У пріоритеті – відтворення дичини 

Якщо полювання – свято, чим займатися у будні?

Цьогорічний мисливський сезон на Житомирщині розпочинається 8 серпня. Більшість мисливських осередків області вже завершили підготовку до сезону полювання. Зокрема й Коростишівська районна організація УТМР, де нараховується близько 500 мисливців, які об’єднані в 11 первинних організацій. Є тут окрема єгерська група із 6 чоловік, а планову діяльність організовує та спрямовує президія районної організації на чолі із головою Миколою Чиколаєм. Напередодні відкриття мисливського сезону ми зустрілись із Миколою Костянтиновичем та поспілкувались з ним.

– У багатьох захисників природи мисливці не завжди асоціюються із позитивним образом. Чи є сьогодні така нагальна потреба в мисливстві? – запитую у Миколи Чиколая.

– Сучасний мисливець, як правило, сприймає природу як місце для улюбленого відпочинку, а добування дичини не є основним його пріоритетом. Ми також дбаємо про природний ресурс, сприяємо відтворенню і розмноженню диких звірів, адже мисливська діяльність нині строго регламентується і контролюється. Існують чіткі норми відстрілу дичини у чітко визначений період і час.

Зі свого боку, ми ведемо роботу для того, щоб збільшити поголів’я диких тварин і птахів. Влітку, як відомо, кормова база є задовільною, а ось взимку організовуємо регулярну підгодівлю диких тварин. Окремі наші первинні організації займаються вирощуванням фазанів. Зокрема в селі Осиковому маємо вже 170 голів цієї дивовижної птиці. У селі Рудні цю справу також продовжив новий голова первинної організації УТМР Валентин Башинський. А, так би мовити, «аксакал» мисливської справи, почесний член УТМР Олексій Криницький оберігає свої угіддя, як кажуть, і вдень, і вночі. Тому, на «закріпленій» за ним території зараз найбільша кількість оленя, козулі, лося, кабана. Це – Шахворостівські мисливські угіддя.

– Ваші мисливські угіддя де, до речі, розташовані? На чиїх землях?

– Майже всі – на землях Коростишівського лісгоспу АПК, у межах Коростишівського району. Загалом, площа угідь, на яких ми проводимо діяльність, сягає 43 тисячі гектарів. Це оптимальна територія для районного осередку УТМР.

– Мисливський сезон, зазвичай, триває недовго, всього кілька місяців. Чим, так би мовити, у «вільний» час займаєтесь?

– Цього літа допомагали водоплавній птиці, щоб хижаки не знищували гнізда і молодняк, то ті гнізда піднімали і ставили у спеціальні сідла. Визначали й відтворювальні зони, де тимчасово заборонено полювання, щоб збільшувалось поголів’я дичини. Ми чітко регулюємо кількість диких тварин, не допускаємо зменшення основних видів, включаючи хижаків. Це, до речі, підтвердили і результати таксації, яку спільно проводили із мисливствознавцями Коростишівського держлісгоспу та екологами. Зрозуміло, що мисливці Коростишівської рай­організації УТМР самі зацікавлені у збереженні й примноженні дикої фауни, адже вибити звіра дуже просто, а щоб відтворити його, потрібні десятиліття копіткої роботи.

– З браконьєрами боретесь?

– На жаль, у наших угіддях їх не меншає, хоча й «розвернутись» вони тут не можуть, бо ми їх час від часу відловлюємо, а правоохоронні органи притягують до відповідальності. І хоча самих випадків браконьєрства за останні роки дещо поменшало, проте вони стали зухвалішими. У них тепер зброя, здебільшого нарізна, сучасні тепловізори і автомобілі. Як правило браконьєри «працюють» вночі із глушниками, навігаторами і навіть із картами місцевості. Але наші шестеро єгерів можуть їм протистояти. Ми також закупили тепловізор і на окремих деревах закріпили відеокамери, спостерігаємо як за звірами, так і за браконьєрами. Отож порушників швидко знаходимо.

– А яким чином ви конт­ролюєте кількісні показники диких тварин?

– Проводимо таксацію щорічно і звітуємо щорічно. Якщо в наших угіддях буде падати чисельність тих чи інших видів диких тварин, то нам не будуть видавати ліцензій для полювання. Для цього існують затверджені норми. Якщо у наших угіддях є, наприклад, 17 оленів, то нам видають ліцензію лише на два. Торік на дикого кабана нам видали 44 дозволи, а ми освоїли всього сім, тому що АЧС різко зменшила поголів’я диких свиней і без полювання. Нині в наших угіддях добре розводиться лось, олень європейський, кабан, козуля, заєць. Трохи прикро, але збільшилась і кількість хижого звіра, зокрема, лисів і вовків. Зараз самі вирощуємо і скоро будемо випускати в ліс дикого кролика, він хоч і схожий на зайця, але це дещо інший вид.

Водоплавна птиця цьогоріч виводилася переважно на річках, бо на початку весни була посуха і більшість водойм висохли. Але згодом ситуація поліпшилась, тому трохи збільшилась кількість куріпки сірої і перепелиць. Їх ми нарахували декілька сотень.

– До вас, мабуть, на полювання приїздить багато гостей? Тим більше – Київ зовсім поруч.

– Столичні мисливці у нас, як кажуть, часті гості, але у члени УТМР ми приймаємо лише достойних людей, що йде на користь районній організації. Торік, наприклад, до нашого осередку доєдналося 12 нових мисливців із Київського об’єднання імені Антонова. Їм дуже у нас сподобалося і вони тепер хочуть тут постійно відпочивати. «Осіли» у нас і представники столичної асоціації фармацевтів. Благодійні внески, до речі, київські мисливці сплачують частіше і допомогу організації надають вагомішу.

– Отож до відкриття нового мисливського сезону готові повністю?

– Майже цілий рік готувалися і проведемо його, як завжди, організовано, – запевнив Микола Чиколай.

Записав