09/06/2020
0
Журналісти Української правди провели два робочих дні з президентом Володимиром Зеленським під час його нещодавньої поїздки в Хмельницьку область.
9 червня УП опублікувала репортаж про будні Зеленського. Під час робочої поїздки президент встиг розповісти журналістам про те, наскільки чутливими для нього є скандали за участю найближчого оточення, кого з політичних фігур в історії України він поважає і чому хоче переїхати зі свого нинішнього помешкання.
НВ зібрало найцікавіші фрагменти зізнань президента.
Пропонував світовим лідерам спілкуватися в месенджерах
Я пропонував лідерам різних держав — не буду називати яких — спілкуватися по WhatsApp. Так швидше, ніж вся ця політична гаряча лінія. Але вони не користуються таким.
Не вважає владу «наркотиком» для себе
Ні, я дуже спокійно до цього ставлюся. В мене немає такого «наркотику» — що я без цього [влади] не можу, чи я цим дуже користуюсь. В мене немає такого кайфу.
[У політику пішов] заради результату, заради перемоги. Заради того, щоб щось вирішувати.
Кількість урядів не важлива, всі – солдати, головне — щось змінювати
Читайте також:
«Найкращий» Аваков, вибори мера Києва і новий глава МОН. Ексклюзивний коментар Зеленського НВ — відео
Роби, що можеш, і хай буде, що буде. Бачиш, що погано — роби. […] Доки не буде структурних, великих змін. Звісно, складно. Але зараз навіть в ручному режимі можна щось робити.
Все одно буде тренд. Люди побачать, що влада щось будує, щось рухається. З одним, другим, з десятьма урядами. Це все не важливо. Важливо, що ми всі – солдати. Потрібен тренд. А тренд — ми будуємо, робимо. […]
Це буде як сніговий вал. Буде, якщо ми, дай бог, пробіжимо якось економічну кризу. Якось «пропетляємо». Я в це вірю.
Пояснив, чому публічно не критикує Путіна
Вважаю, що жоден президент не може підставляти країну, сказавши на адресу іншого президента образливі речі про особисте. Іноді образливі речі призводять до тисяч смертей.
Я не собою ризикую, не своїми рейтингами. Я ризикую життями людей — все! І тут, вже вибачте, дайте мені робити так, як я бачу.
Вважає війну на Донбасі лабіринтом, а своїх критиків — недостатньо інформованими щодо неї
Це як лабіринт [війна на Донбасі]. Але в ньому, я впевнений, є вихід.
Люди досить емоційні, коли страйкують або обурюються, це зрозуміло [йдеться про рух Ні капітуляції та аналогічні]. Тобі здається, що ти повністю плаваєш, купаєшся в «озері» інформації. Але це не озеро, це океан!
Читайте також:
Новий призов для резервістів та збільшення штрафів. Як Зеленський пропонує змінити військовий облік в Україні — головне
Я — в океані. Через свій статус, в якому зараз перебуваю, через те, що я наповнений цією інформацією. Тому не сильно реагую на інформацію людей, які знаходяться в озері. А глибина — вона не така! Вона інша взагалі-то.
Але мета у нас одна — що у людей в океані, що у людей в озері. Ми з однієї країни. Ми всі – українці. Ми хочемо одного і того ж. Пірнайте до мене — я готовий! Пірнайте до мене, і там допомагайте.
Серед історичних фігур поважає Кравчука і Хмельницького
Я дуже поважно відношуся до [Леоніда] Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. Але хто такий Кравчук сьогодні? Він — перший президент України.
Ще — дипломатія, перемовини й хитрість Богдана Хмельницкого — там у нього всього було дуже багато. Він воював, потім з ними сідав за стіл. Потім мирився, потім союзничав. Все викручував, що потім забрав назад до України. Є дуже багато різного про Богдана Хмельницького — щось домовився, комусь продався. Все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України.
Не готовий прямо оцінити постать Степана Бандери
У мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за таких часів, про які ми з вами читаємо, але ми там не жили. Не може бути просто особистого ставлення.
Всі люди, які захищали незалежність України, — є її синами, є її дійсно героями. У нас від героя до ворога — один крок. Ви ж розумієте ставлення до історії Степана Бандери [на Сході України]. Нема однозначності. Не треба, мені здається, провокувати українське суспільство та відповідати на ті питання, на які повинен відповісти час.
Вважає прапор символом незалежності, свободу — особливою рисою українців
[Незалежність це] наш прапор. У багатьох випадках — як серед військових, так і серед спортсменів. Коли наші виграють, дійсно — сльоза. […] Незалежність — це розуміння, що ти — саме українець. […]
Ми [українці] дуже ментально відрізняємося. Щирі, дуже свободні.
В жилах тече ця, навіть не кров, а свобода. […] На Майдані, ще коли Ющенко став президентом — здається, тоді всі [це] зрозуміли, мільйони людей. Незалежність українців у ментальності, у крові, у мозку. Це те, що є, що буде. Те, що неможливо відібрати. І навіть анексувати.
Яким президентом хоче увійти в історію
Такий, який не воював за владу.
Прокоментував найскандальніший жарт Кварталу 95
Я ніколи не називав Україну повією. Це перше. Якщо дійсно велика кількість людей, чи навіть хтось, це сприйняв як жарт і порівняння України з «повією», то за такі речі мені соромно. І я неправий.
Але жарт був про інше. Жарт був, я вважаю, про несамостійність фінансову. І так воно є. Несамостійність української фінансової системи від інших. Ми повинні бути незалежною країною. Ніхто не має права нами керувати.
Хотів навмисно інфікуватися коронавірусом
Я хотів на собі пройти цей етап, щоб людям було легше. […] Я запропонував нашим: «Давайте, я захворію, відразу мене ізолюємо на Банковій. І проживу це нормально ». Щоб люди розуміли — це страшно, ти можеш захворіти, тобі погано. І я через себе це пропущу, покажу. Але щоб люди зрозуміли і те, що це не чума. Щоб не було«депресухи».
Вирішили, що це занадто, що це перебір. Але мене, звичайно, родина б не пробачила. Сказали б, що я божевільний. І, в принципі, мали б рацію.
Літати не боїться, хоча мав неприємний досвід
Було декілька моментів у житті через літаки, що після цього я не боюсь. Був один момент, що ми падали. Після цього психологічно дуже важко зайти в літак.
Це було ще з Кварталом — ми летіли в Грецію, не могли нормально приземлитися через боковий вітер. Заходили, навіть не пам’ятаю, чотири чи скільки разів. Люди в літаку, щоб ви розуміли, молилися — вголос Отче наш!
Чого боїться найбільше
Я дуже боюся підвести людей. Ну, прямо дуже! Дуже переживаю, що хтось там з мого оточення десь «влип». Для мене це дуже неприємна історія — м’яко кажучи.
Боюся дуже за дітей. Прямо на такому рівні – вважаю, не зовсім нормальному. Є перебір.
Любить фастфуд, але зараз відмовився від нього через парі з донькою та дружиною.
Зараз не можу. Посперечався з дружиною і донькою, хто швидше скине п’ять кілограмів. Поки перемагає донька.
Не вживає міцний алкоголь
Горілка — ні. Напиватися — це не моє. Можу випити два-три бокали червоного вина. Мені достатньо.
Робить «сюрпризи» охороні
На Банковій є спецперевірки харчування, так. Але я роблю «сюрпризи» охороні. Іноді заходжу в кафешки, які не підготовлені. Ми були на Луганщині і заїхали на заправку. Там був невеличкий магазин. Докторську ковбаску, чорний хліб нам порізали. Кока-кола. Нормально! Іноді можна кайфонути.
Не погладшав за рік президентства
Я точно не поправився. Я стільки над цим працюю! Я у своїй формі.
Продовжує спортивні тренування
Зараз не до плавання. Можу пробігтися. Силове навантаження. Може бути просто розтяжка. Я намагаюся вранці займатися 4−5 разів на тиждень. Принцип дуже простий — роби щось. Коли прокидаєшся, складно. Борюся з лінню. Перемагаю. Майже завжди.
В дитинстві мав серед іграшок пістолети
Пістолети. Дуже дорого було мати металевий з пістонами. Був [у мене] один такий.
Звик до протестів біля свого будинку, але хоче його продати
У мене [біля будинку, де мешкає] легкий страйк — завжди, коли я виїжджаю з дому. У маєтку [котеджному містечку в Іванковичах] близько 100 домів. І там страйкують люди. Приходять з різними проблемами. Сусіди через це зі мною вже майже не розмовляють.
Я хочу, до речі, виїхати. Продам [заступнику голови ОП Сергію] Шефіру будинок.Чому Шефіру — поясню. Коли ми, чотири товариші, купували чотири будинки, ми домовились, що кожний віддасть куточок своєї землі для спільного [простору]. Шашлик, спортзал, таке інше. Тепер я не можу будь-кому продати свій дім. Тому що людина буде разом із моїми друзями жарити шашлик. Хочу продати Шефіру, тисну на нього.
На той час, коли я президент, неможливо жити там, де багато людей.
