасивні і активні. Пасивні реагують на рухомі цілі зі швидкістю 0,3–50 км/год; активні – на перетинання ціллю ІЧ-променя, який розміщується зазвичай на висоті 30–45 см від поверхні.
РСП розриву – як чутливий елемент використовують тонкий двожильний дріт із пониженою міцністю на розрив. Здебільшого використовується дріт довжиною 2,25 м, що має масу 225 г.
Правове регулювання використання засобів необхідної оборони
Слід наголосити, що для ефективного проведення спеціальних рейдових операцій з метою боротьби з браконьєрством потрібне використання «несмертельної зброї».
Так, згідно зі свідченнями співробітників рибоохорони, затримання правопорушників-браконьєрів при використанні для адміністративного примусу пристроїв для відстрілу гумових або аналогічних куль стовідсоткове, а при використанні вогнепальної зброї – багато випадків уникнення правопорушників від відповідальності.
Ось приклади на підтвердження цього.
Фахівці американської компанії «ТАЗЕР» створили кулю несмертельної дії, що отримала назву XREP (електронний боєприпас з підвищеною дальністю дії). Цей високотехнологічний пристрій являє собою автономний шокер, що відстрілюється. Такою кулею можуть споряджатися патрони до мисливських рушниць 12-го калібру, якими можна оснащувати рейдові підрозділи. При влученні в людину змонтовані на кулі електроди проникають у шкіру, після чого вбудований процесор збуджує цикл електричних імпульсів, що викликає нетривалий параліч і здійснює больову дію. При цьому маса кулі – 4 г, дальність дії – 90 м.
Фірма Foster-Miller з Уолтхема, Массачусетс, створила «Вебшот» – сітку з найміцнішого синтетичного волокна. Вона запаковується в патрон, яким стріляють зі спеціальної рушниці. «Вебшот» дасть можливість спіймати і зупинити об’єкт з відстані до 10 м. А переносний еластичний бар’єр, розроблений компанією General Dinamcs, являє собою тугу еластичну павутину, що злітає з землі і миттєво блокує дорогу. Вона спроможна зупинити автомобіль масою 3,5 т, що рухається зі швидкістю 70 км на годину.
Усе це свідчить, що в розвинених країнах розробляються заходи і засоби запобігання протиправним проявам у різних галузях промисловості і сільського господарства, які можна кваліфікувати як засоби активного самозахисту і використовувати для запобігання браконьєрства за допомогою мисливської зброї та спеціальних засобів, що не належать до вогнепальної зброї і можуть бути на оснащенні загонів рибоохорони та мисливнагляду.
Під час використання вітчизняних пристроїв для стрільби гумовими або аналогічними кулями потрібно мати відповідну підготовку і знати особливості користування ними, тому що, як свідчить судово-медична і судово-експертна криміналістична практика, влучення в голову людини з будь-якого з цих пристроїв може призвести до смертельного випадку. Влучення в руки, ноги або тулуб легко одягненої людини викличе больовий шок, залишить велику гематому.
Верхній одяг у вигляді шуби або «дублянки» відіграє роль бронежилета і нейтралізує будь-який ефект гумової кулі.
Результати дослідження свідчать про необхідність моніторингових досліджень у межах правового регулювання щодо розробки способів і засобів боротьби з браконьєрством в Україні.
Тому пристрій для стрільби гумовими або аналогічними кулями не повинен бути єдиним засобом оборони й адміністративного примусу під час заходів боротьби з браконьєрством.
При проведенні таких заходів, доцільно використовувати аерозольні розпилювачі (газові балончики) та пристрої для розпилювання з використанням спеціальних патронів (газові пістолети) для розпилювання речовин загально-подразнювальної дії, наприклад СІ-АР(CR). Вони найбільш ефективні і згідно з практикою правоохоронних органів мають найбільший серед подібних речовин ефект при запобіганні або припиненні протиправних дій.
