29/06/2020
0
«Відбілювання» незаконної деревини для ІКЕА
Їдучи територією лісових угідь в українських Карпатах, часто можна побачити припорошений пилом дерев’яний щит із назвою лісового господарства, його площею та іншими даними. Багато таких знаків мають логотип – зелений обрис дерева з галочкою, під яким три літери: F, S, C. У цьому логотипі і міститься пояснення, чому ІКЕА неспроможна виявити проблеми у своїх ланцюгах постачання.
За матеріалами earthsight.org.uk
ІКЕА вже давно визнана одним із найбільших споживачів деревини у світі, діяльність якого може спричиняти значний вплив на ліси. Отож, компанія має «як можливість, так і відповідальність – впливати на управління лісами».(130) У 2014, у рамках масштабної стратегії, яку ІКЕА називає ‘Planet Positive’ («Позитивне ставлення до планети»), ІКЕА зобов’язалася до серпня 2020 року забезпечити або використання вторсировини, або докази екологічного походження деревини.(131) Для досягнення цієї мети ІКЕА заручилася підтримкою Лісової Опікунської Ради, або FSC – провідної міжнародної системи екологічного маркування деревини і паперу.
До 2019 року ІКЕА стабільно йшла до досягнення своєї мети, 91 відсоток її деревини була сертифікована або походила зі вторинних джерел.(132) Утім, у випадку країн з високим рівнем ризику, наприклад, Росії, Китаю та України, уся деревина була сертифікована за системою FSC з 2017 року.(133)
Уся незаконно заготовлена деревина, яку ІКЕА отримує з України, є FSC-сертифікованою. Великобичківське ЛМГ, найбільший постачальник бука для стільців ІКЕА, має сертифікат FSC з 2005 року.(134) Більшість інших ймовірних постачальників ТОВ «ВГСМ», згаданих у попередньому розділі, також мають або мали сертифікат FSC (єдиний виняток – Кутське лісове господарство, де розташований Національний парк «Гуцульщина»).(135)
Загалом, 90 відсотків карпатських лісів, контрольованих Державним агентством лісових ресурсів України, є FSC-сертифікованими.(136) ТОВ «ВГСМ», Plimob та всі інші постачальники чи субпідрядники ІКЕА, згадані у попередньому розділі, можуть похвaлитися сертифікатом за системою FSC «ланцюга постачання».(137) Бук, незаконну заготівлю якого ТОВ «ВГСМ» проводило під час періоду тиші у 2018 р., виїжджав із заводу зі штампом FSC. Що особливо вражає, під час чергового візиту аудиторів FSC у Великий Бичків вони або не помітили порушень, знайдених ДЕІ України, або ж вирішили не згадувати їх, незважаючи на те, що це були зареєстровані оприлюднені факти.(138) До сьогодні як уся діяльність Великобичківського ЛМГ і деревина, яку воно продає, має знак якості FSC.
Частка деревини Ikea з перероблених або FSC-сертифікованих джерел
Порушення лісозаготівельного законодавства – не єдине, що FSC не змогла виявити та не дозволила заплямувати репутацію ІКЕА. Як сказано у попередніх розділах, на даний час широко відомим є факт, що під час епохи Януковича закордонні імпортери платили хабарі голові Держлісагентства за усю деревину, придбану у контрольованих ним лісових господарствах. Це був багатомільйонний у доларовому еквіваленті злочин, вчинений близькою довіреною особою клептократа-керівника одної із найбільших держав Європи. Однак, чимало цієї деревини мало сертифікацію FSC. Представники FSC Україна проводили регулярні зустрічі з Держлісагентством, яке очолював корумпований голова, та обговорювали політику управління лісовими ресурсами та розширення FSC-сертифікованих ділянок. Втім, ні тоді, ні зараз вони жодного слова не сказали про будь-які порушення, вчинені керівником чи очолюваним ним агентством за часів Януковича. Аналіз, проведений Earthsight, свідчить, що 22 відсотки лісоматеріалів, імпортованих Holzindustrie Schweighofer у 2013 році, на піку махінацій Сівця, були сертифіковані FSC.(139) Крім того, сертифікацію FSC мала ще більша частка (46 відсотків) деревини, імпортованої фірмою Egger, яка є колегою-постачальником ІКЕА.(140)
Що таке FSC?
FSC – це найпопулярніший у світі знак екологічно відповідального споживання деревини. Він визнається у всьому світі як найкраща глобальна система такого типу, а її стандарти суттєво перевищують стандарти основного конкурента, PEFC. FSC було засновано у 1993 році за участі групи природоохоронних організацій, у т.ч. Всесвітній фонд природи (WWF). ІКЕА увійшла до складу засновників.(141) FSC підтримує ряд стандартів та процедур, згідно яких оцінюються ліси та надаються висновки щодо сталості заготівлі деревини. Оцінка проводиться акредитованими органами сертифікації – комерційними аудиторськими компаніями. Для того, щоб отримати сертифікат, лісозаготівельні компанії, зокрема, мають продемонструвати неухильне виконання чинного законодавства, дотримання прав місцевого населення, вживання заходів для зниження негативного впливу лісозаготівлі на навколишнє середовище, відмову від рубок на ділянках лісу значної природоохоронної цінності. Компанії, які купляють і переробляють деревину з таких лісів, мають отримати сертифікат «Ланцюг постачання» (CoC), який доводить їхню здатність не змішувати сертифіковану деревину із деревиною іншого походження. У такому випадку, товари з сертифікованої FSC деревини, які вони продають, мають право на знак FSC у вигляді дерева. Це дає їм конкурентну перевагу на ринку все більш вимогливих та екологічно свідомих покупців, де закони країни покупця та закупівельна політика уряду зазвичай теж вимагають дотримання певних стандартів. Ліси, сертифіковані FSC, проходять щорічний аудит. Завдання організації під назвою «Міжнародний акредитаційний сервіс» (ASI) – перевіряти дотримання органами сертифікації вимог FSC. FSC перебуває під контролем асамблеї, яка складається представників НУО і лісозаготівельної галузі та засідає кожні два роки.
Історія провалу FSC в Україні
Попередні невдачі FSC в Україні відображені у звіті Earthsight за 2018 рік, «Причетні до корупції». У ньому описано численні випадки корупції та правопорушень, які не були помічені аудиторами організації.
Польові перевірки, які провело WWF Німеччини, виявили численні незаконні санітарні рубки у лісах, сертифікованих FSC(142); Earthsight також виявила, що багато лісгоспів зберегли свої сертифікати, незважаючи на те, що їхні керівники є фігурантами кримінальних розслідувань масштабних випадків корупції. Свідчення одного з джерел допомогли пояснити такі промахи. Колишній керівник одного із найбільших лісозаготівельних господарств у Карпатах розповів Earthsight, як легко можна обійти перевірки FSC. Він описав процес аудиту як «проставлення галочок у списках» і пояснив, що типовою поведінкою лісівників є вивезення аудиторів лише на «зразкові» ділянки, навмисне підготовані для них.(143)
У жовтні 2018 року ASI, орган, завданням якого є забезпечити дотримання правил FSC, у відповідь на викривальний звіт Earthsight провів спеціальні перевірки в Україні.(144) ASI не займався жодною із кількох справ про корупцію у великих масштабах чи хабарництво, зафіксованих у звіті. Замість пояснення він просто заявив, що добровільні стандарти не призначені для боротьби з корупцією. Особливу увагу було приділено законності санітарних рубок та шахрайству з продажем та експортом деревини. Робоча група ASI відвідала два сусідні карпатські лісгоспи у Львівській області, які мають сертифікат FSC. Через чотири дні вона видала висновок про відсутність проблем.
Втім, ці дії були невідповідними з точки зору перевірки правдивості заяв Earthsight. Ділянки, на яких оцінювалася законність рубок, давно були засаджені смерекою на висотах, які для неї не є природніми. Відомо, що такі смерекові ліси особливо схильні до всихання, отож, найбільш імовірно, що санітарні рубки у них будуть законними. Втім, штучні смерекові ліси не складають більшість лісів Карпат. Крім того, робоча група майже виключно оцінювала лише ділянки вибіркових санітарних рубок, у той час як добре відомо, що найбільші проблеми з незаконними санітарними рубками стосуються суцільних рубок.(145)
Оцінка законності продажу та експорту деревини також була некоректною, оскільки базувалася виключно на документації, наданій самими лісгоспами.
Однак, тривожні сигнали реальних проблем не зникали. Під час аудиту лісового господарства на Закарпатті у червні 2019 року, ASI виявила, що орган сертифікації (швейцарська фірма SGS) не вважав за потрібне згадати у своєму опублікованому звіті той факт, що державні органи пред’явили керівництву лісгоспу звинувачення у корупції, хоча і знав про нього.(146) Однак, ASI вирішила, що оскільки відповідній посадовій особі ще не винесено обвинувальний вирок, сертифікат FSC можна не відкликати. Той факт, що SGS помилилася, не згадавши про факт розслідування, що триває, не потягло за собою жодного покарання. З моменту публікації звіту Earthsight ASI провела лише ще один аудит FSC-сертифікованого лісгоспу. У той же час, ASI відкинув звинувачення громадськості щодо нелегальних санітарних рубок шляхом відвідання великої кількості ділянок, де такі рубки вже було завершено.(147) Втім, справді ефективну оцінку законності таких рубок слід проводити тоді, коли начебто хворі дерева ще не зрубано. Коли їх зрубали і вивезли, доказів, з яких можна судити про стан дерева, занадто мало.
Будь-якої реальної гарантії, що українська деревина, проштампована знаком FSC, справді походить із сертифікованого FSC лісу, не існує. Хоча у випадку товарів ІКЕА, які дослідила Earthsight, доказів такого відмивання немає, проблема, вочевидь, існує. У 2019 році ASI виявила, що найбільший український виробник та експортер деревного вугілля, товари якого – виготовлені з бука та іншої деревини твердих порід, заготовленої в українських Карпатах – продаються на всій території ЄС, у т.ч. у мережах Tesco, Lidl та Carrefour(148), систематично здійснював шахрайські дії, маркуючи несертифіковане деревне вугілля знаком FSC.(149) Аудит ASI було ініційовано внаслідок виходу викривального матеріалу, підготованого WWF та німецьким телеканалом ARD.(150)
Тим часом, споживачі у всьому світі продовжують купувати товари – від паперу і дров до паркету та меблів – виготовлені з FSC-cертифікованої української деревини. Earthsight запитала Петра Тєстова, експерта з ведення лісового господарства української правозахисної організації «Екологія – Право – Людина», який роками вивчав проблеми діяльності FSC, чи вважає він, що можна довіряти обіцянкам, які FSC дає покупцям, запевняючи, що вони купують «хорошу» деревину. Його відповідь є надзвичайно витвережуючою. «Коли я бачу на товарі знак FSC або коли хтось каже: «Як чудово, що присутній логотип FSC», я відчуваю обурення, бо людей обдурюють. Людину обманюють, а вона цього навіть не розуміє».(151)
FSC і ІКЕА: провал в охороні природи та дотриманні законодавства
Проблеми FSC в Україні виходять далеко за межі невміння виявити недотримання законодавства і корупцію чи незадовільні умови праці. Ключовою метою сертифікації FSC є забезпечення значно масштабніших заходів із захисту відрубок найцінніших природних особливостей лісів, ніж того вимагає законодавство. Саме тому від сертифікованих лісгоспів вимагається визначити та виокремити особливо цінні з екологічної точки зору ділянки лісу та укласти правила, які б забезпечили їхній захист від невиправданої шкоди. SGS, орган сертифікації, який видав Великобичківському ЛМГ сертифікат FSC, більш детально тлумачить цю вимогу у своїх правилах, де сказано, що усі особливо цінні ландшафти, які називаються «репрезентативними ділянками», «повинні бути збережені у їхньому природному стані та нанесені на карту, відповідно до масштабів лісогосподарських заходів та унікальності ресурсів».
Коли Великобичківське ЛМГ отримало FSC-сертифікат у 2016 році, SGS вимагала від нього підготувати список таких репрезентативних ділянок після визначенні та картування особливо важливих для біорізноманіття чи високоцінних з іншої точки зору ділянок лісу, і належним чином сформулювати для нього відповідні правила їхнього захисту.(152) У цих правилах Великобичківське ЛМГ зобов’язується охороняти ці ділянки «у їхньому природному стані», додаючи, що «на них заборонено проведення будь-яких лісогосподарських заходів, здатних змінити їхній природний стан та порушити природні процеси, які в них відбуваються».
Подавши запит на інформацію, Earthsight отримала примірник списку ділянок, які Великобичківське ЛМГ визначило для охорони на виконання правил FSC, та порівняла їх із даними про рубки цього лісомисливського господарства. Результати свідчать, що ЛМГ не тільки не зберегло ці ділянки у їхньому природному стані, а й протягом 2017-2019 р. видало 31 лісорубний квиток на рубки у цих лісах, заготовивши понад 5000 м3 деревини.
Деякі з цих рубок проводилися 2017 на ділянках «пралісів», тобто цільних частинах неторканого лісу. Український закон, прийнятий і розроблений того ж року, визначає, що для встановлення категорії пралісу, певна ділянка лісу може містити не більш ніж п’ять пнів на гектар. Це вказує на те, що Великобичківське ЛМГ могло навмисне проводити рубки у пралісі, щоб призвести до неможливості отримання ним такого статусу і мати можливість подальшого розширення лісозаготівельної діяльності.
ІКЕА, FSC та корумпована пострадянська Європа: нерозлучна трійця
Було б надто легко зобразити ІКЕА невинною жертвою гнилої глобальної екологічної схеми. Взаємозв’язок ІКЕА з FSC значно складніший.
Зобов’язання, яке взяла на себе ІКЕА у 2014 р., спричинило величезний тиск на FSC. Компанія не змогла виконати попередні цілі через брак на світових ринках FSC-сертифікованої деревини.(153) У 2016 р. ІКЕА попередила, що якщо FSC не зможе радикально розширитися, у 2020 році очікується недовиконання цілей ІКЕА на 20 відсотків.(154)
Щоб сприяти такому розширенню, ІКЕА застосувала політику батога і пряника. Вона вклала суттєві інвестиції у FSC, як у прямому, так і в переносному значенні. Прямі інвестиції полягали у співфінансуванні маркетингового прориву FSC і безпосередньому фінансуванні українського офісу організації. Серед непрямих інвестицій – довготривале партнерство із WWF, в якому ІКЕА фінансує глобальну екологічну групу для просування схеми та сприяння компаніям в отриманні сертифікатів FSC. ІКЕА заявляє, що допомогла сертифікувати близько 35 мільйонів гектарів лісу відповідно до стандартів FSC – майже п’яту частину від загальної кількості.(155)
Втім, не завжди все було ідеально. Шведська фірма висловлювала приховані погрози, що якщо FSC не зможе забезпечити необхідне розширення, вона змушена буде запросити до співпраці конкурентів FSC у галузі сертифікації лісоматеріалів.(156) І хоча ІКЕА зараз дуже близька до досягнення своєї мети, це не означає, що FSC більше не зазнає тиску. Оскільки потреба ІКЕА у деревині зростає, FSC повинна не відставати.
Щоб забезпечити потреби ІКЕА, FSC має не лише швидко розширюватися, а й робити це у тих же країнах східноєвропейської зони з високим рівнем ризику, у яких ІКЕА і задовольняє свою постійно зростаючу потребу у деревині. Аналіз, проведений Earthsight, показав, що майже все зростання FSC з 2014 року, коли ІКЕА визначила свої цілі, відбулося на території Росії, Білорусі, України та інших посткомуністичних країн Європи. Загалом, площа FSC-сертифікованих лісів в інших країнах зменшилас. FSC нероздільно пов’язана з ІКЕА, і її майбутнє залежить від потреб ІКЕА у сертифікації все нових і нових лісів у висококорумпованому середовищі пострадянської Європи. Проблема полягає в тому, що принципові недоліки FSC означають, що вона неспроможна робити це ефективно.
Лісові спільники: теплі відносини та конфлікт інтересів
Петро Тєстов з української організації «Екологія – Право – Людина» (EPL) та Єгор Гриник із ГО «Українська природоохоронна група» (UNCG) вже декілька років спостерігають за діяльністю FSC. Вони пояснили Earthsight, що основна причина значної кількості проблем із системою FSC у країні полягає у конфлікті інтересів аудиторів. Вони окреслили, наскільки тісним є зв’язок FSC із державним апаратом лісового господарства в Україні. Усі аудитори є лісівниками, спеціалістами з лісового господарства; майже жоден із них не є експертом із біологічної різноманітності.
Більшість з них працює в Національному лісотехнічному університеті України, Національному університеті біоресурсів та природокористування, Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації та інших, пов’язаних з Державним агентством лісових ресурсів інтитуціях, чиїх експертів також часто залучає для оцінки рубок, в тому числі санітарних, ДАЛР. Деякі з цих аудиторів з неповною занятістю безпосередньо працюють на інші підрозділи агентства. За словами Гриника, «ідея FSC полягає в тому, щоб підтримувати бізнес, суспільство і природу. Система повинна врівноважувати ці три аспекти. Зараз [в Україні] ми бачимо, що аспект підтримки природи відсутній».
Яскраве підтвердження теплих стосунків між аудиторами FSC та керівництвом державних лісозаготівельних компаній, які ті перевіряють, Earthsight отримала у жовтні 2019 року від лісничого, який 10 років пропрацював в одному з лісгоспів на Закарпатті. Він розповів, що одразу після обов’язкової частини «показухи» під час інспекції, аудитори та керівництво лісгоспу усамітнюються у лісовій альтанці і бенкетують, споживаючи алкогольні напої, шашлики і бограч.
Навіть якщо аудитори зосереджені на виконанні своєї роботи, те саме джерело підтвердило, як легко керівництво лісгоспу може ввести їх в оману. «[Ходять] по тих місцях, де вони скажуть. А де хочуть йти самі – їх туди не пускають», – каже він. «Вони так, запхали в машину, ЛАЗ, затемнені вікна, аби вони не розуміли куди. І повезли, і привезли назад.»
Він пояснив, наскільки сміховинною є перевірка вимог FSC щодо охорони праці і безпеки працівників. «Коли проходять перевірки, ми приходимо туди як клоуни. Нам дають нові роби. Приносять нам питну воду у пляшка, яку ми не бачили ніколи. А фактично ми не отримуємо ні роби по три роки, ні рукавиць, нічого ми не маємо. Коли аудитори пішли, то у нас все забрали назад. Вони ще не доїхали до шлагбауму – а у нас вже все забрали».
Нові стандарти, старі проблеми
Новий стандарт FSC ведення лісового господарства для України набув чинності у березні 2020 року.(157) У порівнянні зі своїм попередником, у ньому відзначається суттєве вдосконалення з т.з. вирішення недоліків для виявлення незаконних дій і корупції у FSC-сертифікованих лісах та запобігання їм. Скажімо, у ньому вперше згадано перевірку аудиторами судових реєстрів та звітів ЗМІ, а також звернення до правоохоронних органів для отримання актуальної інформації. Втім, ці дії лише пропонуються, але не є обов’язковим. Крім того, стандарт не регулює виконання будь-яких дій аудиторами у відповідь на отриману таким чином інформацію. Аудитори повинні приймати рішення цілком на власний розсуд – скажімо, чи є певні підтверджені порушення (наприклад, як ті, що були виявлені ДЕІ у Великому Бичкові) достатньо серйозною підставою для відкликання сертифікату. Аналогічно, за новим стандартом, навіть якщо аудитори ознайомлені з доказами, представленими у суді щодо серйозних звинувачень у корупції, такий орган сертифікації як SGS може ігнорувати цей факт на підставі того, що обвинувальний вирок ще не винесено. Не окреслено рамки застосування обережного підходу. Більшість положень стандарту все ще базуються на усних заявах і документах, наданих тими же лісовими господарствами, які проходять аудит.
Реальність полягає у тому, що жоден стандарт не може належним чином вирішити основні проблеми, які виникають із сертифікацією FSC в Україні. Стандарти FSC ефективні лише настільки, наскільки ефективні аудитори, які їх впроваджують, і саме небажання впроваджувати стандарти знову і знову визначається як найбільш проблематичне.
Як Тєстов, так і Гриник роками надавали аудиторам FSC цінну інформацію про зникаючі біологічні види або випадки деструктивної/незаконної лісозаготівлі. Незважаючи на це, обоє кажуть, що їх постійно ігнорують (за винятком однієї відповіді наприкінці 2019 року). Деякі аудитори пообіцяли розглянути ситуацію, але нічого не роблять, а інші повністю відкидають потребу суспільства брати участь у цьому процесі.
Тєстов повідомив Earthsight, що причиною такої поведінки є значна упередженість аудиторських органів FSC. «Зазвичай аудитори FSC не є незалежними неупередженими спостерігачами. Вони виступають у ролі адвокатів держлісгоспів», – каже Тєстов.
«У більшості випадків, коли виникає питання природоохоронних аспектів, щодо яких немає однозначного трактування, аудитори вирішують їх на користь лісівників».
Єгор із ГО «Українська природоохоронна група» пояснив, що ключ до такої упередженості лежить в основоположній структурі фінансування аудиторів FSC, коли органи сертифікації змагаються за отримання роботи від лісгоспів, які їм платять. Це спричиняє «перегони по нисхідній» і знижує якість аудитів в Україні:
«Проблема полягає у тому, що всі три органи сертифікації [FSC] в Україні знаходяться у приватній власності. Їхнім основним джерелом прибутку є державні лісові господарства, яким вони видають сертифікати і де проводять аудити. Ось перший конфлікт інтересів».
«Уявімо ситуацію, в якій одна з цих трьох компаній почне діяти дуже строго і примушувати державні лісові господарства дотримуватися вимог стандартів, а дві інші компанії цього не зроблять. Лісгоспи мають право вибирати компанію, яка буде проводити сертифікацію. Звісно ж, вони підуть до інших компаній, які не такі строгі та виявляють поблажливість. Отже, перша компанія втратить гроші. Такий ринок, такий бізнес – вони всі повинні бути на одному рівні. Якщо одна компанія знижує свої стандарти, якщо одна компанія стає менш прискіпливою, то інші компанії мають вчинити так само. Це основний принцип, який іноді робить впровадження стандарту неможливим».
Докази того, у чому зацікавлена FSC, можна побачити у тому, як відкрито вона втручається у політику управління лісовими ресурсами в Україні. Замість того, щоб лобіювати покращення впровадження чи прозорості, FSC підтримує послаблення лісового законодавства, щоб спростити лісозаготівлю і зробити її більш прибутковою для своїх клієнтів у Держлісагентстві. Багато з цих законів – саме ті, які, як свідчать зібрані нами докази, систематично порушуються державними лісозаготівельними фірмами на всій території України, спричиняючи реальний шкідливий вплив.
Після публікації викривального звіту Earthsight про незаконність і корупцію у лісовій галузі України у 2018 році, місцеве представництво FSC зробило спільну заяву з Державним агентством лісових ресурсів України та його державними партнерами про те, як найкраще вирішити «питання» із управління лісами в країні. Заява не містила жодної згадки про незаконність, а перекладала вину на надмірне регулювання. Замість того, щоб позбутися конфлікту інтересів, посилити впровадження вимог чи покращити прозорість, заява, опублікована FSC, вимагала усунути «екологічні обмеження», накладені на лісозаготівлі законами про санітарні рубки, для підвищення їхньої прибутковості. Крім того, вона закликали Україну сприяти подальшому поширенню сертифікації FSC у державі, повністю ігноруючи недоліки, перелічені у звіті Earthsight.(158)
Здається, їхні зусилля приносять результати, оскільки з того часу ще півмільйона гектарів українських лісів отримали FSC-сертифікацію.(159) У жовтні 2019 р. FSC повторно закликала послабити природоохоронне законодавство, цього разу включаючи обмеження на лісозаготівлі у заповідних зонах та контроль рубок під час «сезону тиші» – сезону розмноження тварин(160), тобто, саме той закон, який, як ми виявили, систематично порушує Великобичківське ЛМГ. Якщо лісозаготівельникам в Україні не подобається певний закон, вони його ігнорують. Замість того, щоб намагатися викрити нелегальні заготівлі, FSC закриває на це очі. Далі, із неймовірним нахабством, вона лобіює відміну цього закону.
На жаль, такий невтішний стан справ не обмежується лише FSC в Україні. Власне, конфлікт інтересів та «перегони по нисхідній», надмірне потурання галузі, гнітючий рівень моніторингу та кричуще невігластво спостерігаються у діяльності FSC у всьому світі.
У відповідь на вищеперелічені факти, FSC заявила Earthsight, що засуджує незаконні дії зі сторони утримувачів FSC-сертифікатів. Рада підтвердила, що «правил слід дотримуватися», і визнала, що «період тиші поширюється на усі ділянки лісового господарства, незалежно від поширення тварин», але поставила під сумнів доцільність існуючих нормативних документів. Із більш детальною інформацією щодо відповіді FSC можна ознайомитися у Реакції компаній.
