Протягом червня і початку липня села Ратнівського району неначе вимерли: від малого до старого люди масово вибралися у ліси. І тихе полювання тут ні до чого! Річ у тім, що 2012 рік надзвичайно плідний на чорниці.
Прагнучи підзаробити на цій ягоді, люди велосипедами, кіньми, автомобілями добираються до лісу і прочісують кожен квадратний кілометр, аби назбирати цього дорогоцінного продукту. І не дивно, адже для більшості волинських сіл це єдине, на чому можна заробити. Так і виходять цілі сім`ї на полювання за «чорною ягодою», не шкодуючи ні рук, ні ніг, ні спини.
Зараз у лісах Ратнівщини шум і гам, мов у величезних мегаполісах. Із шостої до десятої години ранку пожвавлюється рух на дорогах від сіл до лісів. Особливо перевантажені прикордонні пункти пропуску «Доманове», «Самари». Адже білоруські ліси щедріші на чорниці, та й білоруси не так хвацько беруться їх збирати. А українці годують домашню худобу і поспішають на кордон, щоб зайняти чергу і першими потрапити до лісу. Практикують навіть поїздки за кількасот кілометрів на кілька діб. Не мало і в українських лісах охочих потрудитися. Хлопчаки і дівчата, що ледь навчилися на велосипедах їздити, беруть величезні відра чи кошики і поспішають на заробітки.
А є ж унікали, які примудряються назбирати 60 літрів за день
А воно того варте! «Заробітчани» розповідають, що із середньою швидкістю 1 літр за півгодини, за сезон можна заробити 5-6 тисяч гривень. А є ж унікали, які примудряються назбирати 60 літрів за день. Стартова закупівельна ціна цьогоріч становила 10-12 грн. за кілограм залежно від регіону і піднімалась дуже стрімко аж до 21 грн.. Потім вона знизилась і стабілізувалась на рівні 14-15 грн. Люди кажуть, що за один день заготівельник може прийняти приблизно півтонни чорниць, а то і більше, а за 20 днів найзапеклішого полювання на «чорну ягоду» – понад 10 тонн продукту. Далі у спеціальних рефрежираторах чорниці охолоджують до температури +2°С, при якій вони найкраще зберігаються. Потім ягоди відправляють на переробні підприємства. Великий відсоток експортують у Польщу.
Як правило, щороку в Білорусі чорниці були дешевшими, тому часто білоруси перетинали кордон з Україною, аби тут їх продати. Цьогоріч, ділиться з нами жителька Кобринського району Брестської області Алла Повх, кілограм ягід коштує однаково – 14-15 тис. (тобто 14-15 гривень). Різниця лише у тому, що там ціна не змінювалася так кардинально, як у нас.
14 гривень за кілограм – підприємцям і стільки ж за 1 літр – бабусям
Одні збувають чорниці на місці, інші привозять їх із прилеглих до Ратного сіл на ринок, оскільки продавати ці ягоди склянками вигідніше. На перший погляд ціна однакова – 14 гривень, але підприємці платять стільки за кілограм, а бабці на ринку беруть 14 гривень за 1 літр, а це приблизно 700 грам.
На виїзді з лісу зустріли гурт хлопчаків на велосипедах і запитали, навіщо так важко працювати за якусь сотню гривень. Вони один перед одним говорили, що їхнім примхам батьки не завжди потакають, а за виручені від чорниць гроші дітлахи можуть собі дозволити купити те, що їм так хочеться.
Галина Штик із Самарів ділиться міркуваннями, що зараз для її сім`ї важлива кожна копієчка. Адже мають четверо дітей, чоловік безробітний, а донька збирається вступати у ВНЗ, от і йдуть всі дружно до лісу.
Не дивно, що на чорниці на Ратнівщині такий ажіотаж. Вони екологічно чисті, адже район не постраждав від Чорнобильської катастрофи, тоді як більшість чорниць, які збирають у Київській, Чернігівській, Житомирській та Рівненській областях заражені радіонуклідами.
Ще кілька тижнів – і ліси Ратнівщини та прикордонних територій Білорусі спустіють. Вони чекатимуть на невгамовних селян, які знову прийдуть за чорницями, але вже наступного року.
