Ми виступаємо з пропозицією об’єднати мисливське і рибне господарство на базі Держрибагентства і створити Державне агентство з питань рибного і мисливського господарства.

Ниже следующий материал опубликовала на своих ресурсах Всеукраинская  охотничья ассоциация. Для начала хотелось бы понять его статус(1) и выяснить: кто автор идеи /кто это “Ми”?/(2), где и с кем она обсуждалась (3). М.П.

Програма реформування – “Блок В” державне управління галуззю

Мисливство зникло з порядку денного виконавчої влади ПОВНІСТЮ. Чому? Бо відсутній державний управитель, якому воно б було цікаве.

З 1959 року реалізацією мисливської політики в Україні займається «лісове» відомство, і ми обґрунтуємо, чому це призвело до занепаду мисливської галузі.

1. Держлісагентство експлуатує в якості джерела отримання доходів ліс, який є середовищем існування диких тварин. Використання лісових доходів, як бюджетоформуючий вид діяльності агентства, в пріоритеті над умовами проживання диких тварин Тобто, ДАЛРУ намагається поєднати в собі дві конфліктуючі місії, і мисливство в його структурі є баластом, котрому не приділяється достатньої уваги.

2. Користувачі мисливськими угіддями не мають можливості вести активну протидію незаконним вирубкам лісу, оскільки уся їх діяльність в частині ведення мисливського господарства залежить від лісового відомства – отримання абсолютно усіх погоджень і дозволів, в т.ч. і можливість ініціювати припинення права користування мисливськими угіддями.

3. Центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику у галузі мисливства, здійснює контроль над дотриманням законодавства у галузі мисливства, і є суб’єктом господарювання у галузі мисливства. ДАЛРУ має в користуванні майже 4 млн. га мисливських угідь (10,4% від загальної площі), окупність котрих складає лише 36,8% (навіть менше, ніж у НЕПРИБУТКОВОЇ УТМР – 38,3%). Для порівняння – ДАЛРУ і УТМР мають в користуванні приблизно рівну площу лісових угідь (2,1 млн. та 2,3 млн. га відповідно) і при цьому облікова чисельність копитних видів тварин  у них майже рівнозначна (65 тисячі і 62 тисяч відповідно). Хоча з розрахунку на 1 тис.га угідь ДАЛРУ витрачає найбільше коштів на ведення мисливського господарства! Постає питання – для чого у неефективного користувача в управлінні така значна територія кращих угідь країни?

4. В переважній більшості у державних мисливських господарствах полюють виключно чиновники різних мастей. Саме тому ми говоримо, що функції суб’єкта господарювання в ЦОВВ, який формує державну політику в мисливстві, мають зводитись до створення розплідників по розведенню диких тварин. Продаж частини з них дозволить поповнювати державний мисливський фонд по усій країні. Якщо право користування реалізувати через аукціон юридичним особам приватного права по $1 за гектар, можливо виручити $3,96 мільйонів. Виручені кошти можна направити на фінансування державних розплідників.

5. У 2018 році дохід мисливської галузі склав 228 млн грн., що становить 1,4% від доходу лісової галузі (16,8 млрд. грн.); об’єм реалізації продукції в мисливській галузі становив 82,7 млн. грн., що становить 0,8% від об’єму реалізації лісової галузі. По нашим розрахункам, навіть проведення докорінної реформи мисливської галузі за європейським зразком може збільшити її доходи до 3 млрд.грн, тобто, навіть в цьому випадку «мисливство» залишиться «пасинком» у лісовому господарстві. На додачу до цього у загальній структурі мисливських угідь лише 20% відносяться до лісового фонду, більше 50 мисливських господарств загальною площею 2 млн. га взагалі не мають лісових угідь (в т.ч. два державних).

Чому ми виступаємо з пропозицією об’єднати мисливське і рибне господарство на базі Держрибагентства і створити Державне агентство з питань рибного і мисливського господарства.

1. Ведення мисливського і рибного господарства – види спеціального використання об’єктів тваринного світу. Їх об’єднання у одному відомстві є більш гармонійним.

2. Держпідприємства у системі Держрибагентства займаються відтворенням рибних ресурсів, саме так має функціонувати ЦОВВ і в мисливській галузі.

3. У складі Держрибагентства вже функціонує Рибоохоронний патруль, на створення якого виділили кошти з держбюджету та іноземної фінансової допомоги. При збільшенні фінансування і наявного штату патруля можна налагодити ефективну державну службу охорони не лише водних біоресурсів, а й державного мисливського фонду.

4. Об’єм реалізації в рибному господарстві становить близько 2,8 млрд. грн., тому після реформування мисливської галузі вона може функціонувати на паритетних засадах з рибною галуззю. Успішним прикладом такого поєднання є США, де рибні ресурси та дикі тварини під управлінням однієї державної установи, яка успішно функціонує уже 80 років.