25/07/2020
0
Костопільський лісгосп, який торік відзначив своє 80-ліття, і який очолює Олександр Мелещук (на знімку), завжди відзначався особливим статусом.
І не лише тому, що територія його знаходиться в центрі області, неподалік від обласного центру, а в самому Костополі є потужна промисловість переробки деревини, що відіграє свою роль. Ліс тут різноманітний: листяний, хвойний. І без наукового підходу та впровадження його у виробництво аж ніяк не обійтися. Так відновлення лісу на генетично-селекційній основі дає можливість значного приросту деревини, тобто дерева «товстіють» швидше, ніж коли заліснити зруби простим посадковим матеріалом. А ще є тут оригінальний і чи не єдиний в Україні музей лісу, який став не лише фіксатором історії життєдіяльності лісівників краю, а нині є ще й парком краси.
Колискою лісу в Костопівльському лісгоспі називають Базальтівський базовий розсадник ( на знімку). Розповідає про нього інженер лісових культур Ольга Блонська:
– Базальтівський розсадник є базовим господарством в області зі збирання елітного насіння сосни звичайної з плантацій, де ростуть дерева з цінними спадковими властивостями. Також є плантації дуба звичайного і ялини звичайної. Тому все зібране насіння тут високоякісне. Для того, аби воно не втрачало своїх властивостей, зберігаємо у сховищі із сучасною холодильною камерою. Висіваємо насіння як у відкритий ґрунт, так і в суперсучасних теплицях. Висаджено тут також декоративні рослини та інші породи. Комп’ютерна система дозволяє автоматично регулювати температуру і полив рослин. Не так давно почали вирощувати сіянці дуба звичайного із закритою кореневою системою. Нині вирощуємо у касетах більше 80 тисяч штук сіянців дуба звичайного. Наш директор Олександр Мелещук приділяє дуже велику увагу розсаднику, адже саме звідси й починається майбутній ліс. Основним завданням все ж залишається заліснення і зберігання лісу, бо нині ми заготовляємо значно менше, ніж колись.
Другою «родзинкою» костопільських лісівників можна вважати «Музей лісу». Про його створення розповідає сам директор:
– Враховуючи те, що в Костополі на час створення музею було три лісогосподарства: наше, військовий та селянський ліси, було вирішено створити музей. Тим більше, що це приміщення Костопільського лісництва не повністю експлуатувалось. Та й територію навколо цього лісництва можна було ще розвивати. Вивчили досвід поляків, прибалтів, американців, узагальнили його і розпочали облаштовувати цю територію. Нині тут мальовничий куток, де будь-хто може набратися позитивної енергії, отримати екологічні знання. А також придбати щось із декоративних насаджень чи сувенірів.
І третя, дуже важлива «родзинка» – побудова переробного цеху ( на знімку). Знову ж таки слухаємо думку Олександра Мелещука:
– Якщо вести мову про переробку, то це вимушений крок. Раніше у нашій галузі таких цехів, зрозуміло, дещо слабше технічно оснащених, було збудовано майже в кожному держлісгоспі. Крім того, лісівники заготовляли смолу, дьоготь, ягоди, гриби і навіть віники. У лісгоспах працювало тисяча і більше людей. Потім, як це буває, хтось зверху дав команду передати ці функції у приватні руки. І лісівничі підприємства стали сировинними придатками, адже кожне підприємство нині змушене продавати лісосировину. Нинішні переробники її то беруть, то не беруть, керують ціною, невчасно розраховуються. А нам ніхто не відміняв податки, які лише збільшилися, зарплату, необхідні кошти на розвиток лісового господарства. Не всіх тих, хто бере у нас сировину, можна назвати переробниками, бо не всі вони мають обладнання, шукають одні одних, хто доведе той матеріал до пуття. Сьогодні у нас цех працює, підписані угоди зі споживачами, виставляємо рахунки і постачаємо продукцію. І впевнені, що цей бізнес принесе нам кошти загалом для існування підприємства та його розвитку.
– Ми не орієнтуємося на високоякісну продукцію, – каже начальник лісопромислового комплексу Руслан Біньковський, – використовуємо ті всихаючі дерева, які пошкоджені короїдом. Є ринок на цю продукцію. Тому доводиться працювати навіть у дві зміни.
Андрій БАБІНЕЦЬ.
Костопіль Рівненської області.
Фото автора.
