«Чорні» дроворуби поповнюють державну казну і не ховаються за грантами, які потрібно відробляти

Останнім часом у засобах масової інформації з’явилися явно замовні статті в яких в негативному ракурсі показується господарська діяльність ДП «Бережанське лісомисливське господарство». Хоча жодних конкретизованих фактів порушень у даних статтях не вказано, проте читачеві нав’язується думка, що лісогосподарське підприємство без усіляких науково прийнятих норм та обмежень заготовляє ліс, не проводячи ніяких заходів із лісовідновлення, а по-їхньому просто знищує ліс.

Звинувачуючи підприємство навіть у тому, що це приводить до зниження рівня води в місцевих водоймах. У той самий час працівників підприємства обзивають «чорними» дроворубами. Зрозуміло, що дану статтю ми не могли залишити без уваги. Тому для нас залишається проінформувати громадськість та населення про дійсний стан справ та викласти свою точку зору по даних статтях.

Впродовж останніх років підприємство активно впроваджує заходи, засновані на принципах безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних корінних деревостанів при повному використанні можливостей природного відновлення цінних лісоутворюючих порід та отримання максимального економічного ефекту від господарської діяльності. Зокрема, в усіх букових насадженнях, які досягли віку головного користування, з високою повнотою та намічені згідно з матеріалами лісовпорядкування в головне користування проводяться 3-х прийомні поступові рубки, з поступовим вибиранням дерев до повної заміни материнського деревостану та отриманням надійного природного відновлення цінних лісоутворюючих порід (бук, клен, явір). На місцях відсутності природного відновлення створюємо часткові лісові культури. Даним принципом ми керувалися і при проведенні лісогосподарських заходів в лісових насадженнях, посилання на які іде в статті, та знаходяться на території Курянівської сільської ради і згідно з функціональним поділом лісів відносяться до експлуатаційних лісів, що призначені для задоволення потреб національної економіки в деревині. Тому зрозуміло, що після досягнення даними насадженнями віку головного користування, а їх вік становить 101 і більше років, проводилися лісозаготівельні роботи з дотриманням організаційно-технічних норм згідно з Правилами рубок головного користування. Це підтверджує і фотографія, якою ілюстрована стаття. На фотографії явно проглядається молоде насадження після проведення рубки головного користування, а «не безжиттєвий простір», як вказано в статті.

Щодо пов’язування лісогосподарських робіт зі зниженням рівня води в долині р. Нараївка, то дані звинувачення звучать безглуздо, оскільки площа суцільних зрубів носить точковий характер, не охоплює великі масиви, площа однорічного зрубу не перевищує 3,0 га. Проте, автори статті жодним словом не обмовились про меліоративні роботи з розчистки та поглиблення дна р. Нараївка нижче по течії між селами Куряни-Демні-Підвисоке. Також нічого не сказано про надзвичайно суху осінь 2011 року, малосніжну зиму 2011-2012 років, за період якої не накопичилася достатня кількість вологи, що підтверджує відсутність весняних паводків та підтоплень весною 2012 року. Щодо пошкоджень деревостанів такими факторами як вітроломами та вітровалами, то вони зустрічаються не тільки в насадженнях із пройденими рубками, а й у насадженнях, де рубки не проводилися.

Що стосується природо-заповідного об’єкту «Курянівський феномен», то він функціонує, знаходиться під охороною і його існуванню ніщо не загрожує. Про що свідчать і фотографії, якими доповнюємо статтю.

Окремо слід розглянути питання створення національний природній парк «Бережанське Опілля» пропонованою загальною площею 25,0 тис га, в тому числі на землях Держлісфонду – 7,8 тис. га. Іншими словами, з нормального господарського обороту пропонувалося вилучити 25,0 тис. га земель різного призначення. Під заповідання попадали не лише ліси, а й луки, сільськогосподарські поля, сінокоси, болота та інше. Обґрунтування ж створення національний природній парк «Бережанське опілля» носило поверхневий, описовий характер. Часто, твердження про стан угрупувань рослин не відповідало дійсності. Зникаючими безпричинно визначалися такі синтаксони, як буковий ліс мало барвінковий, буковий ліс плющовий, грабово-серцелистолиповий буковий ліс волосистоосоковий, грабово-серцелистолиповий буковий ліс ланцетовиднозірочковий, буково-збичайнодубовий ліс волосистоосоковий і інші. Хоча ці угрупування рослин на сьогодні є головними утворюючими угрупуваннями рослин на даних територіях, в них здійснюється господарська діяльність уже не одне століття, вони по віку – різновікові. Не наведено було і економічної складової утворення даного об’єкту природно-заповідного фонду, невизначено механізму фінансування на його функціонування, скорочення чисельності працівників та відрахувань до бюджету. А головне, не враховано як місцевому населенню вписати свою господарську діяльність після створення національний природній парк.

Дволикою, незрозумілою є також позиція керівника екологічного клубу «Край», які ратуючи за туристичний розвиток Бережанського району, піарячись під час проведення джипінгу “Бережани TROPHY 2011», через рік після його проведення негативно до нього ставляться. Який об’єктивно став одним із найбільших культурно масових заходів у 2011 році, зібравши гостей із Тернополя, Львова, Івано-Франківська та інших міст, та фактично став одним із найбільших заходів популяризації культурно-історичної спадщини м. Бережани.

Найбільше ж вразив цинічний вираз «чорні» дроворуби, яким автор статті обізвав людей, які зайняті на роботах у лісі. Звичайно, вони працюють в тяжких умовах, не у білих сорочках і краватках. Проте це не дає підстави обзивати людей «чорними»? Наші працівники працюють в реальній сфері економіки, здійснюють комплекс робіт із забезпечення задоволення економіки України у відновному ресурсі – деревині. При цьому підприємство сплачує податки в Держбюджет. Так, лише за п’ять місяців 2012 року сплачено всіх видів податків і зборів у сумі майже 1,5 млн. гривень. Заготовлена ж деревина в подальшому першочергово поступає для переробки на деревообробні підприємства Західного регіону України. Слід врахувати також, що основна частка робочих місць виникає не під час лісогосподарських чи лісозаготівельних робіт, а в процесі переробки деревини, що дає нові надходження в Держбюджет та вирішує гостру особливо для нашої області проблему безробіття.

На фото: Крупномірне поновлення бука лісового.