23/07/2012
0Июльский номер "Лісового Вісника" /Волынского/ (теперь журнал с аналогичным названием издается и в Житомире) разместил эксклюзивный репортаж об участии украинской делегации в работе конференции «Ріо+20»,… состоявшейся в городе, в который так мечтал попасть любимый народом Остат. Прочитав материал я узнал много интересного, а главное уяснил, что разработать Экологическую Конституцию Земли очень сложно, но всё же проще, чем написать приличное лесное законодательство для отдельно взятой Украины. А если без шуток и без относительно к конкретной статье, то журнал радует: стильно, динамично, оригинально… Поддержите, – подпишитесь… М.П.
Представники понад 190 країн зібралися в Ріо-де-Жанейро, аби взяти участь у конференції «Ріо+20», що, без сумніву, свідчить про історичний вимір події.
Кризи, які час від часу збурюють наше життя, – чи то екологічні, чи політичні, чи соціальні – беззаперечно доводять: старомодні погляди на розвиток ведуть у нікуди, необхідно переглянути стереотипи і подивитися з іншого боку на розвиток, добробут і заможність.
«Ріо+20» започаткувала важливу дискусію на тему «зеленої економіки» в контексті сталого розвитку та викорінення бідності, засновану на розумінні того, що не існує універсальних рішень. «Зелена економіка» має сенс тільки для країн, що розвиваються, за умови значного поліпшення рівня життя населення з особливою увагою до найвразливіших прошарків.
«Ріо+20» дає оцінку останнім 20 рокам і кидає погляд на найближчі кілька десятиліть.
За дев’ять днів (із 13 по 22 червня) в усьому Ріо-де-Жанейро (напередодні і під час Конференції ООН) були проведені тисячі заходів зі сталого розвитку «Ріо+20», в тому числі – понад 500 офіційних і паралельних, – на території конференс-центру Riocentro, де відбувалася сама конференція.
Діалоги щодо сталого розвитку, розпочаті за бразильською ініціативою, з ентузіазмом сприйняли в ООН. Вони стали прямим засобом спілкування між зацікавленими групами і громадянським суспільством щодо ключових аспектів прийняття рішень. Через інтерактивну платформу в Інтернеті понад 1 мільйон людей висловили свою точку зору на 10 питань, що стосуються конференції. Теми варіювалися від енергетики і води до сталого розвитку міст і продовольчої безпеки. Протягом чотирьох днів у Ріо в місцях проведення саміту експерти, бізнесмени, активісти й журналісти в живих дебатах формували пропозиції, які були передані головам держав і урядів. «Ріо-діалоги» були настільки успішними, що ООН наразі розглядає внесення цієї ініціативи до стандартної практики майбутніх самітів.
Участь української делегації відбувалася згідно із розпорядженням Президента України «Про делегацію України для участі у Конференції Організації Об’єднаних Націй з питань сталого розвитку» і була цілковито спрямована на ефективне просування ініціатив Президента України, оголошених у його доповіді на 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Участь у конференції полягала в роботі на пленарних засіданнях і паралельних заходах, висвітленні позицій України делегаціям інших країн, відвіданні виставки, присвяченої еко-інноваціям країн і компаній, та діяльності міжнародних організацій у сфері охорони довкілля.
19 червня у рамках саміту «Ріо+20» Міжнародним Інститутом-Асоціацією Регіональних Екологічних Проблем (Україна), Ганд Інститутом екологічної економіки Університету Вермонту (США) та Всеукраїнською екологічною лігою було організовано паралельний захід (side-event) на тему «Екологічна Конституція Землі: шлях до сталого майбутнього».
– Україна вже давно працює над ство¬ренням оптимальної Екологічної Конституції Землі, – каже професор, академік НАН України, ректор Національного лісотехнічного університету України, виконавчий директор Міжнародного Інституту-Асоціації Регіональних Екологічних Проблем Юрій Туниця. – Нам було б цікаво почути думку інших про такі ідеї.
Юрій Юрійович розповів про історію, сьогодення та майбутнє ідеї Екологічної Конституції Землі – принципово нової концепції, яка покликана визначити правовий статус людини не тільки як громадянина держави, а й як громадянина планети з основними екологічними правами, привілеями та обов’язками. Доповідач наголосив, що ЕКЗ повинна складатися з двох нерозривних частин: а) дефінітивної – глобального правового акту, що пропонує засадничі норми екологічної безпеки та стимулювання зеленої економіки в інтересах сталого розвитку; б) інституціональної – глобальної системи управління навко¬лишнім середовищем під егідою Світової екологічної організації (СЕО), спрямованої на виконання мандата ЕКЗ. Звернено увагу на важливість підготовки фахівців зі сталого розвитку і конкретні зобов’язання Міносвіти України у рамках зобов’язань «Ріо+20» – близько 70 українських університетів здійснять екологізацію навчальних програм до вересня 2014 року, тобто до завершення «Де¬сятиріччя освіти в інтересах сталого розвитку».
– Україна, як і весь світ, переживає роки складних цивілізаційних, історич-них та політичних трансформацій. Але ми впевнені, що майбутнє світу це, перш за все, – екологія, – зауважив професор, академік НАПН України, радник, спеціально уповноважений Прем’єр-міністра України, член Правління Всеукраїнської екологічної ліги Анатолій Толстоухов. – Саме тому наступний рік в Україні та країнах СНД визначено як Рік екології. А у 2015-му Україна знову буде приймати європейський екологічний форум відповідних служб. Те, що Україна отримала після двох світових війн, після так званої індустріалізації, Чорнобильської катастрофи, а також завдання, які стоять перед людством, створило необхідні передумови для того, аби держава і все громадянське суспільство (вчені, бізнес, молодь) працювали разом для розв’язання екологічної проблеми. Ось лише декілька прикладів участі громадянського суспільства у цих процесах: саме завдяки
Всеукраїнській екологічній лізі стали можливі парламентські слухання з екологічних проблем в Україні. Об’єднавши зусилля багатьох, ми перші у пострадянському просторі створили кольорову тритомну екологічну енциклопедію, в Україні стає традиційним міжнародний екологічний форум «Довкілля для України – як складова довкілля для Європи», що відбувається на міжнародному регіональому і муніципальному рівнях. У світі давно відомі ініціативи, з якими виступали керівники нашої держави на різних форумах. Зокрема: ідея Екологічної Конституції Землі, створення світової організації, яка буде опікуватися екологічними проблемами. Сьогодні Україна активно просуває надзвичайно важливу для людства ідею, яка пов’язана з тим, щоб ми стали одним із центрів формування стратегічного продовольчого резерву. Чому це важливо? Якщо взяти останні 20 років, то зростання виробництва зерна значно відстає від того, як зростає чисельність населення у світі, а особливо у країнах Африки. У цьому сенсі ми готові прийняти естафету від Ріо і зробити Україну центральним місцем із проведення відповідного світового форуму. Ключовим питанням залишається Екологічна Конституція Землі як основний закон для всіх держав, громадян усіх країн, оскільки без цього подальший розвиток людства і шлях у майбутнє – неможливі.
Висловив свою думку й начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. Він пригадав форум ООН із питання лісів, що відбувався у 2006-му у Нью-Йорку, на якому йшлося про сталий розвиток – ідею, породжену обговоренням проблем лісового господарства.
– Перш за все, треба пропагувати припинити втрату лісового покриву у всьому світі шляхом впровадження менеджменту сталого лісового господарства, а також зосередити зусилля на запобіганні деградації лісів, – зауважив Анатолій Михайлович. – Розширити економічні, соціальні та екологічні вигоди, пов’язані з лісами. Принципи екологічної політики – це фундаментальні положення, на основі яких має творитися міжнародна, національна, регіональна і локальна політика. Повинен працювати принцип «забруднювач платить», який передбачає відшкодування екологічних збитків за забруднення, включення екологічних витрат у ціну товарів та послуг. Має бути спільна, але диференційована відповідальність держави, юридичних і фізичних осіб за порушення екологічних зобов’язань. Щодо принципів прозорості екологічної політики, то це означає відкритий доступ до екологічної інформації та підготовки до прийняття рішень.
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського гос¬подарства Богдан Колісник під час паралельного заходу зауважив:
– Перед світовою спільнотою постає низка дуже важливих проблем – від глобальної зміни клімату, виснаження водних, земельних, лісових ресурсів до втрати біорізноманіття. Все це не завжди можливо вирішити на національному рівні. Нові екологічно чисті технології будуть відігрівати важливу роль у вирішенні цих питань. Однак одних лише технологічних рішень недостатньо. Потужні міжнародні інституції – МВФ, Світовий банк, СОТ – мають, як їм і належить, створювати сприятливі умови для конкуренції насамперед на міжнародних ринках. Існує мережа організацій у сфері екологічного управління на міжнародному рівні, однак стан довкілля, невирішеність взаємопов’язаних соціальних та екологічних проблем свідчать: нам потрібна більш ефективна система організацій у цій сфері і неодмінно дієвіше законодавство. Мова йде зокрема про Екологічну Кон¬ституцію Землі, яка ще недостатньо усвідомлена, але вже є невідкладною потребою людства для вирішення еко-проблем.
Візьмімо лише одне питання, яке тривалий час не можна подолати, – розробка Хотиславського кар’єра, що стає справжньою катастрофою – як екологічною, так і соціальною. Перлина Волині – озеро Світязь – може просто зникнути, якщо роботи у кар’єрі не будуть припинені або ж не встановлять визначених межових зобов’язаннь. Досі Білорусія не інформує українську сторону про потенційний вплив запланованої господарської діяльності на навколишнє природне середовище. Україна і Білорусь досі не погодила єдиної методики визначення екологічної шкоди від подібного господарювання. Повинна бути спільна світова позиція щодо екологічних питань, яка й має врегульовувати такі та подібні суперечки.
Послухати та подискутувати долучилися іноземці.
Джошуа Фарлей, професор Ганд Інституту екологічної економіки Універ-ситету Вермонту, керуючись макроекономічними положеннями теорії еко-логічної економіки, обґрунтував доречність закладення в ЕКЗ регуляторних функцій, які дали б можливість зупинити процеси виснаження обмежених природних ресурсів планети та досягти сталого розвитку людства на планеті.
У дискусії, яка відбулася на паралельному заході, високу професійну оцінку пропозиціям України дали фахівці з міжнародного екологічного права та екологічної економіки. Зокрема президент Центру сталого розвитку економіки і професор університету Вірджинія Браян Чех повідомив про підтримку ідеї ЕКЗ очолюваною ним організацією і Світовим товариством екологічної економіки. Ендрю Рейд, професор права довкілля і природних ре¬сурсів університету Денвера, представник Національної гільдії правників (найбільшої і найдавнішої організації у сфері захисту прав людини у США) зосередив увагу на необхідності широкого масового руху на підтримку ідеї
Екологічної Конституції Землі, оскільки, на його думку, світова громадськість ще недостатньо обізнана з її сутністю. Доктор Лі Дехіхнс, співголова відділу з клімату і сталості правничої асоціації Alaston & Bird LLP (м. Атланта, США) наголосив на важливості політичного лобіювання на рівні законодавчих органів влади і необхідності залучення найавторитетніших фахівців із права для напрацювання положень ЕКЗ.
Ініціативи України було оголошено та обговорено в рамках низки інших паралельних заходів, зокрема таких, як «Законодавча готовність до зеленої економіки» (провідна організація – International Law on Sustainable Development Partnership – IDLO), «Комплексні інституційні рамки для сталості» (провідні організації – Єльський університет, CISDL, IUFRO, RECOFTC, та WRI), «Дорожня карта для лісів у зеленій економіці» (провідні організації – Комітет з деревини Економічної Комісії ООН для Європи та ФАО).
Очолював делегацію від України міністр Едуард Ставицький, він і виступив на пленарному засіданні Конференції ООН зі сталого розвитку «Ріо+20». Перш за все, міністр подякував Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй Пану Гі-Муну за підготовку та забезпечення проведення цієї Конференції у такий складний та важливий для всього світу час.
«Водночас хотів би висловити слова подяки президентові Бразилії за гостинність та можливість провести Конференцію саме у Ріо-де-Жанейро, через 20 років після історичного Саміту Землі, – зауважив Едуард Анатолійович. – Сьогодні світ переживає період значних суспільних змін. Перед державами, урядами, світовими лідерами постають нові виклики. У світі, особливо у часи економічної кризи, на жаль, поглиблюються тенденції до зубожіння та нерівності, виснаження природних ре¬сурсів та екологічних катастроф.
Першочергова й амбітна мета ООН – розвиток економіки та збереження довкілля для покращення умов життя й добробуту населення планети Земля, врегулювання складних та взаємопов’язаних проблем забезпечення сталого розвитку, керуючись високими етичними та моральними принципами.
Результати нашої роботи повинні закласти фундамент для кращого майбутнього, зокрема підтримати ініціативи щодо впровадження сталої енергетики, втілити заходи із захисту та збереження ресурсів Світового океану, невиснажливого споживання та виробництва, ліквідації голоду, забезпечення доступу до водних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів, а головне – запобігти глобальним змінам клімату.
Суттєвою перешкодою для досягнення сталого розвитку в усьому світі є відсутність узгодженого підходу, у якому б повністю інтегрувалися його соціальна, економічна та екологічна складові.
Ця конференція дає можливість посилити політичні зобов’язання в галузі сталого розвитку. Підсумковий документ Конференції включатиме в себе добровільні зобов’язання з боку урядів, ООН та інших зацікавлених сторін щодо забезпечення комплексного підходу до сталого розвитку, які будуть реалізовані за активної підтримки Організації Об’єднаних Націй. Україна готова й надалі виступати надійним партнером у консолідації міжнародної діяльності у сфері сталого розвитку, подоланні наслідків світової фінансово-економічної і продовольчої кризи, викликів, обумовлених зміною клімату, та запобіганні іншим глобальним загрозам людству в майбутньому».
Позиція офіційної та неофіційної делегацій на конференції цілковито збіглися, що дало змогу засвідчити послідовність зовнішньої політики України, взяти чіткі і прозорі зобов’язання, які сприяють посиленню авторитету й іміджу України у світі.
…Питання створення і затвердження Екологічної Конституції Землі, якою користуватимуться усі держави, викликало досить потужний резонанс. Більшість схилялася у бік потрібності підписання такого документа, але були й такі, хто відверто пропагував припинити всілякі обговорення на цю тему. Серед таких: «…Цей документ створить дуже репресивну систему світового управління. Світова еліта вважає, що ми не достатньо розумні, щоб подумати про себе і що вона повинна керувати на всій планеті, як у щільно контрольованій в’язниці, для того, щоб зберегти навколишнє середовище. […] Якщо США дійсно ратифікує цей договір, будь-які закони держави, штату чи місцевого рівня, що з ним конфліктують, будуть анульовані. Потенційно це одна з найбільших загроз нашому національному суверенітету, яку ми будь-коли бачили, і нам потрібно попередити американський народ про це. Якщо США прийме умови цього договору, Америка стане раєм для «збоченців». Основні рішення про те, що вам їсти, одягати, де жити, яку можна мати сім’ю і чим займатися повсякденно, будуть диктуватися приписами глобальної конституції» (пише одне із американських інтернет-видань).
А ось висновки АНПЕД (мережа міжнародних неурядових організацій ) – Північного Альянсу за сталий розвиток, що також неоднозначні: «На Ріо+20» прийнято «Майбутнє, якого ми хочемо» – документ, що показує повну відсутність відчуття невідкладності і політичного лідерства. […] Це був великий саміт для великих корпорацій, які стурбовані лише тим, щоб ресурсів було достатньо на їхньому столі. […] Терміново необхідна реформа інститутів ООН, оскільки вони нині фінансуються спільно з транснаціональними корпораціями. Саме тому, мабуть, робити амбітні зо-бов’язання вкрай складно, пропозиції громадянського суспільства спрямовані до глухих вух […]».
На такі твердження скажу лише одне: кожна людина має для себе усвідомити, що вона і лише вона відповідає за майбутнє планети. І якщо у ХХІ столітті потрібно пояснювати те, що здається досить зрозумілим і для маляти, коли питання грошей стає першочерговим, а духовність та екологія відходять на інші плани, потрібно діяти кардинально і невідкладно. Основні екологічні засади, якими має керуватися кожен, повинні бути, якщо не в серці, то хоча б на папері – і тоді всі будуть змушені дотримуватися букви закону.
– Ми зараз стоїмо перед складним завданням. Захищати довкілля – вже недостатньо. Ми повинні заохочувати громадські організації та окремих осіб, які приймають рішення, враховувати екологічні та соціальні проблеми при економічному плануванні та під час розробки стратегії зростання, – зауважує Антоніо Патріота, міністр зовнішніх відносин Бразилії. – Це вимагатиме нового мислення від політиків, експертів, ділових людей, керівників проектів і багатьох інших державних та приватних структур у плануванні та реалізації ініціатив у галузі сталого розвитку. Відтепер тривимірний підхід до питань розвитку має вирішальне значення, і він повинен поєднувати в собі соціальні, економічні й екологічні аспекти. Конференцію «Ріо+20» задумано зробити стартовим майданчиком для нової моделі розвитку. Саме тому одна з головних тем «Ріо+20» – досягнення консенсусу щодо потреби визначення цілей сталого розвитку. Вона запропонує план міжнародного співробітництва в галузі на довгі роки. Майбутні стратегії – урядові, бізнесові чи громадські – мають пропонувати збалансований і комплексний підхід із урахуванням трьох основ сталого розвитку.
Саміт ООН зі сталого розвитку завершився тим, що світові лідери утвердили розроблені за цих кілька днів політичні декларації.
Благодійні організації, що займаються питаннями розвитку людства і захисту навколишнього середовища, стверджують: домовленості, яких досягли на «Ріо+20», занадто слабкі, аби подолати соціальну та екологічну кризу. Гро Харлем Брунтланд, яка 25 років тому стала автором впливової доповіді ООН зі сталого розвитку, каже: одна із причин нестачі прогресу – влада корпорацій.
Спроби ліквідувати субсидії на видобувне паливо (про що у багатьох авторитетних доповідях ішлося як про можливість розвинути економіку і скоротити викиди СО2) закінчилися нічим. Також протягом шести днів попередніх переговорів провалили або були суттєво занижені плани закріпити права бідного населення на чисту воду, необхідне харчування і сучасні енергоносії. До того ж, багато урядових делегацій були розчаровані тим, що текст, який закріпляв репродуктивні права жінок, був вилучений із декларації. І це попри вимоги Ватикану, Росії, представників країн Центрального Сходу та Латинської Америки.
Все ж країни домовилися протягом трьох років випрацювати цілі сталого розвитку. Також надалі продовжиться співпраця у плані захисту живих організмів у відкритому морі.
Загалом на «Ріо+20» зареєстровано 692 добровільних зобов’язання у галузі сталого розвитку з боку урядів, ділових кіл, громадянського суспільства, університетів та інших структур. У більше ніж 513 млрд доларів оцінюють кошти, мобілізовані в зобов’язаннях зі сталого розвитку, пов’язаних із конференцією, в тому числі гроші, які буде спрямовано в галузі енергетики, транспорту, зелену економіку, зменшення небезпеки стихійних лих, на боротьбу з опустелюванням, охорону водних об’єктів, лісів та в сільське господарство.
Наступна визначальна дата для розробки моделі стійкого розвитку – 2015 рік. До того часу країни мають заявити про цілі стійкого розвитку. Тоді і відбудеться саміт ООН зі змін клімату, які з трепетом називають «новим Копенгагеном». Теоретично саме тоді й може бути прийнятий всесвітній договір про те, як із допомогою законодавчих змін боротися з глобальним потеплінням.
Оксана ЧУРИЛО, Ігор СОЛОВІЙ
Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник» (липень 2012 №7/10)
«Ріо+20» – скорочена назва конференції Організації Об’єднаних Націй з питань сталого розвитку, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Фактично конференція – історичний шанс визначити шляхи для безпечнішого, справедливішого, екологічно чистішого і більш процвітаючого світу для всіх.
«Ріо+20» – шанс відійти від традиційного господарювання і розпочати діяти так, щоб покінчити з бідністю, вирішенням екологічних проблем і побудувати міст до майбутнього.
Офіційне обговорення було зосереджене на двох основних темах: як створити «зелену» економіку для досягнення сталого розвитку та вивести людей із бідності, в тому числі надаючи підтримку країнам, які розвиваються, що має дозволити їм знайти екологічний шлях розвитку, і як покращити міжнародну координацію співпраці.
Підготовка до «Ріо+20» виявила сім сфер, які потребують першочергової уваги. Сюди належать гідні робочі місця, енергетика, постійний розвиток міст, продовольча безпека та стале сільське господарство, водні ресурси, океани й готовність до ліквідації наслідків стихійних лих.
Ріо-цифри
Усього у «Ріо+20» взяло участь 29373 особи.
Акредитовані представники НУО та інших основних груп – 10047.
Акредитовані представники 191 держави і 93 міжурядових організацій та спеціалізованих установ. Загальна цифра – 12 250 осіб, у тому числі – 57 глав держав, 8 віце-президентів, 31 прем’єр-міністр, 9 заступників прем’єр-мініс¬тра, 487 міністрів.
Брало участь 1300 представників системи Організації Об’єднаних Націй.
Акредитовано близько 4 тисяч представників ЗМІ.
У діалогах дискутувало 1787 осіб.
Кількість паралельних заходів, які проведено в Riocentro (13-22 червня), – 498.
Загальна площа Riocentro – 571 000 м2, з яких 100 000 м2 побудовано спеціально для «Ріо+20».
Було затрачено 205 км волоконно-оптичної кабельної мережі, забезпечено бездротовий доступ в Інтернет до 32 000 одночасних користувачів, залучено більше 5000 ІКТ засобів (комп’ютери, мережеве обладнання); 36 рентгенівських порталів.
Пропускна здатність мережі еквівалентна місту зі 120000 жителів.
Загальна інфраструктура з 600 робочих станцій.
У Riocentro працювало 17 ресторанів у фуд-корт.
Акредитованих учасників перевозили близько 350 автобусів.
За даними бразильської Асоціації готелів у Ріо-де-Жанейро, заповнюваність готелів становила 95 відсотків протягом дев’яти днів.
Щодо доступу до інформації, то в усьому місті у великих готелях, аеропортах та інших місцях було встановлено 161 тотем (електронні інформаційні пункти) з інформацією про подію, поради стосовно туризму в місті, види транспорту, порядок денний конференції, карти та інші інформаційні послуги – португальською, англійською та іспанською мовами.
Навпроти Riocentro була створена зона парку – виставкові площі, від-криті широкій публіці для демонстрації практики сталого розвитку з експо-залами 57 країн (загальна площа – 7000 м2) і 33-х міжнародних організацій та спеціалізованих установ (загальна площа – 1305 м2).
