25/08/2020
0Гігантоманія в енергетиці доживає останні десятиліття.
Сьогодні у світі набуває дедалі більшої популярності концепція «розподіленої генерації». Вона передбачає виробництво енергії та побудову розподільчих мереж великою кількістю споживачів, які водночас є виробниками теплоелектроенергії для власних потреб, а її надлишки передають для загального використання. Як використовується у розвинених країнах ця концепція, чи здатна вона вплинути на збереження природних ресурсів і зробити Україну енергонезалежною та екологічно чистішою?
І споживач, і виробник
Концепція розподіленої генерації передбачає об’єднання виробників теплової та електричної енергії для власних потреб, які через розподільчі мережі мають можливість продавати її надлишки іншим споживачам. Система такої генерації може включати в себе енергетичні установки потужністю від кількох кіловат до десятків мегават.
Сьогодні українська енергосистема складається, в основному, з великих ТЕС та АЕС, які були побудовані ще за часів СРСР. Передача електроенергії споживачам здійснюється за допомогою протяжних магістралей та розподільчих мереж. Але в усьому світі вже зрозуміли, що такі системи – це енергетика вчорашнього дня. Безумовно, свого часу принцип централізованого енергопостачання від великого виробника мав певні переваги. Це давало можливість генерувати дешеву електроенергію на сотні і тисячі мегават і особливо не зважати на її втрату по дорозі до споживачів. Проте, з часом електростанції, які працюють на вугіллі, стали негативно впливати на довкілля і жителів навколишніх населених пунктів. А АЕС, які до чорнобильської трагедії вважалися майже безпечними, на практиці виявилися джерелом неабиякої небезпеки. Навіть за їх роботи у штатному режимі продукується велика кількість радіоактивних відходів, які десь потрібно зберігати. Ця глобальна проблема ще до кінця не вирішена ні в одній країні, де побудовані АЕС.
Очевидно, що зазначені ризики, зростання проблеми забрудненості повітря та зміна клімату стали поштовхом до бурхливого розвитку в світі розподіленої генерації. В останні кілька років у багатьох країнах почалася активна зміна системи енергогенерації. За даними Світового банку, у 2015 році інвестиції у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) сягнули $67 млрд, що становило майже 25% усіх інвестицій на міжнародних ринках. Це вдвічі більше, ніж було інвестовано у традиційні вугільні та газові ЕС.
Як показали дослідження, ключовими імпульсами розвитку ВДЕ, а разом з ними і розподіленої генерації у світі, стали:
• постійна тенденція на зменшення вартості технологій ВДЕ, їх розвиток та вдосконалення;
• загострення проблем забруднення навколишнього природного середовища, яке спричиняють ЕС, що працюють на традиційному паливі;
• зростання кількості свідомих громадян, які бажають збільшення частки ВДЕ в енергосистемах своїх країн;
• запровадження інноваційних фінансових механізмів, які роблять компактні енергоустановки доступними для широкого кола користувачів.
На сьогодні найбільш популярними технологіями у системах розподіленої генерації є технології, що створені на базі ВДЕ та систем когенерації, тобто, комбінованого виробництва тепла та електроенергії однією ЕС.
Здебільшого, для розподіленої генерації використовуються:
• сонячні панелі;• невеликі вітряні турбіни;• малі ГЕС;• ЕС, які працюють на твердих побутових відходах та біомасі;• когенераційні ЕС.
Необхідною умовою їх підключення до загальних мереж є наявність пристроїв, які дозволяють бачити таку установку операторам центральної системи управління. Це потрібно для того, щоб у випадку настання будь-яких аварійних ситуацій чи необхідності обмеження енергопостачання була можливість відключення такої установки.
Що ж до реальних переваг розподіленої генерації, то згідно з дослідженнями вчених Кембриджського університету (Велика Британія), вони наступні:
• зменшення втрат електроенергії за рахунок скорочення відстані від виробника до споживача;
• короткі терміни будівництва систем та економія часу на отримання всіляких дозволів, які потрібні при спорудженні традиційних ЕС;
• можливість надання додаткових послуг за умови встановлення необхідного устаткування;
• підвищення енергобезпеки країни за рахунок зменшення залежності від імпортованих джерел енергії.
Переваги для України
Для України однією з найголовніших переваг розподіленої енергогенерації, безумовно, є енергонезалежність. Наявність у окремих громадян чи у територіальних громад можливості самостійно виробляти електроенергію для власного споживання надасть їм змогу менше залежати від діючих енергосистем, які вже морально застаріли та часто виходять з ладу, особливо у сільській місцевості. А продавши залишки електроенергії, виробленої власними енергоустановками, вони отримуватимуть реальний прибуток за «зеленим тарифом». Так, тариф для сонячних установок до 2019 року встановлений у розмірі 498,17 коп/кВт-год, а для вітряних установок — 320,25 коп/кВт-год (без ПДВ).
Застосування технологій відновлюваної енергетики не вимагає постійних витрат, як це потрібно для газу чи вугілля, ціни на які сьогодні вельми нестабільні. Основні витрати при використанні систем ВДЕ розподіленої генерації йдуть на їх обслуговування, а на сьогодні вони досить стабільні й незначні.
Не менш цікавим є те, що за допомогою об’єктів розподіленої генерації є можливість створювати у громадах нові робочі місця. Як правило, будують та обслуговують їх місцеві підприємці. При цьому більшість видів робіт (монтаж, збір та транспортування с/г відходів для біостанцій тощо) не вимагають якихось особливих професійних навичок. Така робота цілком під силу місцевим жителям, особливо актуально це у сільській місцевості, де населення потребує працевлаштування.
Велике значення має зниження негативного впливу на здоров’я громадян та довкілля через зменшення використання традиційного палива для ЕС. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна – лідер за рівнем смертності від забруднення повітря. А основними джерелами забруднення є автомобілі та вугільні ЕС. Використання енергоустановок на базі ВДЕ не продукує викидів до атмосфери і водночас усуває необхідність вироблення енергії на віддалених і застарілих ЕС.
Окрім того, впровадження ВДЕ та розподіленої генерації набагато зменшить витрачання викопних природних ресурсів, а значить, і викиди, які стаються при виробленні енергії за їх допомогою.
Але для активного розвитку в Україні розподіленої генерації необхідна підтримка на державному рівні. Держава має створити законодавчу базу та сприятливі умови для підключення систем розподіленої генерації як окремими громадянами, так і цілими громадами чи іншими об’єднаннями. Звичайно, при цьому дуже важливо заохотити фінансові установи для пільгового кредитування проектів зі встановлення таких систем.
Належний розвиток розподіленої генерації дасть громадам і громадянам не лише енергонезалежність, але й збереже навколишнє природне середовище для майбутніх поколінь.
