Недаремно в народі кажуть, що дерево пізнають за плодами, а людину – за справами. Саме вони розкривають сутність людини, розповідаючи про неї красномовніше будь-яких слів. І від того який багаж у людини за плечима залежить наскільки легкою є її життєва дорога. Адже якщо працюєш з душею та самовіддачею, то й результат не забариться.
Добрих справ та професійних здобутків за плечима у майстра лісу Яснозірського лісництва Корсунь-Шевченківського лісгоспу Валерія Григоровича Ляльки за 20 років назбиралося немало. Саме стільки працює він у лісовій галузі, здобувши за цей час завдяки своїй майстерності та працелюбності неабиякий авторитет серед лісівничої громади. До свого професійного ювілею Валерій Григорович отримав і галузеве визнання. За підсумками минулого року він став кращим майстром лісу на Черкащині.
На переконання лісничого Яснозірського лісництва Леоніда Буруля таких фахівців, як Валерій Григорович нині ще пошукати треба. Тож впевнений, винагорода цілком заслужено знайшла свого героя.
Підтверджує це стан і стан лісових культур, якими опікується Валерій Лялька. Вони, за словами лісничого, без перебільшення є найкращими в лісництві. І хоч обсяги їх досить значні, молоді насадження тут завжди своєчасно доглянуті. – Думаю в області мало який лісовий обхід може зрівнятися з тим, яким керує Валерій Григорович. Коли б не завітали на його ділянку, будете приємно вражені результатом, – розповідає Леонід Буруль.
Не лише власним професіоналізмом вимірюється робота майстра лісу. Не менш важливими є ще й організаторські здібності, вміння ладнати з людьми та працювати командою однодумців. – Вимогливий, проте справедливий, – так характеризують його підлеглі, адже знають, що ще більш вимогливо він ставиться до власних праці. Шанують його і за людяність. Адже не забуває дбати про своїх працівників. Під час сезонних робіт, коли наймають працівників для догляду за культурами, Валерію Григоровичу доводиться бувати і в ролі наставника та вчителя. Власноруч допомагає новачкам освоювати тонкощі посадки та догляду за лісом, адже щиро вболіває за свою справу.
Кажуть своєї долі ні обійти, ні об’їхати. І хоч розпочинав трудову діяльність з водійської праці, життєва дорога усе одно привела його в лісівничу галузь. А, можливо, не привела, а повернула, адже з лісом був добре знайомий з дитинства. Шанобливому ставленню до безцінних дарів зеленої скарбниці навчив його ще батько, який працював лісником. Тож як саджати ліс і доглядати за ним на практиці добре вчив ще з юних років. Вже тоді, з першими трудовими мозолями збагнув ціну людської праці, усвідомивши скільки титанічних зусиль криє за собою безмежжя лісових просторів.
–Це лише на перший погляд праця лісівника може здатися легкою, мовляв, ліс і сам по собі ростиме, – говорить Валерій Григорович. Мало хто замислюється скільки треба крихітному сіянцевіі часу, аби перетворитися на кремезне дерево і скільки загроз може завадити цьому росту. В перші роки життя культури потребують постійного догляду. В подальшому ж не менш важливе завдання – захистити насадження від шкідників, незаконних рубок та пожеж. – Все ми робимо: від посадки і догляду за наймолодшими культурами до охорони та захисту вже достиглого лісу, – розповідає Валерій Лялька. І роботи на кожному напрямку , за його словами, зовсім не бракує. Проте, одним з найважчих майстер лісу називає боротьбу з пожежами.
– Пожежонебезпечний період – це як ходьба по лезу. Найменша людська недбалість може звести нанівець працю не одного покоління, уже не кажучи про шкоду довкіллю, – підкреслює Валерій Григорович. З появою системи відеоспостереження контролювати ситуацію стало значно легше, проте пильності тут не втрачають за жодних обставин . – Надто висока ціна легковажності.
Лісове господарство – справа, почесна і важка. І не кожному до снаги виснажлива праця, яка часом забирає і свята і будні. Тим хто звик шукати легкого хліба, тут довго не протриматися, адже ліс любить дбайливого господаря.
Саме таким господарем і є Валерій Григорович .І життя і робота його нерозривно пов’язані з лісом. Сам родом із Яснозір’я, навіть садибу має неподалік лісництва. Вже давно перестав ділити час на робочий і позаробочий. – Якщо працювати, то на повну силу, на результат, адже трудимось не для когось – для себе, – додає він.
Для кого праця – радість, для того й життя – щастя. Щастя займатися улюбленою справою, результати якої не на роки, а на віки.