10/07/2020
0Штучні гнізда для відновлення популяції птаха.
Людина може не тільки нищити, а й допомагати природі зберегти своє обличчя. Хтось для цього прибирає сміття у лісі, хтось підгодовує лісових мешканців, а хтось робить для них гнізда. Незвичну, на перший погляд, ініціативу започаткували дві киянки – науковець та орнітолог за фахом Наталія Атамась і представниця проєкту BirdID Олена Фоміна. Вони встановлюють штучні гнізда для крячка чорного. І вже мають перші результати експерименту: всі гніздівлі-платформочки заселені крячками. Скоро з’являться пташенята.
«Ми познайомилися із Наталею Атамась, яка проводила багато екскурсій та розповідала про чорних крячків. Я запропонувала, що можемо зробити спільний проєкт щодо створення штучних гніздівель чорного крячка, а також вивчати, чим вони харчуються та чим вигодовують пташенят, бо це питання мало вивчене, а ще спостерігати за їхньою поведінкою, і долучити до цього дітей», – розповідає Олена Фоміна.
Готуватись до проєкту почали взимку. Разом із вихованцями Києво-Святошинського районного екологічного центру та їхніми батьками робили плотики для птахів. Оскільки чорні крячки живуть колоніями і мають плаваючі гнізда, відповідно, штучна платформа має максимально відтворювати природну купину. За взірець екологи взяли технології з Нідерландів, де вже прижився досвід встановлення на водоймах рукотворних плотиків для птахів.
Для виготовлення плотиків-гніздівель використали пінопласт, металеву сітку, дошки, мішковину та шурупи для скріплення. «Дуже важливо дотримуватись розміру, приблизно 40х40 см, що оптимально підходить для гнізда крячка чорного. Оскільки крячки належать до виводкових птахів, то важливо передбачити можливість для пташенят вільно сходити у воду і заходити назад на гніздо, – пояснює пані Олена. – Для цього ми прикріпили до платформи невеликий шматок штучної трави. Внизу прилаштували грузило, щоб плотик не віднесло хвилею. На встановлену платформу треба покласти трохи природної рослинності та бруду з цього ж озера».
Зусилля природоохронців не були марними: одразу ж після встановлення шести плотиків, на одному з них сіли птахи. Поки що штучні гніздівлі облаштували на озерах Києво-Святошинського району. Навідуються екологи до крячків раз на три-чотири дні. Щоб знати, куди саме прилетить колонія птахів, довелося спостерігати за ними заздалегідь. Спочатку колонія птахів гніздилася у Хотові, та коли в місцевому озері стало більше води, у птахів стало менше можливостей для гніздувань. Вони перелетіли на інше озеро під Києвом, що й відстежили природоохоронці. Плотики треба встановлювати одразу ж, як крячки прилетіли на водойму. Оскільки це птахи швидкого розвитку, досить швидко прилітають, влаштовують гніздо, швидко відкладають яйця та відлітають. Тож треба піймати слушний момент.
Зараз штучні гніздівлі замасковані, але з берега їх добре видно для спостережень. До підглядання за птахами долучатимуть дітей. «Надалі ми плануємо провести кільцювання птахів цієї колонії, щоб моніторити її переміщення і виконати спостереження за раціоном харчування та поведінкою птахів під час вигодовування пташенят. До спостережень будуть залучені також і діти – наші майбутні екологи! – пояснює Олена Фоміна. – Популяція крячків зменшується через те, що спотворюються водно-болотні угіддя, наші озера часто розчищають від різної рослинності, це нібито добре для людей, а для птаха треба очерет, рогіз, таких озер лишилося не дуже багато, відповідно, популяція зменшується. Для гніздування ці птахи обирають стоячі прісні водойми зі значними заростями водяної рослинності. Однак їхні плаваючі гнізда, разом з кладками, часто гинуть від коливань рівня води, викликаних сильними зливами або посухами, що зменшує успішність розмноження».
Можливо, досвід столичних екологів знадобиться й іншим регіонам. Адже чорні крячки гніздяться і мігрують в Україні майже на всій території. Варто пам’ятати, що це консервативні птахи, вони досить рідко змінюють місця гніздувань. А якщо і роблять це, значить, із водоймами відбуваються масштабні зміни – некомфортні для птахів.
