20/07/2012
0Парадокс. Війни, слава Богу, нема, військових містечок – нема, а такий рудимент минулого, як військові ліси чи землі, …існує. Ці діброви, очевидно, повинні слугувати для проведення різного роду навчань, але нині їх використовують для «розведення» стихійних сміттєзвалищ.
Господарювати на гектарах землі, які досі перебувають на балансі Міноборони, це відомство не має можливостей. Але й з передачею державі, аби з користю слугували громаді, теж зволікає. Натомість у відповідь на наполегливість голови облдержадміністрації щодо питання передачі майна та земель колишніх військових містечок у розпорядження волинян Міноборони України адресує відписки.
Свою позицію стосовно цієї проблеми Борис Клімчук озвучив під час нещодавньої оперативної наради. Зокрема поцікавився, хто супроводжує процес передачі громаді майна колишнього військового містечка у м. Луцьк і доручив підняти відповідне доручення Президента України та повернутися до цієї теми. Бо наразі ситуація навколо пошуків шляхів виконання цього доручення, нагадує, за словами Бориса Петровича, «такий собі пінг-понг – Клімчук-Саламатін».
Принагідно голова облдержадміністрації поцікавився долею «військових» лісів, нагадавши: Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства хоч і не здійснює управління ними, але несе таку ж відповідальність, як і за державні ліси.
– Про це й напишемо у відповідь на відписку Міністра оборони України Дмитра Саламатіна. А треба буде дійти до Президента – дійдемо! Не існує військових земель і лісів у цивілізованих арміях. І ці армії не ведуть комерційну діяльність на 21-му році Незалежності, – наголосив керівник виконавчої гілки влади краю.
Тому стосовно вирішення питання передачі волинській громаді земель колишнього військового містечка у Луцьку Борис Клімчук займає чітку позицію:
– Ми йдемо далі. Ці відписки нас не мають задовольняти. І Волинь, і волиняни вважають, що так правильно. Можемо провести соціологічне дослідження, але, я думаю, його результати будуть однозначними.
Наш кор.
