26/06/2020
0
На Прикарпатті досі залишаються затопленими чимало населених пунктів. Чимало людей впевнені, що причиною підтоплень та збільшення рівня води у річках є вирубка лісів. BBC News Україна дізналася думку екологів та науковців щодо цієї ситуації.
“Ліс – це один з чинників паводку, але не основний. Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими. Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року”, – каже провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ Оксана Марискевич.
Науковиця зазначає, що окрім великої кількості опадів, що випали за короткий проміжок часу, вплинули ще деякі чинники. Зокрема, стан лісових доріг, щільність яких занадто низька, щоб розосередити потік.
“Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше”, – зауважує Оксана Марискевич.
Ще до причин жінка відносить: несанкціонований відбір гравію з гірських річок, поганий стан берегів, будови у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.
“Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримуючі ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько. У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней. Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів”, – додає науковиця.
Професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету Юрій Дебринюк впевнений, що вирубка лісів не пов’язана з нинішніми повенями на Західній Україні.
“Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше – я працював у Карпатах у 1980-і роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші. А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому. Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримуючу здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться”, – розповідає професор.
Зокрема, чоловік вважає, що головна причина затоплень – велика кількість опадів за короткий час.
“Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху. В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь”, – каже Дебринюк.
Еколог організації “Дунайсько-Карпатська програма” Анатолій Павелко говорить, що катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.
“Перший чинник – кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни. А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів. Зрозуміло, що природна система стоку не справляється. Друга проблема – забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки. В Україні найдорожчі ділянки – по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює. Третя причина – поганий догляд за господарськими системами. У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води”, – повідомляє еколог.
Однак Павелко зауважує, що суцільний вирубок на великих площах стає причиною не можливості екосистеми поглинати воду, тому вона захищається на поверхні.
“Інша проблема тут – відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь. Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства”, – додає чоловік.
