21/07/2012
0Извиняюсь и исправляюсь, размещая хорошие материалы лесоводов Винничины. М.П.
Штучне відтворення лісів є одним із важливих і пріоритетних завдань в роботі лісівників. Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Довгим і трудомістким є шлях від однорічного саджанця до зрілого високопродуктивного лісу. Тут все має значення: і правильно підготовлений грунт, і якісний стан саджанців, і вчасність посадки, професійність кадрів…
Вінницькі лісівники мають досвід вирощування лісів майбутнього, яким охоче діляться з колегами-лісівниками України. Цього разу з дводенним робочим візитом до вінничан завітали головні лісничі держлісгоспів України, які проходять курси підвищення кваліфікації в м.Боярка,в "Укрцентркадриліс".
З колегами-лісівниками зустрівся начальник Вінницького ОУЛМГ Бондар Анатолій Омелянович. Відбулася предметна розмова з багатьох питань ведення лісового господарства не лише на Вінниччині, і й в тих регіонах, звідкіля приїхали учасники зустрічі, головні лісничі держлісгоспів. Бондар А.О. ознайомив також з роботою лісівничого еколого-просвітницького центру Вінниччини. Два дні працювали гості на базі ДП "Вінницький лісгосп", "Іллінецький лісгосп", Вінницької лісової науково-дослідної станції. Досвідом роботи по вирощуванню високопродуктивних дібров ділилися директори та головні лісничі держлісгоспів Попельнюк В.В., Ільченко Є.В., Ковпак В.В., Пальченко В.В.
На Вінниччині, де дубові гаї складають 79% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. Цього разу гості оглянули лісові культури Вінницького, Прибузького, Гніванського, Турбівського, Іллінецького лісництв, рекреаційний пункт Михайлівського лісництва ДП „Вінницьке ЛГ”.
Учасники семінару ознайомилися з технологією прочищення, освітлення різновікових насаджень, відбору дерев під прохідну рубку, під проріджування, побували на постійних пробних площах по рубках догляду, пошукових ділянках вибіркової рубки за шведським методом, оглянули дубові насадження віком від 61 до 100 років, елітно-насіннєвий комплекс дуба звичайного і високопродуктивне модриново-дубове насадження в Турбівському лісництві, ознайомилися з роботою Вінницької лісової науково-дослідної станції.
Досить цікава й результативна робота ведеться на нашій лісовій науково-дослідній станції, про що детально розповів її директор Василевський О.Г.. Лісонасіннєвий комплекс дуба звичайного почав створюватися тут ще у 1971 році. На розкорчованих лісосіках створювалися плантації, закладалися підщепні культури дуба звичайного пізньої феноформи з розміщенням 5х5 та 10х10.
У кварталі 40 Турбівського лісництва дуб, закладений у 1947 році, розподілено на 5 секцій за інтенсивністю зріджування. І тут учасники семінару переконалися в перевагах штучного вирощування в умовах сьогодення дуба звичайного. Практично при природному його поновненні втрачається маса сировини, неефективно використовується земля.
А в кварталі 52 Турбівського лісництва 101річний дуб має середню висоту 28 метрів при середньому діаметрі 42 см. Запас деревини на одному гектарі такої ділянки – біля 500 кубічних метрів.
Лісівники прослідкували весь технологічний процес створення лісу: від саджанця до зрілого лісу. Особливо важливими є рубки догляду за лісом в молодняках, без яких не можливо виростити та сформувати високопродуктивні дубові насадження. При проведенні рубок догляду за лісом поліпшується якість і породний склад насаджень, зберігається і посилюються екологічні, естетичні та інші властивості лісу, підвищується його стійкість, створюються умови для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини.
В перші роки після створення лісових культур, висадки сіянців з розсадника поряд з доглядами за лісовими культурами проводяться початкові рубки догляду в молодняках. Це – освітлення, в друге десятиріччя – прочищення. При освітленні формуються деревостани бажаного складу та густоти головної породи, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.
При прочищенні формуються склад і рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, оптимальна структуру майбутнього деревостану, регулюється кількісне співвідношення окремих порід в насадженні.
При цьому досягається головна мета – при проведенні освітлення довести кількість висаджених дерев дуба звичайного до 5 тис. штук на 1 га, при прочищенні – 3,5 тис. шт., що дає можливість селекційним відбором сформувати високопродуктивний деревостан.
При останніх освітленнях проводиться рівномірне зрідження міжрядь, де для подальшого росту залишаються насінневі екземпляри дерев, породи яких покращують грунтові умови для росту головної породи.
Для отримання в майбутньому цінних сортиментів, починаючи з освітлень та при прочищенні, проводиться формування стовбура та крони шляхом видалення сучків і частини живих гілок головної породи.
Важливою у роботі вінницьких лісівників є співпраця з кафедрою лісівництва навчально – наукового інституту лісового і садово – паркового господарства НУБіП України. Для підвищення біологічної стійкості та продуктивності насаджень вінницькі лісівники під керівництвом начальника ВОУЛМГ Бондаря А. О. проводять постійну науково-дослідну роботу. Розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід в умовах центральної частини України. Проведені грунтовні дослідження показали, що найбільшу продуктивність насадження досягають при розміщенні посадкових місць 2х0,5, 3х0,5, 4х0,5 метри. При таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього ) і вести господарство на отримання високоякісної деревини.
Гості, оглянувши лісові культури в ДП "Вінницький лісгосп", "Іллінецький лісгосп", переконалися, що ефективним є розміщення культур дуба звичайного при ширині міжрядь 3-4 м., інколи і 2, а не 6 і більше метрів, як це було раніше. До складу лісових культур чистими рядами вводяться (20-25%) горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна й бархат амурський.
Посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в створений гребінь та обов’язково проводиться 3-4-кратний механізований догляд в перші роки вирощування. При такій технології вирощування досягаються найвищі лісівничо-таксаційні показники деревостанів та найбільша їх господарська цінність, збільшується кількість дерев головних порід, підвищується продуктивність насаджень, вихід цінних сортиментів та прибуток від реалізації деревини з одиниці площі, зайнятої лісом.
Про вірність обраної технології засвідчує значна кількість високопродуктивних ділянок лісових культур з запасом стовбурової деревини від 450 до 550 кбм на 1 га у віці стиглості.
Враженнями від побаченого поділився Олександр Петрович Поліщук, завідувач кафедри технологій та охорони праці "Укрцентркадриліс":
– Побачене нами на Вінниччині дозволяє мені однозначно стверджувати: особисто у Бондаря А.О., його колег, підлеглих є стратегічне бачення перспектив розвитку лісового господарства Вінниччини. Ми це оцінили. Оцінять це і наступні покоління, які збиратимуть урожай з лісів, закладених за передовими технологіями 30-40 років тому. Ось для прикладу цікава й продуктивна схема розміщення лісових культур 2006 року: 4х0,7 3х07 2х07 3рДз1рГхч 3РДз 1рЧш 3рДз 1РГшз (дуб звичайний (Дз), посаджений через 4-3-2 метри з горіхом чорним (Гхч), черешнею (Чш), грушею(гш)), які дозріють раніше, через років 60-70 будуть зняті з ділянки, а дуб матиме час (ще 30-40 років) і можливості набиратися сили, дозрівати. І таких прикладів можу привести чимало.
Наукова спільнота, практики-лісівники б’ють тривогу: дубові ліси на землі – під загрозою! Причин цієї катастрофи багато. Без сумніву, ми ще глибоко не знаємо, яку тут роль грає глобальна зміна клімату. Але через років 70, якщо нічого не робити, ми можемо втратити дуб, як цінну деревну породу. Тому досвід вінничан – неоціненний. Складність ситуації в тому, що ми не маємо дубових пралісів як еталону. Тому так важливо формувати банк даних, вирощувати елітне жолуддя, що дасть можливість надійно передавати спадкові якості дерев. А в цій тонкій справі все важливо: сходи дуба, забезпечення його світлом, вологою. Бо не даси 3-5 років світла, не буде дуба. А як взаємодіють тепло, волога, світло від пологом лісу? Якою має бути щільність насаджень? І тому, все, що ми побачили у вінничан, є для практиків і науковців багатющою експериментальною базою. Скажу відверто: у вінничан є чому повчитися і нам, і зарубіжним колегам…
Створення нових лісів – особливий вид людської діяльності. Адже людина проектує і закладає складний природний біокомплекс, з однієї сторони. З другої, це – бізнес, господарська діяльність. А тут помилок не можна робити, бо на карту поставлено все: чималі кошти, земля, багаторічний плановий догляд… І ефективність цього господарювання напряму залежить від рівня теоретичної, наукової, практичної підготовки спеціалістів.
