Лісівничі дослідження щодо адаптації Європейських стандартів

Интересно, на какие европейские стандарты равняются ученые НУБиП? Сравнивали ли они их со стандартами придуманными Гослесагентством статус которых до сих пор абсолютно не понятен. Читали ли они концепцию стратегии развития лесного хозяйства Укратны Гнрберта Брауна, в частности  то, что он пишет о классификации древесины? М.П. 

     В умовах інтеграції України в Європейське співтовариство усі галузі народного господарства країни проходять процес адаптації національних стандартів до європейських. Не є виключенням і лісова галузь України. Так з 2019 року у практику лісового господарства нашої держави запроваджені Технічні умови щодо класифікації за якістю лісоматеріалів круглих хвойних та листяних порід розроблені, до речі, співробітниками кафедри технології та дизайну виробів з деревини під керівництвом голови ТК-18 «Лісові ресурси», старшого викладача цієї кафедри, кандидата технічних наук Наталії Буйських.

     Практична реалізація цих стандартів на практиці вимагає опрацювання системи нормативно-інформаційних даних для оперативної оцінки класів якості круглої деревини та прогнозу їх обсягів заготівлі, що дозволить підприємствам лісового комплексу отримувати достовірну інформацію, яка надзвичайно важлива у ринкових умовах. Саме таку проблему вирішують науковці та аспіранти кафедри таксації лісу та лісового менеджменту під керівництвом її завідувача, професора Андрія Білоуса.

     Кожне лісотаксаційне дослідження після його методологічного та методичного опрацювання починається зі збору експериментальних даних. Саме таке дослідження проведено в Ірпінському лісництві ДП «Київське лісове господарство» аспірантом кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Віталієм Смоліним за участю професорів Петра Лакиди (науковий керівник) та Романа Василишина у 80-річному деревостані вільхи клейкої, відведеному у головне користування. Отримані дані послужать практичною основою для вирішення сформульованої наукової проблеми.

     Експедиційна група науковців щиро вдячна лісничому Ірпінського лісництва, випускнику НУБіП України, Михайлу Проскурякову та його дружній команді за сприяння у проведенні досліджень.